Запорізької області
14.04.09 Справа № 4/127/09
Суддя Зінченко Н.Г.
За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району, (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79-А)
До відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2)
Про стягнення 2 086,95 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 681 від 01.08.2002 р.
Суддя Зінченко Н.Г.
секретар судового засідання Скиба О.Б.
За участю представників:
Від позивача -Іванчик О.М. -довіреність № 5164/27-19 від 11.09.2008 р.
Від відповідача -не з'явився
20.03.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району, м. Запоріжжя з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя (ПП ОСОБА_2) про стягнення 2 086,95 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 681 від 01.08.2002 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.03.2009 р. порушено провадження у справі № 4/127/09, судове засідання призначено на 14.04.2009 р.
В судовому засіданні 14.04.2009 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником позивача вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Відповідач в судове засідання 14.04.2009 р. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки суд не попередив.
Про дату, час та місце розгляду справи № 4/127/09 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду про відкриття провадження у справі, яка направлялася за юридичною адресою відповідача, що підтверджується даними Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_2, та отримана особисто ПП ОСОБА_2 07.04.2009 р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення № 5442265.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України і полягають в тому, що 01.08.2002 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 681, за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію разом з витратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі відповідача, за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором. Відповідно до положень Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на приміщення по вул. Жуковського, 82, ІІІ-й під'їзд в м. Запоріжжі. Теплова енергія відповідачу постачалася протягом жовтня 2007 -січня 2009 років. Загалом за спірний період позивачем надані відповідачу обумовлені договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 2 086,95 грн. Факт надання цих послуг підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період відповідачем у термін, встановлений п. 6.3 Договору підписані не були, але враховуючи положення зазаначеного Договору вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків за спірний період. Вартість наданих послуги по постачанню теплової енергії станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідачем не оплачена. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 681 від 01.08.2002 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ПП ОСОБА_2 1 2 086,95 грн. заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 681 від 01.08.2002 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
01.08.2002 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (позивачем) та ПП ОСОБА_2 (відповідачем) був укладений Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 681 (далі за текстом -Договір) з наступними змінами та доповненнями, внесеними Додатковою угодою від 01.10.2004 р.
За умовами Договору позивач (енергопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, визначених в п. 1.3 Договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію разом з витратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі відповідача, за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.
Відповідно до преамбули до Договору постачання відповідачу теплової енергії здійснювалося на приміщення по вул. Жуковського, 82, ІІІ-й під'їзд (підсобні приміщення) в м. Запоріжжі.
Пунктом 10.2 сторони узгодили, що Договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.08.2002 р. по 31.07.2008 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.
Отже, враховуючі зазначені положення Договору, його дія була пролонгована по січень 2009 року включно.
Відповідно до п. 2.2 Договору теплова енергія постачається відповідачу у вигляді гарячої води на опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону та гаряче водопостачання -протягом року.
Згідно з положеннями розділу 6 Договору позивач після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає відповідачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Відповідач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його позивачу.
Таким чином, у разі неотримання ату приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.3 Договору, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена відповідачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку з урахуванням втрат, або розрахунковим способом -при відсутності приладів обліку.
Пунктами 6.1, 6.2, 6.5 та 6.6 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі в національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію. Сторони щоквартально з ініціативи позивача проводять звірку взаємних розрахунків за фактично спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки для визначення заборгованості.
У відповідності до п. 1.9 Договору тарифи для розрахунків між позивачем та відповідачем встановлюються відповідними органами влади згідно діючого законодавства. Вартість теплової енергії на момент складання договору, згідно розпорядження голови облдержадміністрації № 217/3 від 25.07.2002 р. становить з ПДВ 70,0 грн. за 1 Гкал для підприємств, установ та організацій (опалення та підігрів).
Крім того, рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 327 від 28.07.2008 р. з 01.08.2008 р. був введений двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії Концерну “Міські теплові мережі” м. Запоріжжя, в тому числі встановлено плату за одиницю приєднаного теплового навантаження за місць протягом року для інших споживачів, крім виконавців послуг для населення та бюджетних установ, в розмірі 10 225,032 грн. з ПДВ.
Відповідно до пункту 3.2.2 Договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом 6 Договору.
На виконання умов Договору за період з жовтня 2007 року по січень 2009 року включно позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 2 086,95 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період відповідачем у термін, встановлений п. 6.3 Договору підписані не були, але враховуючи положення Договору вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків за спірний період. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).
У зв'язку із цим, враховуючи приписи п., п. 6.1, 6.2, 6.5 та 6.6 Договору, позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг за спірний період на загальну суму 2 086,95 грн., в тому числі 1 927,53 грн. на оплату за опалення та 159,42 грн. на оплату абонентської плати за приєднання теплового навантаження.
Зазначені рахунки були направлені за належною юридичною адресою відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстри на відправлення кореспонденції за спірний період, скріпленні відбитками календарного штемпелю відділення зв'язку за відповідну дату.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Згідно з пунктами 1 і 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Відповідач плату за спожиту теплову енергію згідно Договору № 681 від 01.08.2002 р. за спірний період на користь позивача станом на час вирішення справи в судовому засіданні не перерахував.
Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 681 від 01.08.2002 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
18.02.2009 р. позивачем на адресу відповідача був направлений лист за вих. № 162/юр, яким відповідачу повторно були направленні рахунки на оплату теплової енергії та акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період з вимогою про погашення заборгованості.
Відповідачем вказаний лист залишений без розгляду та задоволення.
Доказів погашення заборгованості у повному обсязі відповідач суду не надав.
Таким чином, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за поставлену йому теплову енергію в сумі 2086,95 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району у розмірі 2 086,95 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ПП ОСОБА_2 2 086,95 грн. заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 681 від 01.08.2002 р. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 655, 692, 712 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району, (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустрілбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) 2 086 (дві тисячі вісімдесят шість) грн. 95 коп. вартості поставленої теплової енергії та 220 (двісті двадцять) грн. 00 коп. судових витрат.
Видати наказ.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України “27” квітня 2009 р.