Постанова
Іменем України
Справа № 712/3854/16-а
Провадження № 2а/712/115/16
22 квітня 2016 року
Соснівський районний суд м.Черкаси в складі :
Головуючого-судді - Марцішевської О.М.
при секретарі - Вдовенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейского роти №3, батальону № 1 Управління патрульної поліції м.Черкаси Вертелецького Володимира Віталійовича, Управління патрульної поліції у м.Черкаси про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що постановою ПС № 967832 від 28.03.2016 року притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП за правопорушення, яке полягало в керувані автомобілем у темну пору доби з неосвітленим номерним знаком в порушення п.2.9. ПДР. При розгляді справи були порушені його права, оскільки позивачу не були надані докази відео фіксації порушення в автоматичному режимі, також був порушений процесуальний порядок розгляду справи, тому вказана постанова є незаконною і необгрунтованою, просить суд скасувати постанову серії ПС2 № 967832 від 28.03.2016 року, визнати дії поліцейского Вертелецького В.В. незаконними та закрити адміністративну справу за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Позивач та його представник Чуєнко Д.С. позовні вимоги підтримали та просили позов задоволити. Позивач пояснив, що 27.03.2016 року близько 22-30 год.припаркував автомобіль BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Б.Вишневецького в м.Черкаси, після чого до нього підійшов поліцейський ОСОБА_2 та склав відносно нього оскаржувану постанову за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки порушення ПДР України не вчиняв, коли виїзжав з дому, номерний знак був належно освітлений, однак по дорозі перестала світитись одна лампочка, що підсвітлювала номер, імовірно в зв'язку з поганим дорожнім покриттям. Під час розгляду адміністративної справи він викликав свого представника Чуєнка Д.С. для надання юридичної допомоги, однак коли останній прибув, він не був допущений до розгляду справи в якості представника. Крім того, при розгляді справи поліцейський не представився, не сповістив про час та місце розгляду справи, не надав доказів фіксації в автоматичному режимі, процесуальні права роз'яснив після розгляду справи, також проігнорував клопотання про перенесення розгляду справи.
Представник відповідача Олійник С.В., відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні адміністративний позов не визнали, вказували, що постанова від 28.03.2016 року серії ПС2 № 967832 є правомірною та відповідає вимогам законодавства, заперечили порушення матеріального та процесуального права при її винесенні. Вказували, що працівником поліції ОСОБА_2 під час патрулювання на службовому автомобілі разом з інспектором Кам'янецьким О.Е. близько 22-45 год. було зафіксоване порушення п.2.9 ПДР України водієм автомобіля BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 , а саме - номер автомобіля не був освітлений у темний час доби, в зв'язку з цим автомобіль був зупинений по вул.Б.Вишневецького та позивач був повідомлений про порушення ним ПДР, за яке передбачено відповідальність ч.6 ст.121 КУпАП. Під час розгляду справи позивач висловлювався нецензурною лайкою, наполягав на відсутності порушення ПДР, на його вимогу інспектором йому був наданий час для запрошення представника ОСОБА_3 для отримання правової допомоги, який по приїзду не надав підтверджуючих документів на представництво, проте фактично протягом розгляду справи надавав консультативну допомогу позивачу. Оскільки з ОСОБА_3 прибуло також близько десяти осіб, інспектором були викликані кілька патрульних екіпажів. Протягом розгляду справи до 03-30 год. 28.03.2016р. позивачу неодноразово роз'яснювались його права, отже твердження позивача про обмеження його у процесуальних права не відповідають дійсності. Згідно ст.222 КУпАП розгляд справ за ч.6 ст.121 КУпАП віднесено до компетенції Національної поліції. Також під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення на місці подї поліцейскі здійснювали відеофіксацію даної події на нагрудні відеокамери інспектору. Тому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі.
Суд, заслухавши сторони, свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Постановою серіїПС2 № 967832 від 28.03.2016 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП за правопорушення, яке полягало в тому, що 27.03.2016р. о 22 год. 45 хв. по вул. Б.Вишневецького,181 в м.Черкаси керував автомобілем - BMW 320, номерний знак НОМЕР_1 у темну пору доби з неосвітленим номерним знаком, чим порушив п.2.9. ПДР.
Відповідно до ст. 268 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Відповідно до ст. 258 КУпПА протокол не складається у разі вчинення адміністративних розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Згідно ст.222 КУпАП розгляд справ за ч.6 ст.121 КУпАП віднесено до компетенції Національної поліції.
Відповідно до ч.6 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП підтверджується відеозаписом з нагрудної камери інспектора, яким зафіксований розгляд справи, також показами свідка ОСОБА_4 про те, що під час патрулювання на службовому автомобілі з працівником поліції ОСОБА_2 зафіксували відсутність освітлення номера в темну порудоби на керованому позивачем автомобілі. Допитані за клопотанням позивача свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 дали покази, що на автомобілі позивача дійсно не горіла одна із ламп підсвітлення номеру, однак після переключення режиму увімкнулась. Аналогічні пояснення дав в судовому засіданні позивач, пояснивши, що імовірною причиною несправності лампи освітлення могло стати неякісне дорожнє покриття. Таким чином, вказаними доказами в сукупності підтверджено відсутність належного освітлення номера керованого позивачем автомобіля внаслідок неповної справності системи освітлення номерного знака.
Пояснення представника позивача про те, що позивач рухався для усунення даної несправності після її виявлення в дорозі суд оцінює критично як обраний спосіб захисту, переслідуючи мету уникнення позивача від відповідальності і вважає такими, що суперечать матеріалам справи. Як вбачається з відеозаписів, наданих кожною з сторін, згідно з показами свідка ОСОБА_7 , особисто позивач під час розгляду даної справи, а також в судовому засіданні не надавав пояснень про те, що після виявлення несправності лампи він рухався для її ремонту, навпаки, позивач заперечував про свою обізнаність щодо некоректної роботи системи освітлення номера, хоч саме на водієві лежить обов'язок слідкувати за технічним станом автомобіля. Що стосується посилання на те, що при несправності однієї лампи освітлення номера може вважатись достатнім, суд виходить з того, що належним є освітлення за відсутності будь-якої несправності конструктивних елементів автомобіля для забезпечення при його експлатації відповідності нормативно-технічній документації.
Наданими відповідачем в ході розгляду справи доказами спростовані доводи позивача та його представника про порушення процесуального порядку розгляду справи, оскільки відеозаписом з нагрудної камери інспектора зафіксовано, також підтверджено показами свідків, працівників поліції ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що поліцейський ОСОБА_2 представився, пояснив причину зупинки та суть порушення, коректно звертався з вимогою надати документи на право керування, надав можливість позивачу запросити представника для надання правової допомоги та отримувати від запрошеної особи консультативну допомогу, також протягом кількагодинного розгляду справи неодноразово роз'яснювались позивачу процесуальні права, надавалась після проголошення постанови її копія, роз'яснювався порядок її оскарження, клопотання про перенесення розгляду справи позивачем було подано після проголошення постанови, тобто завершення розгляду адміністративної справи.
Представник позивача Чуєнко Д.С. вказував, що його неправомірно не допустили до розгляду справи як представника, хоча підставою його представництва був усний договір, також як уповноважений представник громадської організації "Автомобільний клуб "Ноу Спід Ліміт" він мав права без довіреності представляти інтереси позивача як члена даної організації. Дані доводи не грунтуються на законі, оскільки представництво за договором не виникає без видачі в установленому порядку особою письмого документу на уповноваження представляти її інтереси з визначеням обсягу таких повноважень. Відповідно до статті 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю, тобто письмовим документом, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Разом з тим, не зважаючи на ненадання запрошеним для правової допомоги позивачем ОСОБА_3 жодних документів на підтвердження обсягу повноважень на представництво, останній протягом розгляду справи спілкувався з позивачем та надавав консультації, що зафіксовано відеозаписами обох сторін.
Що стосується посилання представника позивача на неналежність такого доказу як відеозапис з нагрудної камери інспектора, яка не працювала в автоматичному режимі, згідно зі ст.251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов не підлягає до задоволення за відсутністю порушення матеріального та процесуального законодавства при притягненні позивача до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.ст.9,22,251, 255, 268, 280, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 86,160,161,162 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови ПС № 967832 від 28.03.2016 року за ч.6 ст.121 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.