28 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І.,
Гуменюка В.І.,
Яреми А.Г.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2016 року у справі за позовом прокурора Чемеровецького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Андріївської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області до Чемеровецької районної державної адміністрації, ОСОБА_4, реєстраційної служби Чемеровецького районного управління юстиції Хмельницької області про скасування розпоряджень, реєстрації права власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок,
Чемеровецький районний суд Хмельницької області рішенням
від 2 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 грудня 2015 року позов задовольнив, постановив: визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Чемеровецької районної державної адміністрації в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та його затвердження щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку; скасовати рішення про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку та повернути її у державну власність.
Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 21 січня 2016 року в задоволенні касаційної скарги відмовила, ухвалені у справі судові рішення залишила без змін.
19 квітня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2016 року з передбачених пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, зокрема статті 140 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Обґрунтовуючи підставу подання заяви про перегляд зазначеного судового рішення, передбачену пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на постанову Верховного Суду України
від 29 жовтня 2014 року.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
За положенням пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що відповідно до пункту 7 Указу Президента України
від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання, а оскільки ОСОБА_4 до таких осіб не відноситься, то рішення органу місцевого самоврядування про надання земельних ділянок з резервного фонду не відповідає вимогам закону.
У наданій для порівняння постанові Верховного Суду України
від 29 жовтня 2014 року, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд рішення суду касаційної інстанції, висловлено правову позицію, відповідно до якої в разі встановлення судом неправомірного отримання особою земельної ділянки або отримання земельної ділянки з непередбачених законом підстав особа не набуває права власності на неї, а тому ненабуте право власності не може бути припинено відповідно до статті 140 ЗК України.
Отже, зміст наданої ОСОБА_4 для порівняння постанови Верховного Суду України не свідчить про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеним у цій постанові висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.
Керуючись частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом прокурора Чемеровецького району Хмельницької області в інтересах держави в особі Андріївської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області до Чемеровецької районної державної адміністрації, ОСОБА_4, реєстраційної служби Чемеровецького районного управління юстиції Хмельницької області про скасування розпоряджень, реєстрації права власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2016 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Л.І. Охрімчук
В.І. Гуменюк
А.Г. Ярема