ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
06.04.2016
Справа № 910/6101/16
Суддя Усатенко І.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Київінвестбуд"
до Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК"
про стягнення 142 567 530,32 грн.
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою від 04.04.2016 до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про стягнення 142567530,32 грн. Позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Нормами п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень.
Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати 1378,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (206700,00 грн.).
Позивач звернувся до суду з вимогою майнового характеру про стягнення з відповідача 142567530,32 грн.
Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 206700,00 грн., в зв"язку з заявленням вимоги майнового характеру. Проте, до позовної заяви позивачем не додано платіжних доручень на підтвердження сплати суми судового збору.
Разом з тим, звертаючись із позовом до суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Київінвестбуд" просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі та у стані ліквідації, є неплатоспроможним, не має вільних обігових коштів, які можна спрямувати на сплату судового збору, а тому не має змоги сплатити судовий збір.
На підтвердження свого скрутного фінансового становища позивач не надав будь-яких доказів, послався лише на те, що ухвалою від 25.06.2014 № 910/615/14 затверджений реєстр вимог кредиторів позивача на загальну суму 60177332,63 грн.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.
З аналізу положень чинного в Україні законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
На підтвердження свого скрутного матеріального становища позивач не надав жодного фінансового документа чи будь-якого іншого належного та допустимого доказу і не послався на них у позовній заяві чи клопотанні про звільнення від сплати судового збору.
Відтак, суд, враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відхиляє клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п. 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору, то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
Здійснюючи свої конституційні обов"язки, господарський суд повинен дотримуватись принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України).
Суд вважає доводи позивача необґрунтованими щодо звільнення від сплати судового збору, оскільки останнім не надано доказів, які б підтверджували: як наведені обставини, так і майнове становище Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Київінвестбуд" станом на дату подання позовної заяви, а клопотання про звільнення від сплати судового збору таким, що не підлягає задоволенню.
Таким чином, позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Статтею 57 ГПК України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в п. 2 ч. 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
До позовних матеріалів надані опис вкладення від 04.04.2016 та фіскальний чек від 04.04.2016 № 6871 на підтвердження факту направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів. В поданому описі вкладення зазначено про направлення позовної заяви з додатками на 29 аркушах. До суду позивач подав позовні матеріали на 35 аркушах без врахування 2 аркушів з доказами направлення позовної заяви. Отже в описі вкладення зазначено іншу позовну заяву з додатками, ніж та, що подана до Господарського суду міста Києва.
На підставі наданих доказів, судом встнановлено, що позивач направив відповідачу іншу позовну заяву з додатками ніж та, що подана до Господарського суду м. Києва. Позивач не надав доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, поданої до Господарського суду м. Києва.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
До позовної заяви додано фіскальний чек та опис вкладення про направлення іншої позовної заяви з доданими матеріалами, ніж та що подана до суду, тобто позивачем не надано доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачеві у відповідності із ст. ст. 56, 57 ГПК України.
При цьому судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.
Суддя І.В. Усатенко