36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
13.04.2016р. Справа №917/220/16
за позовом Комунального підприємства '' Полтава- Сервіс '', Полтавської міської ради, проспект Чайковського,5 м. Полтава, Полтавська область, 36000
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 91752,06 грн.
суддя Іваницький Олексій Тихонович
секретар судового засідання Жадан Т.С.
представники сторін:
від позивача: Погрібняк О.М. дов. № 17 від 06.04.2016 року
від відповідача: фо/п ОСОБА_1; ОСОБА_3 дов. 980 від 13.04.2016р.
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором оренди від 01 листопада 2011 року за торгівельне місце НОМЕР_2, яке розташоване на території КП ринок Речовий за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе,34-а.
22.03.2016р. за вхід. № 3546 канцелярії суду від відповідача надійшла заява про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з її хворобою.
Суд заяву прийняв до розгляду, розглянув по суті, погодив з представником позивача, задовольнив та залучив до матеріалів справи - а.с.88-93.
05.04.2016 р. за вхід. 4217 канцелярії суду від відповідача надійшла заява про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з хворобою її адвоката.
Суд заяву прийняв до розгляду, розглянув по суті, погодив з представником позивача, задовольнив та залучив її до матеріалів справи - а.с.98-100
11.04.2016р. за вхідним № 4485 від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Суд заяву з додатками прийняв до розгляду та долучив її до матеріалів справи - а.с. 101-143.
13.04.2016р. з вхід. № 4689 канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками. Суд його прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи-а.с. 144-147.
13.04.2016р. з вхід. № 4688 канцелярії суду від відповідача надійшла заява про застосування положення ч.3 ст. 267 ЦК України щодо строку позовної давності.
Суд її прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Відповідно до приписів статей 69,75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами у строки визначені Законом. Позовну заяву подано до господарського суду за вхідним номером 264/16 від 17.02.2016 року.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу додаткових доказів, у нарадчій кімнаті, суд при винесенні рішення виходить з наступного:
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради «Про організацію міського комунального ринка «Речовий» на земельній ділянці у кварталі, обмеженому вулицями Фрунзе, Чапаева, Новий Базар, Шевченка» від 03.08.2011 № 225 (далі - Рішення, додаток №1) організовано міський комунальний ринок «Речовий», якому видано реєстраційне свідоцтво ринку № 45 (додаток №2), що зареєстрований за адресою м. Полтава, вул.. Фрунзе, 34а.
Пунктом 2 Рішення організацію та забезпечення створення належних умов для провадження торговельної діяльності на ринку згідно із Правилами торгівлі на ринках, покладено на Комунальне підприємство «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради (далі -Позивач).
Пунктом 3.3 Рішення, Позивача зобов'язано забезпечити укладання договорів оренди торговельних місць з фізичними особами-підприємцями.
01 листопада 2011 року між КП «Полтава-сервіс» ПМР та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ) було укладено договір оренди НОМЕР_2 торговельного місця НОМЕР_2, яке розташоване на території комунального ринку «Речовий» за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 34 «а» (далі -Договір, додаток №4).
Відповідно до п. 1.1 Договору предметом договору є торговельне місце НОМЕР_2 загальною площею 4 кв. м., то розташоване на території комунального ринку '"Речовий'" за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 34-а, та надається орендодавцем (Позивачем)
у тимчасове платне користування орендареві (Відповідачу) для провадження торговельної діяльності.
Відповідно до п.1.4 Договору орендар набуває право користування об'єктом оренди з дня підписання даного договору.
Згідно з п. 3.2 Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату.
В пункті 4.1 Договору визначено, що орендна плата за об'єкт оренди становить 187,80 грн. на місяць.
За п, 4.2 Договору орендна плата вноситься до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата.
За користування орендованим торгівельним місцем за період з серпня 2012 року по лютий 2016 року включно Відповідач мала сплатити Позивачу сумарно 8075,40 грн. орендної плати, що підтверджується розрахунком заборгованості (додаток № 8).
Проте, Відповідач за вказаний період орендну плату в сумі 8075,40 грн. не сплатила.
Зміни, додаткові угоди або додатки до даного договору не вносилися.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір оренди від 01 листопада 2011 року торгівельного місця НОМЕР_2, яке розташоване на території КП ринок Речовий за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе,34-а відноситься до поняття договору (найму). Суд дійшов висновку, що кореспондуючи права та обов'язки його сторін здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору найму (оренди) , а саме глави 59 (статті 810-826 ЦК України).
16 березня 2016 року ФОП ОСОБА_1 внесла на рахунок позивача кошти в сумі 1000 (тисячу) грн. в рахунок оплати суми заборгованості чим визнала позовні вимоги.
Після порушення порушення у справі № 917/220/16 20.02.2016р. подала заяву про розірвання договору оренди від 01 листопада 2011 року торгівельного місця НОМЕР_2 і КП «Полтава-сервіс» ПМР погодився з пропозицією ФОП ОСОБА_1 - див. а.с. 37-38.
З березня місяця 2016 року орендна плата за корстування торгівельним місцем за вказаним догоором не нараховється.
Договору оренди від 01 листопада 2011 року за торгівельне місце НОМЕР_2, яке розташоване на території КП ринок Речовий за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе,34-а
Позивач в тексті позовної заяві та вів суд в оману: не вказав і не надав доказів того, що 06.09.2012 року спір між сторонами уже розглядався в господарському суді Полтавської області (справа 18/1324/12 ) суддя Безрук Т.М. яким позов задоволено повністю. А саме стягнуто зборгованість в сумі 1609,20 грн., які ФОП ОСОБА_1 не сплатила за умовами договору оренди торгівельного місця НОМЕР_2 від 01.11.2011 року за перод з листопада по липень 2012 року - див. а.с. 113-115.
Постановою апеляційного господарського суду від 28 січня 2013 року у справі
№ 18/1324/12 відмовлено в задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_1 про залучення о участі у справу третіх осіб.
Апеляційну скаргу відовідача - ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 06.09.2012р. у справі № 18/1324/12 без змін.
Рішення у справі набрало законної сили - 30.01.2013 року - див. а.с. 43-45; 47.
Щодо правомірності нарахування ПЕНІ в розмірі - 1076,66 грн. за період з 31.08. 2012 року по 29.02.2016 року /а.с.5, 18 / суд виходить із того, що позивач відповідно до приписів статей 256-257 та статті 258 пропустив строк загальної і спеціальної позовної давності і Відповідачем до винесення по справі рішення за (вхід. № 264/16 від 17.02.2016р. кацеляріі суду) подано заяву про застосування положень статті 267 ЦКУкраїни про застосування строку позовної давності (наслідків спливу позвної давності) - а.с. 3.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання збов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється ч е р е з шість місяців ВІД Д Н Я, коли зобов'язан-ня мало бути в и к о н а н о.
Враховуючи віщенаведене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення п е н і у зв'язку з пропуском спеціального строку позовної давності і до господарського суду за (вхід. № 264/16 від 17.02.2016р. подано відповідачем заяву) частина 1 статті 267 ЦК України - див. а.с. 3, 5, 18, 148-149.
В частині заборгованості за основним боргом /орендн плата/ то за вхід. № 3501 від 21.03.2016р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з тим, що після подання позову та порушення провадження у справі № 917/220/16 ухвалою від 22.02.2016 р.-а.с. 2 відповідачем ФОП ОСОБА_1 частково оплачено борг, а тому позивач зменшує заборгованість з 8075,40грн. до 7075,40 грн. і просить суд стягнути борг з січня 2013 року по лютий місяць 2016 року включно - див. а.с. 31-35.
Порядок розрахунків за договором чітко передбачений п.п 4.1-4.4 договору, згідно якого орендна плата обчислюється на підставі розрахунку, що є додатком до договору до 25 числа місяця, що передує мсяцю, за який продиться о п л а т а /п.4.2/.
Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими статтею 820 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом
Таким чином, твердження відповідача про відсутність у нього обов'язку з оплати орендованого за договором оренди від 01 листопада 2011 року за торгівельне місце НОМЕР_2, яке розташоване на території КП ринок Речовий за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе,34-а. за спірний період є безпідставною.
Відповідач також не довів та не огрунтував обставин, що ним вживались всі залежні від нього заходи по достроковому припинення строку договору оренди торгівельного місця НОМЕР_2 від 01.11.2011 року строком на 59 місяців з 01 лстопада 2011 року по 27 вересня 2016 року включно.
Пунктами 7.3-7.7 договору сторони погодили порядок вчинення ними дій по припинення договору.
Пунктом 7.4 договору визначає що даний договір може бути розірваний Орендодавцем достроково у разі невиконання Орендарем своїх збов'язань згідно п. 3.2 даного договору. При цьому даний договір вважається розірваним з моменту отримання Орендарем
Даний договір може бути розірваний навимогу Орендаря достроково у разі невиконання
Орендодавцем своїх зобов'язань згідно даного договору ( п.7.5 ) - див. а.с. 14 /п.п. 7.1 -7.7 договору/.
Належних та допустимих доказів виконання відповідач взятих на себе договірних зобов'язань суду не надано, а подані ним 11.04.2016р. за вхід. № 4485 канцелярії суду в частині дострокового розірвання вищевказаного договору судом цінюються критино і не ввжаються належнити та допустимими доказами- а.с. 121-125.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи та правильного вирішення господарського спору по суті ст.ст. 32-34 ГПК України.
Підстави звільнення від доказування встановлені приписами статті 35 ГПК України.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено,що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання
нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частина 1 статті 760 ЦК України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ).
Згідно зі ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Відповідно до положень статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У відповідності до статей 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встанов- лено договором або законом.
Згідно до приписів статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. І ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
В обгрунтування обставин, доводів обставин на які він посилався як підставу своїх вимог та заперечень та які дають підставу суду відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України позивач надав суду належні докази та допустимі докази ( у матеріалах справи) які дають підстави суду задовольнити позов частково. Відмовити у стягнені пені в розмірі - 1076,66 грн. за період з 31.08. 2012 року по 29.02.2016 року у зв'язку з пропуском спеціального строку позовної давності. Припинити провадження в частині сплаченої одної тисячі грн. 16.03.2016 року в рахунок погашення заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору / ч.1-1 ст. 80 ГПК України/. Стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Полтава-сервіс» 7075,40 грн. заборгованості по орендній платі та витрати по сплаті судових витрат в сумі 1338,00 грн.
Оскільки відповідно до приписів статей 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються при задоволені позову на відповідача.
Після виходу із нарадчої кімнати суд 13.04.2016 року оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено частково.
Керуючись статтями 2, 4 - 47, 12, 18-19,21-22,2,32-34,36,38,43,44,49, 69,75, 81-1, 82, 82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-,
1.Позовні вимоги задовольнити частково .
2. Відмовити у стягнені пені в розмірі - 1076,66 грн. за період з 31.08. 2012 року по 29.02.2016 року у зв'язку з пропуском спеціального строку позовної давності.
3. Припинити провадження в частині сплаченої одної тисячі грн. 16.03.2016 року в рахунок погашення заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору / ч.1-1 ст. 80 ГПК України/.
4. Стягнути з ФОП ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_3 / АДРЕСА_1/ на користь комунального підприємства «Полтава-сервіс», код ЄДРПОУ 30191518 , пров. Чайковського,5 м. Полтава, 36002, розрахунковий рахунок 2600211490 в АБ «Полтава-банк» м. Полтава, МФО 331489) заборгованості по орендній платі - 7075,40 грн. та витрати по сплаті судових витрат в сумі 1338,00 грн.
Видати наказ після набранням рішенням законної сили.
Суддя О.Т.Іваницький
Повне рішення складено 21.04.2016р.