1-кп/130/114/2016
130/637/16-к
20.04.2016 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря: ОСОБА_2 ,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Жмеринці кримінальне провадження №1-кп/130/114/2016 (130/637/16-к), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2016 за №12016020130000118 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Жмеринка Вінницької області, військовозобов'язаного, з професійно-технічною освітою, працюючого слюсарем ТОВ «Облрізсервіс», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Жмеринка Вінницької області, з професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше несудимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -
21.01.2011 р. біля 21-00 год. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Жмеринка Вінницької області по вул. 151 Стрілецької дивізії на території гаражного кооперативу «Лісовий», переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом прикладання фізичної сили за допомогою зубила, розібравши частину стіни з тильної сторони будівлі гаража ОСОБА_6 , через отвір у стіні проникли в середину приміщення гаража, де з автомобіля ОСОБА_6 вчинили крадіжку його майна, а саме: грошей в сумі 40 грн., акумулятора «Електроісток СТ-60А», автомагнітоли «LG LAC-UA170R», автомагнітоли «KENWOOD KAC150D», зовнішньої автомобільної антени, двох акустичних динаміків «Hyndai W200». Після чого з викраденими речами з місця події зникли, чим відповідно до висновку експерта №14 від 14.02.2011 р. завдали ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 1601,62 грн. Викраденим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпорядились на власний розсуд.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якої є крадіжка вчинена за попередньою змовою групою осіб поєднана з проникненням в інше приміщення.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якої є крадіжка вчинена за попередньою змовою групою осіб поєднана з проникненням в інше приміщення.
Цивільний позов не заявлено.
Крім того, 22.01.2011 р. біля 01-00 год. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , перебуваючи в м. Жмеринка Вінницької області по вул. 151 Стрілецької дивізії на території гаражного кооперативу «Лісовий», переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом прикладання фізичної сили за допомогою зубила, відчинили металеву штабу на дверях будівлі гаража ОСОБА_7 , через які проникли в середину приміщення гаража, звідки вчинили крадіжку її майна, а саме: чавунних батарей опалення у кількості восьми штук (5, 6, 7 та 10 секційні) загальною кількістю 53 секції, три рибальські вудки - «Guangwei», «Neptune», «Furious» та спінінга «Crocodile 210». Після чого з викраденими речами з місця події зникли, чим відповідно до висновку експерта №14 від 14.02.2011 р. завдали ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 1417,20 грн. Викраденим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпорядились на власний розсуд.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якої є крадіжка вчинена повторно та за попередньою змовою групою осіб поєднана з проникненням в інше приміщення.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якої є крадіжка вчинена повторно та за попередньою змовою групою осіб поєднана з проникненням в інше приміщення.
Цивільний позов не заявлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185 КК України визнав повністю, за обставин, викладених у вироку, щиро розкаявся. Вказав, що 21.01.2011 року приблизно о 21 годині, коли стемніло, вони, попередньо домовились із ОСОБА_5 та прийшли на територію гаражного кооперативу «Лісовий», що в м.Жмеринка по вул. 151 Стрілецької дивізії. Там спонтанно вирішили вчинити крадіжку чужого майна з гаража, та для цього за допомогою зубила, яке взяли із собою з дому, розібрали задню стіну гаража, через отвір проникли в середину та із автомобіля викрали 40 гривень, акумулятор, дві авто магнітоли, два акустичних динаміки. Викрадені речі занесли додому до ОСОБА_5 , мали розділити між собою, зокрема ОСОБА_4 мав забрати собі автомагнітоли, а гроші поділили порівну. З дому ОСОБА_5 взяли санки та 22.01.2011 року близько 01.00 год. повернулись назад на територію того ж гаражного кооперативу, за допомогою зубила відкрили штабу в іншому гаражі, зайшли в середину та викрали звідти чавунні батареї опалення різними секціями у кількості вісім штук, три рибальські вудки та спінінг. Батареї звезли вночі на санках до лісу, що біля пункту прийому металобрухту, та заховали. Коли пункт відкрився, здали їх, однак, оскільки грошей не було, то їм дали письмову розписку про те, що гроші віддадуть пізніше. З кількістю та вартістю викраденого погодився, щиро розкаявся. Пояснив, що крадіжку вчинив, так як йому потрібні були гроші, був тверезий. На даний час він все переосмислив, шкоду потерпілим відшкодували, повернувши викрадене та сплативши гроші, подібного надалі не допустить, він працює, злочинів не вчиняє.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185 КК України визнав повністю, за обставин, викладених у вироку, щиро розкаявся. Вказав, що 21.01.2011 року приблизно о 21 годині, коли стемніло, вони, попередньо домовились із ОСОБА_4 та прийшли на територію гаражного кооперативу «Лісовий», що в м.Жмеринка по вул. 151 Стрілецької дивізії. Там спонтанно вирішили вчинити крадіжку чужого майна з гаража, та для цього за допомогою зубила, яке взяли із собою із дому, розібрали задню стіну гаража, через отвір проникли в середину та із автомобіля викрали 40 гривень, акумулятор, дві авто магнітоли, два акустичних динаміки. Викрадені речі занесли додому до ОСОБА_5 , мали розділити між собою, а гроші поділили порівну. З дому обвинуваченого взяли санки та 22.01.2011 року близько 01.00 год. повернулись назад на територію того ж гаражного кооперативу, за допомогою зубила відкрили штабу в іншому гаражі, зайшли в середину та викрали звідти чавунні батареї опалення різними секціями у кількості вісім штук, три рибальські вудки та спінінг. Батареї звезли вночі на санках до лісу, що біля пункту прийому металобрухту та заховали. Коли пункт відкрився, здали їх, однак, оскільки грошей не було, то їм дали письмову розписку про те, що гроші віддадуть пізніше. З кількістю та вартістю викраденого погодився, щиро розкаявся. Пояснив, що крадіжку вчинив, так як йому потрібні були гроші, був тверезий. На даний час він все переосмислив, подібного не допустить, має сім'ю та дитину, працює, злочинів не вчиняє. Шкоду потерпілим відшкодовано, повернуто викрадене та виплачено кошти.
Потерпілими у даному кримінальному провадженні визнані ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, в яких також зазначили, що завдану їм матеріальну шкоду відшкодовано повністю, при призначенні покарання покладаються на розсуд суду. (а.с.27, 28)
Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченими, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та ухвалив обмежитись дослідженням характеризуючих даних на обвинувачених. При цьому суд виходить з того, що злочини вчинені обвинуваченими не є складними, не є багатоепізодними, обвинувачені не мають будь-яких фізичних чи психічних вад, розуміють суть пред'явленого обвинувачення, розуміють зміст фактичних обставин справи, які не оспорюють, усвідомлюють неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявили у судовому засіданні, а відтак у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності і істинності позиції обвинувачених з цього питання. Обвинувачені визнають свою вину повністю, цивільні позови по справі не заявлялись.
Прокурор та потерпілі не оспорили фактичні обставини справи.
Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_4 , судом встановлено наступне.
Обвинувачений ОСОБА_4 на час вчинення злочину був повнолітнім (а.с. 45), раніше не судимий (а.с. 51) , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не значиться (а.с. 49-50), неодружений, працюючий слюсарем ТОВ «Облрізсервіс», де характеризується позитивно (а.с.46), за місцем реєстрації скарг не надходило (а.с. 48), не є інвалідом першої-другої груп, неповнолітніх, малолітніх осіб на утриманні немає, до складу його сім'ї входять батько ОСОБА_8 , баба ОСОБА_9 (а.с.47).
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив злочини, що слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якої є крадіжка вчинена за попередньою змовою групою осіб поєднана з проникненням в інше приміщення по епізоду крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_6 та за ч. 3 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якої є крадіжка вчинена повторно та за попередньою змовою групою осіб поєднана з проникненням в інше приміщення по епізоду крадіжки майна у потерпілої ОСОБА_7 .
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України суд судом не встановлено.
Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_5 судом встановлено наступне.
Обвинувачений ОСОБА_5 на час вчинення злочину був повнолітнім (а.с. 37), раніше не судимий (а.с. 44) , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не значиться (а.с. 40, 41), одружений (а.с.39), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 43), не є інвалідом першої-другої груп, має на утриманні малолітню дочку 2015 року народження (а.с. 38), до складу його сім'ї входять дружина ОСОБА_10 , дочка ОСОБА_11 (а.с.42).
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив злочини, що слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якої є крадіжка вчинена за попередньою змовою групою осіб поєднана з проникненням в інше приміщення по епізоду крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_6 та за ч. 3 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якої є крадіжка вчинена повторно та за попередньою змовою групою осіб поєднана з проникненням в інше приміщення по епізоду крадіжки майна у потерпілої ОСОБА_7 .
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України суд судом не встановлено.
При призначенні покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених обвинуваченими злочинів, які, згідно ст. 12 КК України, є тяжкими злочинами, особи обвинувачених, те, що вони щиро розкаялись у вчиненому, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинувачених, поведінку обвинувачених до та після вчинення злочинів, а саме те, що вони добровільно з'являлися на виклики, дали правдиві покази.
Також при призначенні покарання суд враховує думку потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , про те, що матеріальна шкода їм повністю відшкодована, при призначенні покарання покладаються на розсуд суду.
З урахуванням наведеного суд вважає, що виправлення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можливе без ізоляції їх від суспільства, та вважає за можливе призначити їм покарання, що буде необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті та звільнити їх від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України та покласти на них обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України для контролю за їх поведінкою, оскільки більш суворий вид покарання буде недоцільним для досягнення мети покарання за вчинені злочини. Визначене покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та попередження вчинення ними нових злочинів.
Цивільні позови потерпілими не заявлялись.
Речові докази, що передані на зберігання потерпілим, згідно ст. 100 КПК України підлягають залишенню у володінні власників (а.с.33, 34, 35, 36).
Запобіжний захід обвинуваченим не застосовувася. (а.с 4)
Процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи №14 від 14.02.2011 року у сумі 619,20 грн. (а.с.32) підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави у рівних частках згідно ст. 124 КПК України.
Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі .
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі .
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави по 309 грн. 60 коп. процесуальних витрат з кожного.
Речові докази акумулятор «Електроісток СТ-60А», автомагнітолу «LG LAC-UA170R», автомагнітолу «KENWOOD KAC150D», зовнішню автомобільну антену, два акустичні динаміки «Hyndai W200», що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити в його розпорядженні; чавунні батареї опалення у кількості восьми штук (5, 6, 7 та 10 секційні) загальною кількістю 53 секції, три рибальські вудки - «Guangwei», «Neptune», «Furious» та спінінга «Crocodile 210», що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_7 залишити в її розпорядженні.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати потерпілим, що не були присутні в судовому засіданні при його ухваленні.
Суддя