20 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 509/5317/15-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Гандзій Д.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Кравець О.О.
судді - Домусчі С.Д.
судді - Коваль М.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 01.02.2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області про визнання незаконним та скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії,-
09.12.2015 року ОСОБА_2,діючий за довіреністю від 30.11.2015 року від імені ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області та просив визнати незаконним та скасувати розпорядження УПФУ в Овідіопольському районі Одеської області № 390 від 16.03.2015 р. в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2007 р. в розмірі 1197,91 грн. при призначенні пенсії за віком позивачу та зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком з 16.03.2015 р. згідно ст.ст. 26,27,40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виходячи з показника середньої заробітної плати за 3 календарних роки, що передують року призначення пенсії та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 01.02.2016 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апелянт подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову , якою позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2015 р. справа призначена до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав:
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що вперше пенсія за вислугу років ОСОБА_3 була призначена з 06.04.1994 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що підтверджується атестатом про зняття з обліку № 299 від 24.02.2015 р. про припинення виплати пенсії позивачу у зв'язку з переходом на пенсію за іншим Законом.
10.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області за призначенням іншого виду пенсії, яка передбачена Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розпорядженням № 390 від 16.03.2015 р. позивачу було призначено пенсію за віком у розмірі 3661,34 грн. із застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2007 р. у розмірі 1197,91 грн., про що також було зазначено у листі ГУПФУ в Одеській області від 06.03.2015 р. та у листі УПФУ в Овідіопольському районі Одеської області від 23.11.2015 р. на ім'я позивача.
Управління Пенсійного фонду України в Овідіопольському районі Одеської області, провівши переведення на інший вид пенсії та перерахунок розміру пенсії, застосувало показник заробітної плати за 2007 рік, який було враховано при призначенні попереднього виду пенсії - пенсії за вислугу років.
Відповідно до ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Так, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» , котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.
Крім того, після звільнення з лав Збройних Сил України ОСОБА_1 продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Отже, оскільки ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше, то суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про застосування у цій справі ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відмовив у задоволенні позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 березня 2015 року справа №21-612а14 та у постанові від 09 червня 2015 року справа №21-550а15.
Таким чином, апеляційний суд не погоджується з висновком суду 1-ої інстанції , щодо відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. п. 3, 4. ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку про необхідність скасування постанови суду1-ої інстанції та прийняття нової про задоволення позову.
Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.3 ч.1. ст.198, п.п.3.4 ч.1 ст.202, ,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, а постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 01.02.2016 року - скасувати.
Прийняти нову:
Визнати незаконним та скасувати розпорядження УПФУ в Овідіопольському районі Одеської області № 390 від 16.03.2015 р. в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2007 р. в розмірі 1197,91 грн. при призначенні пенсії за віком позивачу.
Зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком з 16.03.2015 р. згідно ст.ст. 26,27,40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виходячи з показника середньої заробітної плати за 3 календарних роки, що передують року призначення пенсії та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя О.О.Кравець
Судді: С.Д.Домусчі
М.П.Коваль