ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.04.2016Справа № 910/19355/13
За заявою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 32 025 грн. 00 коп.
суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача Галюк Ю.Г. - представник за довіреністю № 16/116 від 25.03.16
від відповідача (заявника) Вілько Н.Г. - представник за довіреністю № 4 від 01.01.16
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 32 025,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року позов задоволено частково, вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" страхове відшкодування в розмірі 20 444 грн. 99 коп. та 1098 грн. 37 коп. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року по справі № 910/19355/13 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2014 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" залишено без задоволення, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року та рішення Господарського суду м. Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/19355/13 залишено без змін.
22.01.2016 року через загальний відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/19355/13.
В обґрунтування поданої заяви, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" зазначає, що позовні вимоги були обумовлені тим, що 10.07.2012 року на автодорозі Київ - Харків сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Форд", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та транспортного засобу "Фольксваген", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, із посиланням на довідку №535 від 10.07.2012 року та постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 28.08.2012 року. Проте, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2015 року у справі за позовом ПрАТ "СК "Провідна" до ОСОБА_3, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2015 в позові ПрАТ СК "Провідна" відмовлено в повному обсязі. При цьому зазначеними рішеннями встановлено, що ОСОБА_3 не заподіював шкоди застрахованому ПрАТ СК "Провідна" автомобілю "Фольксваген" д.н. НОМЕР_2.
У зв'язку з викладеним, заявник просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі №910/19355/13 за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.2016 було відмовлено ПрАТ "АСК "Інго Україна" у відновленні строку про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/19355/13, заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва повернуто заявнику без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 апеляційну скаргу ПрАТ "АСК "Інго Україна" задоволено, ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.01.2016 у справі № 910/19355/13 скасовано, поновлено заявнику строк на подання заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/19355/13 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2016 суд прийняв до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2014 та призначив до розгляду у судовому засіданні 06.04.2016.
У судове засідання, призначене на 06.04.2016, з'явився представник відповідача (заявника).
Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні представник заявника надав пояснення щодо нововиявлених обставин у справі № 910/19355/13.
Ухвалою суду від 06.04.2016 було продовжено строк вирішення спору, відкладено розгляд справи на 27.04.2016 та витребувано у Дніпровського районного суду матеріали справи № 2604/17945/2012 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
22.04.2016 через канцелярію суду надійшли матеріали справи № 2604/17945/2012 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
В судове засідання 27.04.2016 представники сторін з'явились, представник заявника підтримав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва, просив рішення господарського суду м. Києва від 24.02.2014 скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Представник відповідача проти заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/19355/13 за нововиявленими обставинами заперечував, просив рішення залишити без змін.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02402.2014 року у справі № 910/19355/13 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» було задоволено частково, вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" страхове відшкодування в розмірі 20 444 грн. 99 коп. та 1098 грн. 37 коп. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року по справі № 910/19355/13 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2014 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" залишено без задоволення, Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року та рішення Господарського суду м. Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/19355/13 залишено без змін.
22.01.2016 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" подало до суду заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/19355/13 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування поданої заяви відповідач (заявник) зазначив, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року було винесено на підставі дослідження судом Довідки про дорожньо-транспортну пригоду №9036397 (від 19.11.12р. вих.№ 6869), виданої командиром взводу з обслуговування стаціонарного поста №1 Лубенської роти ДПС Васільєвим О.І. та постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 28.08.2012 року.
В той же час, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2015 року у справі № 755/31015/14-ц за позовом ПрАТ "СК "Провідна" до ОСОБА_3, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2015, в позові ПрАТ СК "Провідна" відмовлено в повному обсязі. При цьому зазначеними рішеннями встановлено, що ОСОБА_3 не заподіював шкоди застрахованому ПрАТ СК "Провідна" автомобілю "Фольксваген" д.н. НОМЕР_2.
У зв'язку з викладеним, заявник просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі №910/19355/13 за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що заява про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/19355/13 за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/19355/13 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
10.07.2012 року о 12-45 год. на 195км+900м автодороги Київ-Харків, ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_3, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням транспортного засобу та допустив занос автомобіля, внаслідок чого здійснив наїзд на металеву огорожу, що призвело до пошкодження транспортного засобу та пошкодження семи метрів металевої огорожі роздільної смуги (інженерно-транспортного обслуговування), чим порушив п.п. 12.1. 1.5 Правил дорожнього руху України. За результатами ДТП було складено два протоколи № 247656 та 247753 про адміністративне правопорушення на ОСОБА_3за ст.124 КУпАП (пошкодження автомобіля «Форд» д.н.з. НОМЕР_3) та за ст. 139 КУпАП. (пошкодження металевої огорожі), що підтверджується копією адміністративного матеріалу, який було витребувано судом для огляду.
Винним у вчинення вказаної ДТП було визнано ОСОБА_3, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.08.2012 року у справі № 2604/17945/2012.
В той же час, як встановлено рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2015 року у справі № 755/31015/14-ц за позовом ПрАТ "СК "Провідна" до ОСОБА_3 за участю третьої особи - ПрАТ «АСК Інго Україна», що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2015, з тексту постанови про притягнення до адміністративної відповідальності вбачається, що ОСОБА_3 було визнано винним в ДТП лише за пошкодження семи метрів металевої огорожі роздільної смуги (інженерно-транспортного обслуговування) та пошкодження транспортного засобу Форд Мондео д.н.з. НОМЕР_3.
В рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2015 зазначено, що в ході судового розгляду представник позивача, не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що шкода, яка спричинена власнику транспортного засобу Фольксваген Транспортер д.н.з. НОМЕР_2, спричинена саме ОСОБА_3, а тому підстав для задоволення позову немає.
При цьому, Дніпровський районний суд м. Києва, виходячи з норм ст.ст. 57, 58, 60, 66 ЦПК України, визнав неналежним доказом довідку ДАІ, адже, інформація, яка викладена в даній довідці не узгоджується з постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.08.2012 року, тобто викладені у ній відомості є сумнівними.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Дніпровський районний суд м. Києва керувався вимогами ч. 4 ст. 61 ЦПК України про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Як вбачається з тесту постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 було визнано винним в ДТП лише за пошкодження семи метрів металевої огорожі роздільної смуги (інженерно-транспортного обслуговування) та пошкодження його транспортного засобу «Форд Мондео» д.н.з. НОМЕР_3, яким він керував, будь-яких даних, що свідчили б про завдання шкоди власнику автомобіля Фольксваген Транспортер д.н.з. НОМЕР_2 позивачем не надано, а тому суд прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального Кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно пункту 2 постанови Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Згідно з пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженням представника заявника, що встановлена рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2015 року у справі № 755/31015/14-ц за позовом ПрАТ "СК "Провідна" до ОСОБА_3 за участю третьої особи - ПрАТ «АСК Інго Україна» обставина щодо незаподіяння ОСОБА_3 шкоди застрахованому позивачем - ПрАТ «СК «Провідна» автомобілю “Volkswagen” д.н.з. НОМЕР_2 є нововиявленою в розумінні ст.. 112 ГПК України, що є підставою для перегляду рішення господарського суду м. Києва від 24.02.2014.
Відповідно до ч. 8 ст. 114 ГПК України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Судом встановлено, що 21.12.2011 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (страховик) та Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0643099/1012/11 від 21.12.2011р., відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Volkswagen", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.
Станом на 10.07.2012 року транспортним засобом Volkswagen", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ПАТ «ВТБ Банк» керував ОСОБА_5 на підставі подорожнього листа службового автомобіля № 6513.
12.07.2012 року ПАТ «ВТБ Банк» звернулось до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» з заявою про факт настання події та виплату страхового відшкодування на рахунок СТО,
Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 920/КВ2 від 26.07.2012, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Volkswagen", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та вартість відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 20954,99 грн.
Страховим актом № 1001/06/35961 пошкодження транспортного засобу марки "Volkswagen", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10.07.2012р. визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 32 025,00 грн.
Платіжними дорученнями № 0000864 від 04.01.2013р. та № 0000865 від 04.01.2013р. підтверджується факт виплати страховиком страхового відшкодування в розмірі 32 025,00 грн. за Договором добровільного страхування наземного транспорту №06/0643099/1012/11 від 21.12.2011р. та Страховим актом №1001/06/35961, у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача, яким була застрахована цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки "Ford", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 (поліс № АВ/2514964), суму страхового відшкодування у розмірі 32025,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Дослідивши адміністративний матеріал № 2604/17945/2012 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, в тому числі протоколи № 247656 та № 247753 про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, а Господарський суд м. Києва погоджується з твердженнями відповідача, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що шкода, яка спричинена власнику транспортного засобу «Volkswagen» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, спричинена саме страхувальником відповідача, а тому підстав для задоволення позову немає.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду даної справи господарським судом адміністративний матеріал № 2604/17945/2012 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 не досліджувався, а рішення Господарського суду м. Києва від 24.04.2014 року ґрунтується на обставинах, що були встановлені на підставі Довідки про ДТП № 9036397, виданої командиром взводу з обслуговування стаціонарного поста №1 Лубенської роти ДПС Васільєвим О.І. та Довідки № 535 від 10.07.2012р. Лубенської дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції, а також постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 28.08.2012.
З постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 28.08.2012 у справі № 2604/17945/2012 не вбачається, що автомобіль «Volkswagen» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не тільки постраждав внаслідок ОСОБА_3, а й взагалі був учасником даного ДТП.
Аналогічні висновки викладені в рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2015 року у справі № 755/31015/14-ц за позовом ПрАТ "СК "Провідна" до ОСОБА_3, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.11.2015.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Згідно приписів ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/19355/13.
Судові витрати за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. , 43, 44, 49, 82-85, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія "Інго Україна» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/19355/13 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/19355/13 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія "Інго Україна» на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" 20 444 грн. 99 коп. страхового відшкодування та 1098 грн. 37 коп. судового збору скасувати.
3. Прийняте нове рішення, яким у позові Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Провідна" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 32 025,00 грн. відмовити повністю.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (03049, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.25, ідентифікаційний код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул.Воровського, буд.33, ідентифікаційний код 16285602) судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами в розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28.04.2016
Суддя Пукшин Л.Г.