ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
10.05.2016Справа № 910/8289/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши
позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго», м. Вишгород
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Екніс-Україна», м. Київ
про стягнення 706 910,30 грн.,
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Укргідроенерго», 05.05.2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н від 26.04.2016 року до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Екніс-Україна», про стягнення 706 910,30 грн.
Подана позивачем позовна заява б/н від 26.04.2016 року про стягнення 706 910,30 грн., не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Як зазначено п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, що позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб).
Нормами ст. 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Відповідно до абз. 2, 6 п.п.3.1 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"). У випадках, передбачених статтею 56 Господарського процесуального кодексу України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
За змістом п.20.1 Постанови №10 від 24.10.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", визначаючи територіальну підсудність справи, судам необхідно виходити з того, що місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Судом встановлено, що як доказ направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Екніс-Україна» позовної заяви з доданими до неї документами додано фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 26.04.2016 року.
Відповідно до поданого заявником фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист від 26.04.2016 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Екніс-Україна» направлено кореспонденцію за адресою: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, 8, кв. 22, яка вказана в позовній заяві.
При цьому, судом встановлено, що у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що функціонує відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1846/5 "Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 року за № 2105/22417 місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю ««Електротехнічна компанія «Екніс-Україна» є: 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова буд. 10-А, оф. 3/30. В той час, як до позовної заяви не додано доказів надсилання копії позовної заяви відповідачу за цією адресою.
Таким чином, не направлення копії позовної заяви відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є підставою для застосування наслідків, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України щодо повернення позовної заяви без розгляду.
Суд дійшов висновку, що зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, проте у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Суд зазначає, що відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.2012 у справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст. 63 зазначеного Кодексу України.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч.3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Отже, позовна заява з доданими до неї документами не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику без розгляду для усунення допущених порушень.
Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 вказаного Кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст., 38, 54, 57, п. 6 ч. 1 ст. 63, ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовну заяву б/н від 26.04.2016 року Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Екніс-Україна» про стягнення 706 910,30 грн., з доданими до неї документами повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити Публічному акціонерному товариству «Укргідроенерго», що повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя О.С. Комарова