ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.04.2016Справа №910/20420/15
За позовомВійськового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі: 1) Міністерства внутрішніх справ України 2) Військової частини НОМЕР_1
доДержавного підприємства «Базовий центр критичних технологій «Мікротек»
простягнення 1024965,20 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
прокурорПодосінова О.В. - представник
від позивача-1не з'явився
від позивача-2Бондар О.І. - представник
від відповідачаПархоменко О.О. - представник
Військовий прокурор Вінницького гарнізону Центрального регіону України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та Військової частини НОМЕР_1 про стягнення з Державного підприємства «Базовий центр критичних технологій «Мікротек» 1024965,20 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.11.2014 між позивачем-2 та відповідачем було укладено договір №285 поставки активної броні до бронемашин, відповідно до умов якого вартість товару склала 6149791,20 грн, в т.ч. ПДВ у розмірі 1024965,20 грн. На підставі акту здачі-приймання товару від 06.11.2014 позивачем-2 було прийнято та оплачено товар на вищевказану суму з урахуванням ПДВ згідно платіжного доручення №85 від 12.11.2014. В той же час, відповідно до п.32 Прикінцевих положень Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України, в т.ч. товарної підкатегорії 8710 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД «Танки та інші бойові самохідні броньовані транспортні засоби та частини таких транспортних засобів», були звільнені від оподаткування ПДВ, у зв'язку з чим сума ПДВ у розмірі 1024965,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача-2 в порядку ст.1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 за вказаним позовом порушено провадження по справі №910/20420/15 та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 зупинено провадження у справі №910/20420/15 до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи №826/18398/15 за позовом Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до Державного підприємства «Базовий центр критичних технологій «Мікротек» про стягнення 1024965,20 грн та набрання законної сили судовим рішенням у вказаній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2016 поновлено провадження у справі №910/20420/15 та призначено розгляд справи на 21.04.2016.
Прокурор в судове засідання з'явився, позов підтримав.
Позивач-1 представників в судове засідання не направив, пояснень щодо поданого прокурором позову не надав.
Представник позивача-2 в судове засідання з'явився, заявлені прокурором вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує, що у договорі сторонами було належним чином та у відповідності до вимог законодавства погоджено вартість товару, а зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Також відповідач стверджує, що дія п.п.32 підрозділу 2 розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України не поширюється на господарські правовідносини сторін договору №285 від 04.11.2014.
У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва
04.11.2014 між Військовою частиною НОМЕР_1 (покупець) та Державним підприємством «Базовий центр критичних технологій «Мікротек» (продавець) укладено договір поставки №285 (надалі - Договір), за умовами якого продавець зобов'язується протягом 2014 року поставити замовникові товари, зазначені в специфікації (додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Згідно з п. 1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент) товару: виріб ХСЧКВ-34П, виріб ХСЧКВ-19П код ДК 016:2010 - 30.40.1 (Танки та інші бойові самохідні броньовані транспортні засоби й частини до них), що вказані в Специфікації до цього договору (Додаток №1).
Відповідно до п. 3.1 Договору загальна сума договору визначена у специфікації (додаток №1) до цього Договору та протоколом договірної ціни (Додаток №2) становить 6149791,20 грн, в тому числі ПДВ 20% - 1024965,20 грн.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування попередньої оплати на підставі рахунку продавця в розмірі 100% від загальної суми Договору на розрахунковий рахунок продавця на строк не більше одного місяця з моменту перерахування коштів. Попередня оплата здійснюється в розмірі 100% від загальної суми договору на підставі рішення розпорядника бюджетних коштів.
За правовою природою Договір №285 від 04.11.2014 є договором поставки.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, 06.11.2014 на виконання умов Договору відповідачем було поставлено, а замовником прийнято товар на суму 6149791,20 грн, в тому числі ПДВ в сумі 1024965,20 грн.
Платіжним дорученням №85 від 12.11.2014 замовник оплатив вартість поставленого товару в сумі 6149791,20 грн, в тому числі ПДВ в сумі 10249665,20 грн.
ПДВ в сумі 1024965,20 грн, який було включено до ціни товару за Договором №285 від 04.11.2014, було відображено відповідачем у податковій накладній від 06.11.2014 №8 та відповідній податковій декларації.
Законом України «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів» № 1561-VII від 01.07.2014 підрозділ 2 розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 32 такого змісту:
« 32. Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:
продукції оборонного призначення, визначеної такою згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України «Про державне оборонне замовлення», що класифікується за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД:
3601, 3602; 3603 (тільки для ударних капсулів, детонаторів, що використовуються в оборонних цілях), 3604 90 00 00 (тільки для освітлювальних та сигнальних ракет, що використовуються в оборонних цілях);
8702 - 8705 (тільки для пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з'ємною бронею);
8710 00 00 00;
8802, 8803 (тільки для безпілотних літальних апаратів з озброєнням чи без озброєння, що використовуються в оборонних цілях, їх частини);
8804 (тільки для парашутів та інших пристроїв, призначених для десантування військовослужбовців та/або військової техніки);
групи 90 (тільки для біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів та аналогічних оптичних виробів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї, якщо вони не поставлені разом із військовою зброєю, для якої вони призначені, інші оптичні, навігаційні та топографічні прилади та інструменти, що використовуються в оборонних цілях);
групи 93, крім включених до товарних позицій 9303 - 9304, а також 9305 (тільки призначених для виробів товарних позицій 9303 - 9304), 9306 90 90 00 та 9307.».
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що з огляду на положення п.п. 32 підрозділу 2 розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, оплата за поставлений на підставі Договору товар мала здійснюватися без урахування 1024965,20 грн ПДВ, який був включений до загальної вартості товару згідно п. 3.1 Договору. За таких обставин прокурор вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача на користь Військової частини НОМЕР_1 коштів у розмірі 1024965,20 грн на підставі ст.ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набутого майна.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
В свою чергу, за змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Зі змісту ст.626 Цивільного кодексу України слідує, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладанні господарських договорів сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити, зокрема, ціну договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
У відповідності до ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України).
Тобто, з наведених вище приписів цивільного законодавства вбачається, що ціна товару у договорі є наслідком досягнення згоди обох сторін.
У п. 3.1 Договору його сторонами погоджено, що загальна сума договору визначена у специфікації (додаток №1) до цього Договору та протоколом договірної ціни (Додаток №2) становить 6149791,20 грн, в тому числі ПДВ 20% - 1024965,20 грн.
Отже, сторонами під час укладення Договору №285 від 04.11.2014 на основі вільного волевиявлення було погоджено умови щодо ціни договору, та визначено ціну договору на рівні 6149791,20 грн.
Відтак, з огляду на те, що сума коштів у розмірі 1024965,20 грн була сплачена позивачем-2 на виконання укладеного з відповідачем господарського договору (як частина погодженої сторонами ціни Договору), а також враховуючи, що матеріали справи не місять доказів визнання недійсним у судовому порядку Договору №285 від 04.11.2014 (в тому числі п.3.1 даного Договору) як правової підстави для здійснення відповідачем сплати коштів за поставлений товар у погодженому сторонами розмірі, сплачена сума коштів у розмірі 1024965,20 грн не може бути безпідставно набутим майном в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Суд відзначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (ст. 1) і не є господарськими.
Саме цим кодексом визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.14.1.178 ст.14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу, а відповідно до ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Тому питання щодо правомірності оподаткування спірних господарських операцій ПДВ не може бути вирішено в рамках даної справи.
Враховуючи викладене, вимоги Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України про стягнення з відповідача на користь позивача-2 коштів у розмірі 1024965,20 грн на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України задоволенню не підлягають.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового покладаються на прокурора.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 10.05.2016
Суддя Ю.М. Смирнова