Справа 22-10089\2006 Головуючий в 1 інстанції Зубакова В. П.
Категорія 44 \1 \ Доповідач Карнаух В.В.
Іменем України
2006 року грудня 21 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого: судді Михайлів Л.В.,
суддів Митрофанової Л.В., Карнаух В.В.,
при секретарі Кобзєвій К.І.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського
районного суду м. Кривого Рогу від 21 березня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про перерахунок
пенсії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського обласного комісаріату про перерахунок пенсії.
Просив суд визнати його право па дорахування пенсійного забезпечення до рівня, визначеного чинними нормативно-правовими актами України, прийнятими після його звільнення зі служби. Зобов"язати військовий комісаріат провести дорахування і виплату йому пенсії за минулий час з урахуванням: з 01 вересня 1999 р. до 31 грудня 2002 р. 40% надбавки посадового окладу, введеної Указом Президента України № 847\99 від 14.07.1999.; з 01 січня 2003 р. по 31 грудня 2004 р. - 100% надбавки, введеної Указом Президента України від 23 лютого 2002 р. № 173; з 01 травня 2003 р. до 31 грудня 2004 р. -90% надбавки, введеної Указом Президента України від 05 травня 2003 р. № 389\03; з 01 березня 2001 р. до 31 грудня 2004 р. - 33,3% премії, передбаченої наказом Міністра оборони України від 05 березня 2001 р. № 75; з 01 січня 2005 р. по 22 березня 2005 р. -90% надбавки за безперервну службу, введену Указом Президента України від 05 травня 2003 р. №389\2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України...за безперервну службу», тобто виходячи з її максимального розміру, встановленого законодавством для військовослужбовців, що мають безперервну службу понад 25 років.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21 березня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування постанови суду і просить ухвалити нову постанову про задоволення його позову у повному обсязі, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що позивач - військовий пенсіонер, звільнений в запас наказом НОМЕР_1 від 26.06.1990., а з 21 жовтня 1990 року йому призначена пенсія, нарахування якої проведено із суми посадового окладу, виплат за військове звання та 25% надбавки за вислугу років. До 01.01.2005. пенсія нараховувалась без урахування надбавок, введених Указами Президента України від 14.07 1999. № 847\99 «Про додаткові заходи по упорядкуванню грошового забезпечення військовослужбовців збройних сил України», 23.02.2002. №173 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ» від 05.05.2003. № 389\03, «Про надбавки військовослужбовцям Збройних сил України, міністерства внутрішніх справ України, за безперервну службу», а також щомісячної премії згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000. №829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців « і розділом 34 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра Оброни України від 05.03.2001. №75.
З 01.01.2005. відповідачем проведено перерахунок пенсії з урахуванням надбавок, передбачених Указами №№173,389 і премії, передбаченої Положенням. Виплата пенсії з 01.01.2005. проводиться з урахуванням перерахованої пенсії.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову, позивачу в задоволені його вимог, посилаючись на те, що вищезазначені надбавки і премії були встановлені для військовослужбовців, які проходили службу і розмір цих виплат пов'язаний з розміром посадового окладу та окладу за військове звання Указами №847, №173, №389 Положенням не змінювались і даний факт ніким не заперечується; а також на те, що щомісячні надбавки, введені Указами № 847, №173, №389 та премія, яка виплачується у відповідності до розділу №34 Положення - відносяться до додаткових видів грошового забезпечення та при нарахуванні пенсії до 01 січня 2005 року, не нараховувались і що діючим до 01 січня 2005 р. законодавством не передбачалась можливість перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку з введенням після звільнення військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій.
Висновки суду про відмову у перерахуванні пенсії також узгоджуються з п.п. 6-9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців ( крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Доводи позивача в апеляційної скарзі про порушення судом ст.. 63 Закону України «Про пенсійну службу» та його конституційних прав, є безпідставними, спростовуються матеріалами справи і висновками суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи і поясненнями сторін, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства. Оскільки з матеріалів справи та змісту апеляційної скарги не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права і відсутні передбачені ст.309 ЦПК України безумовні підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, колегія судців вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 195, 199,200,205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Постанову Саксаганського районного суду від 21 березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її повного тексту, тобто -з 27 грудня 2006 року.