№2а-1080\2009
21 травня 2009 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Бакуменко А.В.
при секретарі Кісточка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Краматорську Донецької області про зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії ,-
ОСОБА_1 звернулась до Краматорського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року . В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона народилась в 1938 році та має статус „дитини війни” у зв'язку з чим, у відповідності до ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів У країни „Про державний бюджет України на 2006 рік” та „про Державний Бюджет України на 2007 рік” п.п.2 п.41 розділу 11 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в частині зупинення дії ст..6 Закону України „про соціальний захист дітей війни” не відповідають Конституції України.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі його представника. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених ст..6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”, Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було зроблено. Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітей війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову. У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалась та виплачувалась щомісячно та позивачу був відомий її розмір.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивачка ОСОБА_1згідно паспорту народилась 24 червня 1938 року. Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. відповідач не заперечує того факту, що Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
У ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла у 2006-2007 р.р., було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цім Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»).
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. ОСОБА_2 норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV.
Але, приймаючи до уваги те, що згідно з ч.4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, та відповідно до ч. 1, 2 статті 8 КАС України при вирішенні справи має застосовуватись принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення пенсії основані на принципі юридичної визначеності. ОСОБА_2 принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це надання підвищення пенсії дітям війни, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року ( день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 62 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік” та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком : з кітня -410,06 грн., з 1 жовтня -415 грн.11 коп.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 710,91 грн ( 410,06х 30% /31 х 23 дні + 410,06 грн х2х30% + 415,11 грн.х3х30%)
Що стосується дії у 2008 р. статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004, № 2195-ІV, то Законом України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. передбачена інша редакція наведеної статті, а саме: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Але положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008.
Суд враховує, що зазначені рішення Конституційного Суду України у цій справі мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
У відповідності до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії „дитини війни” у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.
Враховуючи, що позивачу з 01.01.2008 року сплачується підвищення пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, яки втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен до нарахувати позивачу 680,80 грн. =(481*30% - 48,10)*2 + (482*30% - 48,20)*3 + (498*30 % - 49.80)*2.
Згідно з п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Уп.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується допомога саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись зазначеними вище положеннями Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 р. та Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами ПФУ позивачу мало виплачуватись державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не приймається до уваги. Так, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Згідно з позовними вимогами позивач просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, в той час як обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо обов'язку нарахування та виплати останнім на користь позивача передбаченої цим законом щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни. У зв'язку з чим суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів позивача по справі, та зобов'язати відповідача нарахувати на користь позивача таку допомогу.
Ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у ст. 100 КАС України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач у своєму запереченні наполягав на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду.
Судом встановлено, що Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 «У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2007, № 52, 27.07.2007р.
Таким чином, позивач повинен був дізнатися, що його право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги за 2007 р. порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 27.07.2007 р.
Приймаючи до уваги, що позивач звернувся з позовом до суду 3 квітня 2009року, тобто не в межах встановленого ст. 99 КАС України річного строку, суд вважає, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо нарахування щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 р. та з 09.07.2007 по 01.12.2007 року.
Так, п. 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» був виключений на підставі Закону України від 19.01.2006 р. № 3367-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік». ОСОБА_2 набрав чинності через 10 днів з дня опублікування, яке відбулося в Офіційному віснику України, 2006 № 10 22.03.2006 р. в Відомостях Верховної Ради України, 2006, № 19-20 19.05.2006 року. Таким чином, позивач мав дізнатися, що його права щодо нарахування щомісячної державної допомоги за 2006 рік порушені не пізніше 29.05.2006 року, навіть якщо суд врахує більш пізнішу дату оприлюднення Закону.
Таким чином, встановлений ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду за захистом права на нарахування допомоги за січень-квітень 2006 року закінчився для позивача 29.05.2007 року, а відповідно за весь 2006 рік - 31 грудня 2007 року.
Приймаючи до уваги, що відновити строк позивачка не просила , а відповідач в своїх запереченнях наполягає на його застосуванні, суд приходить до висновку, що позивачкою пропущено строк звернення по виплатам за 2006-2007 роки.
На підставі наведених вище доводів суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни з травня по грудень 2008 року.
Керуючись ст..ст. 2,11,17,18, 94,99,100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області(84302, м. Краматорськ вул.. Поштова, 5) здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22 травня по 31 грудня 2008 року з урахуванням сплачених 10 відсотків у сумі 680 грн. 80 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржене до Адміністративного Апеляційного суду Донецької області через суд м. Краматорська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів від дня його проголошення; апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Краматорського міського суду ОСОБА_3