19 квітня 2016 року Справа № 911/2038/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс"
на рішення та постановугосподарського суду Київської області від 16.06.2015 Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015
у справі№ 911/2038/13 господарського суду Київської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Люмен"
простягнення 742 613,48 дол. США,
та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс"
до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"
провизнання поруки припиненою,
Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.02.2016 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" на рішення господарського суду Київської області від 16.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі № 911/2038/13 було повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України (скаржником не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі).
Вдруге подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" касаційна скарга на рішення господарського суду Київської області від 16.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі № 911/2038/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.09.2015, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пп.пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, яка була чинною на час подання первісної та зустрічної позовних заяв - у 2014 році, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв судовий збір справляється на загальних підставах.
Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина (пп. 2.15 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 2).
У справі № 911/2038/13 розглядалися спільно: позов Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про стягнення 742 613,48 дол. США, а також зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" про визнання поруки припиненою.
Отже, при зверненні з касаційною скаргою на рішення господарського суду Київської області від 16.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі № 911/2038/13 скаржник повинен був сплатити судовий збір за ставками, розрахованими, виходячи із суми судового збору, яка підлягала сплаті як за подання первісного, так і за подання зустрічного позову, про що вказав Вищий господарський суд України в ухвалі від 24.02.2016 у даній справі, повертаючи попередньо подану касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс".
При повторному зверненні Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" з касаційної скаргою на рішення господарського суду Київської області від 16.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі № 911/2038/13 до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано квитанцію № ПН10616 від 17.12.2015 про сплату судового збору у розмірі 1 461,60 грн., що не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі, оскільки сплачена сума не відповідає вищезазначеним вимогам.
Водночас у касаційній скарзі скаржник просить суд касаційної інстанції відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі № 911/2038/13. Обґрунтовуючи зазначене клопотання, скаржник посилається на те, що у зв'язку з накладеними арештами на його майно та кошти, а також враховуючи той факт, що сума боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" значно перевищує активи компанії, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" позбавлено можливості розпоряджатися власним майном та рахунками.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як роз'яснено у п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Аналіз правового змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що відстрочення скаржнику сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги у зв'язку з важким майновим станом скаржника.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас, той факт, що майно та кошти заявника арештовані, не є безумовною підставою для відстрочення скаржнику сплати судового збору, оскільки у виконавчому провадженні державним виконавцем накладається арешт лише у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
З урахуванням ст. 8 Закону України "Про судовий збір", заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.
Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" не надано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного ст. 1118 ГПК України строку розгляду касаційної скарги, і скаржник зможе сплатити судовий збір, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може відстрочити сплату судового збору не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" на рішення господарського суду Київської області від 16.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі № 911/2038/13 підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 16.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі № 911/2038/13.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" на рішення господарського суду Київської області від 16.06.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі № 911/2038/13 повернути скаржнику.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.М. Волік
С.Р. Шевчук