Справа № 22ц - 10922/2006 Головуючий у першій
Категорія № 19 інстанції - Остапенко В.А.
Доповідач - Ляховська І.Є.
У X В А Л А
21 грудня 2006 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді БАРИЛЬСЬКОЇ А.П.,
суддів - ЛЯХОВСЬКОЇ І.Є., СОКОЛАН Н.О.,
при секретарі - САВЧУК Н.О.
за участю - представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 грудня 2005 року за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Рудоуправління імені "Кірова» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення заборгованості по щомісячних страхових виплатах відшкодування втраченого заробітку, компенсації,
31 березня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» (далі - ДП РУ ім. Кірова) та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (далі- Відділення Фонду) про стягнення заборгованості по щомісячних страхових виплатах відшкодування втраченого заробітку, компенсації і просив, уточнюючи та доповнюючи свої позовні вимоги в вересні і грудні 2005 року , стягнути: з ДП РУ ім. Кірова - заборгованість по щомісячних платежах в сумі 4266 грн.52 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату цих сум в розмірі 2075 грн. 49 коп., з Відділення Фонду - недоплату по щомісячних платежах в сумі 2927 грн.75 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату цих сум в розмірі 547 грн. 44 коп., а також щомісячні страхові виплати на відшкодування шкоди в сумі 316 грн. 61 коп., починаючи з 01.09.2005 року.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08грудня 2005 року на користь ОСОБА_1 стягнуто: з ДП РУ ім. Кірова - заборгованість по щомісячних виплатах в сумі 4266грн. 42 коп., а також компенсацію втрати частини відшкодування шкоди в зв'язку з порушенням термінів виплати в сумі 2075грн.48коп., а всього 6341 грн. 90 коп.; з Відділення Фонду - заборгованість в сумі 2927 грн.75 коп., компенсацію у зв'язку з порушенням термінів виплат в розмірі 547 грн. 44коп., а також щомісячні страхові виплати в сумі 316 грн. 61 коп., починаючи з 01.09.2005 року до зміни обставин, що є підставою для перерахунку чи припинення виплат.
Фонд соціального страхування в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині стягнення з нього сум та направити справу на новий розгляд, оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги відсутність вини Фонду в порушенні строків виплач и сум: неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку та необгрунтовано застосував коефіцієнт підвищення тарифних ставок (посадових окладів) з 01 січня 1996 року 2,5. Крім того, на його думку, суд необгрунтовано стягнув компенсацію за несвоєчасну виплату сум відшкодування шкоди.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_1 працював в ДП РУ ім. Кірова на шахті «Північна» ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1978р. по 1993р.
Згідно висновку ЛТЕК від 20.06.1983 р. позивачеві встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково.
Із матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу незастосування відповідачем з 01 липня 1994р. до базової середньої заробітної плати за професією позивача за січень-квітень 1992р., який визначений підприємством в сумі 13 228 крб.. коефіцієнту 2,0, на який збільшилися тарифні ставки (посадові оклади) на підприємстві .
Стягуючи з ДП РУ ім. Кірова суми недоплачених виплат за період з 01.12.і995року, суд не звернув уваги на норми ст. 71 ЦК 1963р. (з урахуванням правила п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003р.) та на роз'яснення, викладені в пунктах 1. 1-1. ;-2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (з наступними змінами), згідно з якими загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки. У випадку, коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем (у тому числі й у ран неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволенні позову, кошти стягуються за час, що не перевищує трьох останніх років, які передували моменту звернення особи до суду.
Відповідно до Закону від 23 вересня 1999 р. № 1105-Х1У "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особам, які потерпіли на виробництві, до 01 квітня 2001р.. Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги з моменту передачі відповідними підприємствами в установленому порядку документів, що підтверджують право цих працівників на такі послуги.
Однак, стягуючи з Відділення Фонду щомісячні страхові платежі за період з 01 квітня 2001р. до 01 вересня 2005р., суд не звернув уваги на це правило та не встановив, чи дотримано позивачем строк позовної давності при пред'явленні вимог до Фонду з урахуванням наведених мотивів.
Крім того, відповідно до пункту 28 Правил перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунок на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу встановлені обмеження.
В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311 ч. 1 п. 5, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У X В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 грудня
2005 року скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому
складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набранні нею законної сили.
СУДДІ: БАРИЛЬСЬКА А.П.
ЛЯХОВСЬКА І.Є. СОКОЛАН Н.О.