12 травня 2016 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Малько О.С., Шеремет А.М.
секретар судового засідання: Пиляй І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача- Агапова Д.Г., перевіривши матеріали справи, колегія суддів
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість в розмірі 3787 доларів 88 центів США, 28 200 грн. 75 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 243,60 грн.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим за неповного з'ясування судом всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що в укладеному між ним та позивачем кредитному договорі не визначено сукупну вартість кредиту та супутніх послуг, а також відсутній графік платежів за кредитом, в зв'язку з чим, він був позбавлений можливості ознайомитись з реальною (ефективною) процентною ставкою за кредитом та абсолютним значенням подорожчання кредиту перед підписанням кредитного договору.
В порушення п.3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ від 10.05.2007р. №168 позивач, володіючи інформацією про його доходи в національній валюті перед укладенням кредитного договору не повідомив його про можливі валютні ризики, пов'язані з кредитуванням в іноземній валюті.
Вважає, що умова п.2.10 кредитного договору, згідно якого за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування позичальник в день отримання кредиту сплачує банку кошти в розмірі 1,5% від суми кредиту є нікчемною, оскільки у відповідності до ч.4 ст.11 ЗУ "Про захист прав споживачів", кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.
З огляду на викладене вище, сплачені ним на користь позивача грошові кошти за обслуговування кредиту в сумі 300,78 доларів США повинні бути зараховані в рахунок погашення основної суми боргу, а сума процентів, нарахованих на залишок основного боргу, та пені за прострочення сплати кредиту і процентів підлягає перерахуванню (зменшенню).
Суд першої інстанції, незважаючи на відсутність в матеріалах справи жодного доказу порушення ним п.п. 3.3.7 п.3.3 кредитного договору (щодо страхування предмета застави), задовольнив позовну вимогу про стягнення з нього штрафу в сумі 5000,00 грн. за не застрахування предмета застави.
Крім того, звертає увагу, що з огляду на ступінь виконання ним грошового зобов'язання, а також відсутність значних негативних наслідків для позивача, сума пені є неспівмірною із сумою заборгованості, оскільки складає майже 28% від загальної суми боргу.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким залишити позовні вимоги ПАТ "Банк Форум" без задоволення.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, виходив із того, що згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, це є підставою для стягнення грошових коштів за цим договором.
Такі висновки відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах закону.
Судом встановлено, що 17 серпня 2008 року між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № 0099/08/16-Anewv, відповідно до умов якого, банк надає позичальнику кредит на придбання автомобіля у сумі 20 052 доларів США строком по 16 вересня 2015 року, зі сплатою процентів в сумі 13% річних.
Пунктом 3.3.2 кредитного договору передбачено обов'язок позичальника щомісячно повертати кредитні кошти згідно п.2.3 цього договору. Не пізніше строку, визначеного п.1.2 цього договору повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами.
За пунктом 3.3.3. кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати кошти, передбачені п. 2.10. цього договору, витрати пов'язані з проведенням дій по примусовому погашенні простроченої заборгованості, а також на вимогу банку сплачувати можливі неустойку, штраф та пеню.
Відповідно до п.3.2.2 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, а також у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов'язань за договором, які є забезпеченням виконання зобов'язань.
Згідно п. 4.1. за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 (нуль цілих два десятих) процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.
Пунктом 4.4. кредитного договору визначено, що за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених п. 3.3. (крім п. 3.3.2.) цього договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 000 грн.
Відповідно до п.3.3.7 договору позичальник зобов'язаний протягом дії цього договору страхувати предмет застави на користь банку в акредитованих банком страхових компаніях.
Крім того, за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування позичальник в день отримання кредиту сплачує банку кошти в сумі 2% відсотків від суми кредиту (п. 2.10 договору).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно із ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.
ПАТ "Банк Форум" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується заявою про видачу готівки №403412 від 17 вересня 2008 року.
В зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 23.07.2015 року, утворилась заборгованість в розмірі 3787,88 доларів США, яка складається з: 2629 доларів США - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 693 доларів США - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, 439,49 доларів США - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 26,39 доларів США - поточна заборгованість за нарахованими процентами.
Крім того, банком було нараховано відповідачу пеню з розрахунку 0,2% в день за простроченим кредитом та процентами в розмірі 1054 доларів США, що еквівалентно в гривні за курсом НБУ станом на 23.07.2015р. - 23200,75 грн. та штраф згідно п.4.4 кредитного договору за порушення умов договору п.3.3.7 в розмірі - 5000 грн.
Доводи відповідача про те, що кредитний договір є недійсним, оскільки до позичальника застосована нечесна підприємницька практика, колегія суддів не приймає до уваги з таких міркувань.
За змістом ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до п. 7.2. кредитного договору сторони фіксують свою згоду з тим, що ними узгоджені усі істотні умови, і зобов'язуються надалі ніяких претензій одна до одної з цього приводу не мати. Цей договір відображає повне розуміння сторонами його предмету та інших питань, зазначених в цьому договорі. Всі попередні заяви домовленості чи угоди між сторонами з предмету цього договору анулюються з моменту набрання чинності цим договором в частині, що суперечить умовам цього договору. Умови кредитування, відповідно до п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» позичальником отримано до укладення цього договору.
Відкликання згоди на укладення кредитного договору оформлюється письмовим повідомленням, яке позичальник зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати банку до закінчення строку зазначеного в п. 3.4.2. цього договору. З відкликанням згоди на укладення кредитного договору позичальник повинен одночасно повернути банку кошти, одержані згідно з цим договором.
Таким чином, твердження відповідача про те, що перед укладенням кредитного договору він не отримував від банку інформацію про умови кредитування спростовуються умовами п.7.2 підписаного ним кредитного договору.
Матеріалами справи встановлено, що кошти позичальник від позивача отримав та не повідомляв банк про відкликання згоди на укладення кредитного договору.
Крім того, вимоги про повідомлення кредитодавцем споживача у письмовій формі перед укладенням договору про надання споживчого кредиту щодо орієнтовної сукупної вартості кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг набрали чинності лише з 16 жовтня 2011 року, оскільки в цій частині ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» була доповнена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», тобто вже після підписання позичальником спірного правочину.
Сплачуючи протягом тривалого часу періодичні платежі згідно умов договору, погоджувався з умовами кредитного договору, не порушував питання про його розірвання чи визнання недійсним через ненадання кредитором своєчасної та достовірної інформації про послугу, отже його волевиявлення, як учасника правочину, було вільним і відповідало внутрішній волі, а правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що при укладенні кредитного договору сторони досягли домовленості за всіма істотними умовами, в тому числі і за валютою кредитування.
Також, безпідставними є покликання відповідача на нікчемність умов п.2.10 кредитного договору на підставі ч.4 ст.11 ЗУ "Про захист прав споживачів", оскільки вказаним законом в редакції, яка була чинною на момент укладення кредитного договору, не було встановлено заборону встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.
Не можуть бути прийняті доводи ОСОБА_1 про безпідставне стягнення з нього штрафу в сумі 5000 грн. за незастрахування предмета застави, так як будь-яких доказів виконання ним п.п. 3.3.7 кредитного договору, щодо страхування предмета застави, суду не надано.
Доводи апеляційної скарги щодо не співмірності розміру пені із сумою заборгованості, не заслуговують на увагу, оскільки розмір нарахованої банком пені значно менший від загальної суми боргу.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують викладених у ньому висновків.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319, 323-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: Бондаренко Н.В.
ОСОБА_2
ОСОБА_3