Справа №22ц - 6838 2006 рік
Дніпропетровської області
м. Дніпропетровськ 14 листопада 2006 року
Судова колегія
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі:
судді-головуючого - ОСІЯНА. О.Г.
суддів - ЧУБУКОВА О.П.
- ГОКОВА П.В. при секретареві - СИДОРЕНКО А.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні
справу за апеляційними скаргами
ОСОБА_1
та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
України в м. Тернівці' Дніпропетровської області
на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області
від 02 серпня 2006 року
по цивільній справі
за позовом ОСОБА_1
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
в м. Тернівці Дніпропетровської області
про стягнення страхової виплати на відшкодування моральної
шкоди, заподіяної наслідками професійного захворювання, -
Справа №22ц-6§38 Суддя-головуючий
Категорія: 19" у суді першої інстанції
МОРОЗОВА Л.М.
Суддя - доповідач
у суді апеляційної інстанції
ЧУБУКОВ О.П.
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2006 року частково: на суму 2500 грн., -задоволено позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань в м. Тернівці Дніпропетровської області про стягнення страхової, виплати на відшкодування моральної шкоди, заподіяної наслідками професійного захворювання.
В апеляційних скаргах:
- позивач ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів з підстав його невідповідності закону;
відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки воно постановлене з порушеннями норм матеріального та процесуального права, і постановити нове, яким ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовити як безпідставних.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, а апеляційна скарга відповідача - повністю, з ухвалою нового рішення з слідуючих підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що він, працюючи на одній із шахт ВАТ «Павлоградвугілля», набув професійного захворювання у вигляді хронічної дискогенної попереково-крижової полірадикулопатії. При освідченні, за висновком МСЕК у 1996 році йому було встановлено втрату 40% професійної працездатності, а при повторному освідченні у 1997 році - 60%.
За таких обставин, виходячи з вимог п.11 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених Постановою KM України від 23 червня 1993 року за N'472, та роз'яснень, викладених в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України за №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», - суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача (який, як вважає суд першої інстанції, не пропустив строк позовної давності) підлягає стягненню 2500грн.
З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони є неправильними і суперечать обставинам справи, діючому матеріальному та процесуальному закону.
Як вбачається з матеріалів справи, професійного захворювання ОСОБА_1 набув у 1996 році, тобто, правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються матеріальним законом, який діяв на момент встановлення позивачу ступеню втрати професійної працездатності від професійного захворювання., а тому моральна шкода, яка була спричинена ОСОБА_1 наслідками професійного захворювання, може бути відшкодована лише виходячи з вимог ст. . 12 Закону України від 14 жовтня 1992і року «Про охорону праці» та п.11 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою KM України за №472 від 23 червня 1993 року), а не виходячи з вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Таким чином, на час виникнення у позивача права на отримання моральної шкоди, розмір її відшкодування, виходячи з вимог п.11 «Правил...», не міг перевищувати 200 мінімальних розмірів заробітної плати без урахування будь-яких інших виплат, тобто 120грн., а не 2500грн.які стягнув суд першої інстанції з відповідача.
Право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло ще в 1996 році, але він не скористався ним у встановлений законом строк, а звернувся до суду з відповідним позовом лише в травні 2006 року.
Оскільки спричинена позивачу моральна шкода випливає з його трудових відносин, але регулюється спеціальним матеріальним законом, то судова колегія вважає, що до даних правовідносин повинен застосовуватись трирічний строк на звернення до суду за вирішенням спору, який позивачем пропущено без поважних на те причин. Звернувшись до суду з позовом через 10 років, позивач не ставив питання про поновлення строку на звернення до суду із зазначеним позовом, на поважність причин пропуску строку не посилався і доказів їх поважності суду не надав.
За таких обставин колегія суддів не може визнати рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в задоволенні його позовних вимог у зв' язку з пропуском строку на звернення до суду.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.303,307,309,314,317 і 319 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської
області задовольнити повністю, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - частково.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2006 року скасувати.
ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці Дніпропетровської області на його користь в рахунок страхової виплати за моральну шкоду 70000грн. -відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж моменту може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Суддя-головуючий:
Судді колегії: