про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду
18 квітня 2016 року 810/231/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 та представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи” ОСОБА_4, розглянувши питання про визнання поважними причин пропуску звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитні ініціативи” та Відділу державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дій,
ОСОБА_5 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_3, у якому з урахуванням змінених позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Відділу державного виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_6 щодо примусового вилучення транспортного засобу ОСОБА_5; позбавлення права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження; відмови у наданні позивачу на його запит акта опису та арешту автомобіля.
- зобов'язати державного виконавця Відділу держаної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_3 повернути ОСОБА_5 разом з документами його речі і готівку у розмірі 200 000, 00 дол. США та автомобіль марки Honda, модель Legend, реєстраційний номер НОМЕР_1 на те саме місце, з якого 18.12.2015 державний виконавець вивіз його на евакуаторі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 24.02.2016 було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Відділ державної виконавчої служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління юстиції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 було замінено неналежного відповідача - державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3, на належного - Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.
Позивачем до матеріалів позовної заяви додано клопотання про поновлення строку на звернення до суду, у зв'язку з наявністю поважних причин, що унеможливили вчасне звернення позивача з позовною заявою до суду.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Матеріалами справи встановлено, що оспорювані дії були вчиненні державним виконавцем державного виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_6 18.12.2015 та 25.12.2015. Так, зокрема, дії щодо примусового вилучення транспортного засобу ОСОБА_5 були вчиненні державним виконавцем державного виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_6 18.12.2015, у той час як оспорювані дії щодо позбавлення права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та відмови у наданні позивачу на його запит акта опису та арешту автомобіля були здійсненні 25.12.2015.
Як вбачається з наданих позивачем у клопотанні письмових пояснень щодо пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає про неможливість вчасного звернення до суду, у зв'язку тим, що він, маючи на меті оскаржити неправомірні дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Відділу державного виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_6, спочатку помилково звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва.
Звернувшись до Київського окружного адміністративного суду 21.01.2016 з позовною заявою, ОСОБА_5 було пропущено встановлений Кодексом адміністративного судочинства України десятиденний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом про оскарження дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Відділу державного виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_6 у виконавчому провадження № 48587871.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва віл 28.12.2015 було відкрито провадження у справі № 752/20862/15-ц.
Як вбачається з вказаного клопотання, в подальшому позивачу стало відомо про те, що справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби розглядаються адміністративними судами.
З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_5, будучи необізнаним в особливостях предметної підсудності справ адміністративних судів України, помилково звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів до Голосіївського районного суду м. Києва, що свідчить про поважність пропущення позивачем строку звернення до суду.
При цьому звернення позивача до Голосіївського районного суду м. Києва відбулось у строк, передбачений ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Право на справедливий судовий розгляд є основоположною засадою всієї системи захисту прав та свобод людини.
Принцип юридичної визначеності та “право на суд” заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 і полягає в тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків.
Така позиція була зазначена Європейським судом з прав людини у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008.
Отже, враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини та сукупність досліджених судом обставин, які свідчать про неможливості звернення позивача до суду у встановлений строк та з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Відмова у визнанні поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в даному випадку не буде пропорційна меті процесуального обмеження, встановленого статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки обмежує право ОСОБА_5 на право доступу до суду.
У судовому засіданні 18.04.2016 були оголошені вступна та резолютивна частини ухвали. Повний текст ухвали складений та підписаний 22.04.2016.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 165 та 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення і не може бути оскаржена окремо. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
Суддя Дудін С.О.