Справа № 22ц- 12165/2006р. Головуючий в 1 -й инстанції- Тарасенко О.В.
Категорія -21(3) Доповідач - Барильська A.П.
Р І Ш E H H Я
2006р. грудня 21 дня колегія суддів судової палата у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі: головуючого - БАРИЛЬСЬКОЇ А.П.,
суддів- СОКОЛАН Н.О., ЛЯХОВСЬКОЇ І.Є. при секретарі - САВЧУК Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу по
апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.
Кривому Розі на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 06
червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування моральної шкоди,
14.04.2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі і просив стягнути на його користь з відповідача 70 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 06 червня 2006 року позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення моральної шкоди , заподіяної при виконанні трудових обов»язків, задоволено частково.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 28 000,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позову, оскільки судом застосовано норму, яка не поширюється на вказані правовідносини і відповідно неправильно встановлено розмір відшкодування ; судом не з'ясовані всі обставини справи, рішення є необгрунтованим, оскільки не надана оцінка доводам відповідача; позивач не надав доказів спричинення йому моральної шкоди і цим обставинам суд також не надав належної оцінки; суд не врахував, що на підставі ст. 77 Закону України '"Про державний бюджет на 2006 рік" з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту "є" пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності"; в порушення вимог ст. 233 КЗпП України та Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд не застосував тримісячний термін позовної давності щодо вимог про відшкодування моральної шкоди; Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі є неналежним відповідачем у справі.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що висновком МСЕК від 26. 02.2003р. позивачу первинно встановлено 15 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням безстроково.
Висновком МСЕК від 27.01.2005р. встановлено 40% втрати працездатності у зв'язку з професійним захворюванням безстроково.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні. Позивачу протипоказана фізична праця, він обмежений в пересуванні, роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп\2004р. відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної-працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Доводи відповідача про те, що суд не врахував, що на підставі ст. 77 Закону України « Про державний бюджет на 2006 рік» з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди) підпункту «е» пункту 2 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності», є безпідставними, оскільки позивачу втрата професійної працездатності вперше встановлена висновком МСЕК від 26. 02.2003., підтверджувалась висновком МСЕК від 27.01.2005р., тобто правовідносини сторін виникли за чинності зазначених норм цього Закону.
Інші доводи відповідача є безпідставними і висновків суду не спростовують.
Однак колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Суд не врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманого позивачем професійного захворювання, і пов'язані з ним фізичні і моральні страждання позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача до 20 000 грн.
Керуючись ст.ст. 303,307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.
Змінити рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 06 червня 2006 p., зменшивши суму відшкодування моральної шкоди, стягнуту з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 до 20 000 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання ним законної сили.