19 квітня 2016 р. Справа № 820/1945/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Калиновського В.А. , Бенедик А.П.
за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Луганській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2016р. по справі № 820/1945/15
за позовом ОСОБА_1
до Державної екологічної інспекції у Луганській області
про визнання дій неправомірними та стягнення сум і моральної шкоди,
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом, до відповідача, Державної екологічної служби , та просила суд: визнати неправомірними дії Державної екологічної інспекції у Луганській області в частині відмови в нарахуванні та виплаті належних їй грошових коштів; зобов'язати Державну екологічну інспекцію у Луганській області виплатити заборгованість нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за 15 днів відпустки у сумі 2159,62 грн.; зобов'язати відповідача виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки у сумі 3833,64 грн.; зобов'язати відповідача виплатити середній заробіток за час затримки виплат у сумі 6085,56 грн.; зобов'язати відповідача виплатити заробітну плату за час вимушеного простою у сумі 11 117,85 грн.; стягнути з відповідача розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 30 000 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.
Ухвалою від 22.12.2015 року Вищий адміністративний суд України, касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, а саме: постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 у справі № 820/15132/14 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Державної екологічної інспекції у Луганській області виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки у сумі 3833,64 грн. скасував, а справу у цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції; в решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 залишив без змін.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2016р. по справі №820/1945/15 вимоги позивача були задоволені частково.
Зобов'язано Державну екологічну інспекцію у Луганській області виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки у сумі 773,14 грн. (сімсот сімдесят три гривні чотирнадцять копійок) з відрахуванням обов'язкових податків із заробітної плати.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2016р. по справі №820/1945/15 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що позивачка з 03 січня 2012 року працювала у Державній екологічній інспекції у Луганській області на посаді головного спеціаліста відділу аналізу і планування інспекційної діяльності, кадрового і документального забезпечення, зв'язків з громадськістю та ЗМІ, а з 23 січня 2012 року переведена на посаду начальника цього ж відділу. У зв'язку із зміною в структурі та штатному розписі 03 грудня 202 року ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста сектору аналізу і планування інспекційної діяльності, документального забезпечення, зв'язків з громадськістю та ЗМІ.
Наказом від 28 листопада 2014 року за № 98-0 ОСОБА_1 звільнено за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексів законів про працю України.
Станом на 28 листопада 2014 року при звільненні позивача кількість днів невикористаної відпустки становить 23 календарних дні (8 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки та 15 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років за 2014 рік ).
Під час перегляду справи Вищим адміністративним судом встановлено, що відповідачем помилково вирахувана сума доходу для розрахунку компенсації за невикористану відпустку позивача взята за період з 01 листопада 2013 року по 31 жовтня 2014 року, що склала 24308,62 грн., кількість календарних днів за цей період за відрахуванням святкових днів - 355 календарних днів, що призвело до порушення Державною екологічною інспекцією у Луганській області положення абзацу 6 пункту 2 Порядку № 100,
Оскільки, в основу покладено не вірний період, за який враховуються виплати для розрахунку середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористану відпустку, розрахунок проведено відповідачем не у відповідності до чинного законодавства, так як відповідно до абзацу 6 пункту 2 Порядку № 100, час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з наступного.
Оскільки позивач з 19.07.2014 по 28.11.2014 була відсутня на роботі у зв'язку із проведенням анти-терористичної операції і за цей період не отримувала коштів згідно чинного законодавства України, тому період за який враховуються виплати для розрахунку середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористану відпустку повинен відраховуватися з 01 липня 2013 року по 30 червня 2014, а не з 01 листопада 2013 року по 31 жовтня 2014 року.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Згідно довідки про доходи від 06.12.2013 за № 03/4557 (а.с 29) та розрахунку середньої заробітної плати за відпустку (а.с. 110) позивачу за період з липня 2013 по червень 2014 року нарахована заробітна плата у сумі 36 241, 95 грн., тобто за липень 2013 рік - 2699, 40 грн., за серпень 2013 рік - 3669, 28 грн., вересень 2013 рік - 3418, 05 грн., жовтень 2013 рік - 3977, 08 грн., листопад 2013 рік - 3619,65 грн., грудень 2013 рік - 3710,23 грн., січень 2014 рік 2531,10 грн., лютий 2014 рік - 2531,13 грн., березень 2014 рік - 2686,97 грн., квітень 2014 рік - 2548,50 грн., травень 2014 рік - 2249,59 грн., червень 2014 рік - 2600,97 грн.
Сума доходу для розрахунку відпустки ОСОБА_1 з 01.07.2013 року по 30.06.2014 становить 36 241, 95 грн., кількість календарних днів за цей період за відрахуванням святкових днів становить 355 календарних днів, кількість днів невикористаної відпустки становить 23 календарних дня.
Згідно пункту 7 Порядку № 100 середньоденна заробітна плата становить: 36 241, 95 / 355 к.д.н = 102,09 грн. Сума компенсації невикористаної відпустки при звільненні становить 102,09 * 23 грн. = 2348,07 грн.
З матеріалів справи встановлено, що позивачу було нарахована лише 1574,93 грн, тобто різниця становить у сумі 773,14 грн.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 розрахунковим періодом для визначення середньої заробітної плати для розрахунку відпускних є 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Відповідно до абзацу 6 пункту 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівник згідно з інним законодавством або з інших причин на працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Оскільки позивач з 19.07.2014 по 28.11.2014 була відсутня на роботі у зв'язку з проведенням антитерористичної операції і за цей період не отримувала коштів згідно чинного законодавства України, а за липень 2014 року отримала частково, тому період, за який враховуються виплати для розрахунку середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористану відпустку, повинен відраховуватись з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року тобто 8 місяців (кількість календарних днів за цей період за відрахуванням святкових днів становить 233 календарних днів), а не з 01 липня 2013 року по 30 червня 2014 року.
Тобто судом першої інстанції помилково визначений період, за який враховуються виплати для розрахунку середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористану відпустку.
Відповідно невірно визначений і розмір компенсації.
Колегія суддів погоджується з розрахунком, наданим відповідачем в апеляційній скарзі і вважає, що сума компенсації має становити 643,88 грн.
Посилання позивача в запереченні на апеляційну скаргу на те, що сума компенсації 773,14 грн. підтверджена двома судами, в тому числі і Вищим адміністративним судом України, не може вважатись обґрунтованою, оскільки в ухвалі Вищого адміністративного суду від 22.12.2015р. по справі №К/800/31749/15 по цьому питанню лише зазначено, що суди попередніх інстанцій не врахували положення абзацу 6 пункту 2 Порядку № 100, а тому і висновки були зроблені передчасно. Будь які розрахунки в цій ухвалі не містяться.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2016р. по справі №820/1945/15 прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Луганській області задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2016р. по справі № 820/1945/15 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Луганській області про визнання дій неправомірними та стягнення сум і моральної шкоди - задовольнити частково.
Зобов'язати Державну екологічну інспекцію у Луганській області виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки у сумі 643,88 грн. (шістсот сорок три гривні вісімдесят вісім копійок) з відрахуванням обов'язкових податків із заробітної плати.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.
Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Бенедик А.П.
Повний текст постанови виготовлений 22.04.2016 р.