21 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 501/1706/15-а
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Ледньова Т.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 30 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області про визнання протиправним рішення, зобов'язання зарахувати пільговий стаж та призначити пільгову пенсію,
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДП «Іллічівський морський торговельний порт», -
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 30 жовтня 2015 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував рішення управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області від 12 березня 2015 року №6 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язав відновити нарахування та виплату йому пенсії на пільгових умовах зі зменшенням віку, починаючи з 01 лютого 2015 року.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області (надалі - УПФУ в м. Іллічівськ Одеської області) ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та постановлення нового рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.
У зв'язку з неявкою сторін належних чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі ст.197 КАС України.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, на наступних підставах.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач працював на ДП «Іллічівський морський торговельний порт» повний робочий день і в період: з 03 липня 1982 року по 16 липня 1982 року, з 23 вересня 1982 року по 17 вересня 1984 року, з 18 серпня 1986 року по 31 грудня 1991 року виконував обслуговування та ремонт механізмів і пристроїв в машинному відділенні судна, що працює на рідкому паливі.
Позивач працював на посадах: моторист 1 класу - матрос 1 класу, моторист 2 класу, моторист 1 класу - електрик, МБ (морський буксир) «Сильний», ДЕ (дизель - електрохід) «Бравий», СПК (самохідний плавучий кран) «Богатир», що передбачено Списком №2, який затверджено постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 розділ ХХХ, «Транспорт», підрозділ 2 «Морський флот», код КП 8340.2.
Зазначені відомості відображені в довідці ДП «Іллічівський морський торговельний порт» від 13 лютого 2014 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (т.1 а.с.51).
04 вересня 2014 року позивач звернувся до УПФУ в м. Іллічівськ Одеської області з заявою (т.1 а.с.40, 114, 115), в якій просив призначити йому пенсію за віком за Списком №2.
Рішенням УПФУ в м. Іллічівськ Одеської області від 16 вересня 2014 року ОСОБА_1 була призначена пенсія з 28 вересня 2014 року у розмірі 4422 грн. 21 коп. (т.1 а.с.32), в т.ч. із зарахуванням пільгового стажу за Списком №2 - 7 років 4 місяця 23 дні.
Розрахунок вказаного стажу (т.1 а.с.33) підтверджувався копією трудової книжки, довідкою ДП «Іллічівський морський торговельний порт» про підтвердження наявного трудового стажу, довідкою про склад портофлоту, актом УПФУ в м. Іллічівськ Одеської області №363 від 22 вересня 2014 року про результати перевірки достовірності довідки про пільговий стаж, виданої для призначення (перерахунку) пенсії громадянину(т.1 а.с.45-54, 79-80).
За неодноразовими зверненнями позивача щодо наявності у нього права на призначення пільгової пенсії, ГУПФУ в Одеській області проводилися перевірки та було підтверджено що він має право на призначення пенсії на пільгових умовах у віці 58 років (а.с.156-159, 222).
Про зазначене також ідеться мова і в рішенні УПФУ в м. Іллічівськ Одеської області за №5868 від 14 листопада 2011 року (а.с.221).
Листами Міністерства соціальної політики України від 25 листопада 2011 року та 12 травня 2015 року (а.с.14-15, 118) доведено, що позиція Списку №2 поширюється на мотористів всіх найменувань, у тому числі мотористів-електриків.
Цими листами було роз'яснено, що при визначенні права ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах за період роботи мотористом-електриком з 1986 року до 1991 року слід керуватися підрозділом №2 «Морський флот» розділу ХХХ «Транспорт» вищевказаного Списку №2, а також ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Довідка банку на а.с.113 підтверджує, що позивач отримував пенсію у період з жовтня 2014 року по березень 2015 року.
Без скасування попереднього рішення про призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за Списком №2, рішенням відповідача за №6 від 12 березня 2015 року було відмовлено у призначенні пенсії на зазначених умовах (а.с.8, 84, 209).
Підставою для відмови було те, що період роботи в ДП «Іллічівський морський торговельний порт» з 18 серпня 1986 року по 31 грудня 1991 року не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з тим, що в Списках, чинних на період роботи особи, посада моториста-електрика відсутня. При цьому, пенсійний Фонд посилався на Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджені постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року.
Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що посада позивача, яку він займав у спірній період відноситься до переліку посад, які надають право на призначення пільгової пенсії за Списком №2, а також із того, що УПФУ в м. Іллічівськ Одеської області, не скасувавши своє попереднє рішення про призначення позивачу пільгової пенсії за Списком №2, прийняла інше рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення, судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 159 КАС України, у зв'язку з наступним.
Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який набрав чинності з 01 січня 1992 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
В силу частини 4 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Згідно із статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
До набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» правовідносини щодо умов призначення пенсії регулювалися законами СРСР «Про державні пенсії» та «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР».
Статтею 9 Закону СРСР «Про державні пенсії» і статтею 14 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Радою Міністрів СРСР: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Професія мотористи та їх помічники, старші мотористи внесена до Списку № 2 виробництв, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.
Наступними постановами Кабінету Міністрів України, якими затверджувалися Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, встановлено, що права на пільгову пенсію мають мотористи машинної команди суден службово-допоміжного флоту і суден портового флоту, що постійно працюють в акваторії порту.
Тобто, право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з названою позицією Списків, мають мотористи всіх найменувань машинної команди плавскладу за умови зайнятості на відповідних роботах повний робочий день.
Апелянт вважає, що позивач не був зайнятий повний робочий день на посаді моториста та за суміщенням професій виконував роботи електрика, а тому не має право, відповідно до пункту 9 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (надалі - Порядок), на призначення пільгової пенсії.
Не погоджуючись з даними доводами апелянта, колегія суддів наголошує на наступному.
Відповідно до п. 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Тобто, якщо під час отримання стажу відповідна робота не була передбачена у чинних на той час списках, а в подальшому її віднесено до категорії шкідливих, то такий стаж дає право на пільгову пенсію.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства праці та соціальної політики України, професія «моторист - електрик» - це споріднена назва професії «моторист з ремонту та обслуговування суднових технічних засобів та електроустаткування», код 8340 Класифікатора професій ДК003:200.
Мінпраці та соціальної політики України вважає, що позиція Списків «мотористи всіх найменувань поширюється на працівників професій «моторист - електрик» і що всі мотористи плаваючого складу морського флоту об'єднані у класифікаторі за кодом 8340.
Як стверджував позивач, у спірний період він був членом команди плавскладу СПК «Богатир», працював повну робочу зміну в машинному відділенні, що підтверджується записами у машинному журналі.
Зазначене знайшло підтвердження і в акті перевірки УПФУ в м. Іллічівськ Одеської області від 08 листопада 2011 року.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що він не виконував роботи за сумісництвом, оскільки наказом Мінпраці України №58 від 29 липня 1993 року «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» не допускалося створення розширених назв професій через дефіс, або з приведенням уточнень, окрім тих, що знаходяться у Класифікаторі професій.
Як вище було вже зазначено, професія «моторист - електрик» присутня у державному класифікаторі за кодом 8340.
Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що наявні у справі докази підтверджують право позивача на призначення пільгової пенсії і до того ж вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції про те, що у УПФУ в м. Іллічівськ Одеської області, відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не було підстав для припинення виплати пенсії.
Так, зазначена норма Закону передбачає вичерпний перелік підстав для припинення виплати пенсії та встановлює, що припинення виплати може відбуватися лише за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.
Виплата пенсії припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Отже, у даному випадку суб'єктом владних повноважень в порушенні вимог цієї статті не приймалось будь-яких рішень щодо припинення пенсійних виплат і крім того, відсутні будь-які підстави для прийняття такого рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Також, судом апеляційної інстанції ухвалою від 22 січня 2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору до винесення судового рішення за подання апеляційної скарги. Суд, на підставі ст.88 КАС України, стягує відстрочений судовий збір з Пенсійного фонду у розмірі 80,39 грн. Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області - залишити без задоволення. Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 30 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області про визнання неправомірним рішення, зобов'язання зарахувати пільговий стаж та призначити пільгову пенсію - залишити без змін. Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області судовий збір у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК в Одеській області / Приморський р-н./ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) - 828011, рахунок отримувача - 31212206781008, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції. Доповідач - суддя І.О. Турецька суддя Л.В. Стас суддя І.П. Косцова