28 березня 2016 рокусправа № 808/8920/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.
секретар судового засідання: Фірсік Д.Ю.
за участі представників позивача Немерюк Ю.В., Боцвін Г.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.01.2016 р. в справі № 808/8920/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізькій завод «Перетворювач» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Публічне акціонерне товариство «Запорізькій завод «Перетворювач» (далі - ПАТ «Завод «Перетворювач») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001852202 від 27.11.2015 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 148140 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 37035 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.01.2016 р. позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог через порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні судом першої інстанції норм Податкового кодексу України в частині, яка регулює порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Порушення норм матеріального права також полягають у неврахуванні судом, що платник податків має право отримати бюджетне відшкодування, якщо ним отримано товар та здійснена оплата за цей товар. В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Енергоприбор-Україна», за наслідками господарських операцій з яким позивачем сформовано від'ємне значення суми податку на додану вартість, не здійснювався імпорт товару від ВАТ «Приборостроительний завод «Вибратор» протягом 2015 р., не декларувались податкові зобов'язання. Крім того, не підтверджено факт перевезення товару.
В судовому засіданні 16.03.2016 р. представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. До судового засідання 28.03.2016 р. представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе закінчити апеляційний перегляд справи за відсутності представника відповідача.
Представники позивача в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Енергоприбор-Україна» за період з 01.06.2015 р. по 30.09.2015 р., за наслідками якої складено акт від 20.11.2015 р. № 1154/08-28-22-02/05755571. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення позивачем податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Енергоприбор-Україна» за червень 2015 р. на суму податку на додану вартість в розмірі 148140 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2015 р. в розмірі 148140 грн. та, як наслідок, завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за липень 2015 р. в сумі 148140 грн.
Відповідачем на підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001852202 від 27.11.2015 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 148140 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 37035 грн.
Суд першої інстанції вважав доведеним фактичне здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Енергоприбор-Україна», оплату позивачем сум податку на додану вартість у складі ціни товару, вважав правомірним формування позивачем податкового кредиту за спірними господарськими операціями, у зв'язку з чим дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як вбачається із поданої позивачем до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 р., розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) позивачем задекларовано у складі податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 148140 грн. по господарським операціям з ТОВ «Енергоприбор-Україна».
Різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у червні 2015 р. мала від'ємне значення та становила 189214 грн. (рядок 19). Дана сума зарахована платником податків до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24).
За наслідками господарської діяльності у липні 2015 р. позивачем подана до контролюючого органу податкова декларація з податку на додану вартість, в якій позивачем задекларований залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в розмірі 189938 грн. (рядок 20.1). З урахуванням відсутності позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, сума від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від'ємного значення, що включається до складі податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає 461223 грн. (рядок 22). З урахуванням задекларованого перевищення в розмірі 61223 грн. від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації, яка складає 400000 грн., позивачем розрахована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 400000 грн. (рядок 23.2).
Задля отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за липень 2015 р. позивачем подані контролюючому органу розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток Д3), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), відповідно до яких позивачем заявлено до бюджетного відшкодування за липень 2015 р. суму податку на додану вартість в розмірі 400000 грн.
Крім того, позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2015 р., яким виправляються помилки у податковій звітності саме за липень 2015 р.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість є висновок відповідача про не підтвердження фактичного здійснення господарських операцій ПАТ «Завод «Перетворювач» з ТОВ «Енергоприбор-Україна».
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ «Завод «Перетворювач» (покупець) укладено з ТОВ «Енергоприбор-Україна» (постачальник) договір № 22Є/292 від 25.05.2015 р., за умовами якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, погодженими сторонами в дійсному договорі і специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору. На виконання умов договору сторони погодили та підписали специфікації № 1 від 25.05.2015 р., № 2 від 25.05.2015 р. ТОВ «Енергоприбор-Україна» виписало позивачу податкові накладні № 2 від 03.09.2015 р. на суму 479520,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 79920,00 грн. (а.с. 52), № 2 від 02.06.2015 р. на суму 479520,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 79920,00 грн. (а.с. 51), № 1 від 02.06.2015 р. на суму 409320,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 68220,00 грн. (а.с. 37), № 1 від 03.09.2015 р. на суму 409320,00грн., в тому числі податок на додану вартість - 68220,00 грн. (а.с. 38); видаткові накладні № 134 від 30.09.2015 р., № 133 від 30.09.2015 р.
Розрахунки між сторонами за отриманий товар здійснені у безготівковій формі, що підтверджується рахунком на оплату № 148 від 25.05.2015 р., № 147 від 25.05.2015 р., копією банківської виписки про рух коштів на рахунку та випискою по особовому рахунку за період з 02.06.2015 р. по 02.06.2015 р.
Транспортування товару підтверджено товарно-транспортними накладними № Р133 від 30.09.2015 р., № Р134 від 30.09.2015 р., витягом з журналу обліку ввозу-вносу товарно-матеріальних цінностей на завод (а.с. 82-84). Отриманий товар обліковується на складі позивача відповідно до приходного ордеру № 68388 від 30.09.2015 р., № 68389 від 30.09.2015 р., № 68390 від 30.09.2015 р., складських карток (а.с. 28-30), інвентаризаційного опису (а.с. 32-33), має паспорти якості (а.с. 14-25), сертифікат якості від 11.09.2015 р. № 1563-15/1СБ (а.с. 31).
Відповідно до свідоцтво №39131814 та довідки про взяття на облік платника податків від 24.02.2010 №28974/29-111 ТОВ «Енергоприбор-Україна» є платником податку на додану вартість.
Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України, у відповідності до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3).
За приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 ст. 200 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Як встановлення п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.
За приписами п. п. 200.10, 200.11 ст. 200 цього кодексу протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Як встановлено п. 200.13 ст. 200 на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Виходячи з приведених приписів законодавства, отримавши податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець товару набув право на включення суми податку, вказану в цій накладній, до складу податкового кредиту.
В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів підтверджені податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.
Матеріалами справи (специфікаціями, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками, іншими бухгалтерськими документами, розрахунковими документами) підтверджено фактичне отримання позивачем товарів, оплату позивачем як отримувачем товарів сум податку на додану вартість в ціні таких товарів постачальнику, яка включена до складу податкового кредиту.
Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.
Оприбуткування придбаного позивачем товару підтверджено наданими в ході апеляційного розгляду справи документами.
Придбані позивачем товари частково використані у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, частково перебувають на складі підприємства, що підтверджено дослідженими судом апеляційної інстанції доказами.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на приведені приписи Податкового кодексу України, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена.
Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції про протиправність зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.
Доводи апелянта, які є аналогічними запереченням відповідача на позов, вважає необґрунтованими, при цьому судова колегія зазначає, що такі доводи розглянуті судом першої інстанції.
Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що доводи контролюючого органу щодо відсутності об'єктів оподаткування при придбанні товарів базуються лише на інформації АС «Митниця», згідно з якої ТОВ «Енергоприбор-Україна» не здійснювалось імпортних операцій протягом 2015 р. З матеріалів справи вбачається, що на запит позивача про постачання приладів від 20.04.2015 р. № 22Є/150 та від 12.05.2015 р. № 22Є/246 ВАТ «Приборностроительний завод «Вибратор» повідомлено, що для оформлення вантажної декларації при відвантаженні товару підприємство необхідно буде надати в митні органи Російської Федерації висновок незалежної експертизи з метою перевірки товару на приналежність до продукції, яка підлягає експортному контролю. Також у зв'язку з геополітичною ситуацією, що склалася, строк експертизи може складати 60-90 календарних днів з моменту виготовлення приладів та надання всіх необхідних документів. Технологічний цикл виготовлення приладів типу М1420 та М1628 складає 45-50 календарних днів, технологічний цикл виготовлення приладів типу ЦВ 1504М складає 1480-200 календарних днів, тобто прогнозований строк відвантаження приладів складає 105-140 календарних днів (для приладів типу М1420 та М1628) та 240-290 календарних днів (для приладів типу ЦВ1504М). Враховуючи строки виготовлення та проведення експертизи, а також відсутність впевненості у позитивному рішенні експертизи, підприємство не може гарантувати поставку в строки, зручні для ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач». У зв'язку з викладеним позивачу запропоновано здійснити поставку приладів через офіційного комерційного представника в Україні ТОВ «Енергоприбор-Україна» (лист №0812-15/1СБ від 19.05.2015 р.). Відповідно до Свідоцтва про комерційне представництво № 01/Є-804/14К від 14.01.2014 р. у відповідності до договору від 14.01.2014 р. № 01/Є-804/14К ТОВ «Енергоприбор-Україна» має право на реалізацію продукції на території України, що виробляється ВАТ «Приборостроительний завод «Вибратор», в тому числі укладати від свого імені угоди на постачання приладів виробництва ВАТ «Приборостроительний завод «Вибратор» з кінцевим виробником на території України. Відповідно до інформації АС «Митниця» за ВМД № 248985 від 11.03.2014 р. ТОВ «Енергоприбор-Україна» імпортовано прилади вимірювання концентрації електронні, частини до аналізатора кисню.
Доводи відповідача про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентом також базуються на листі Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, згідно з яким за ТОВ «Енергоприбор-Україна» транспортні засоби не зареєстровані; за гр.ОСОБА_3, який є перевізником відповідно до товарно-транспортних накладних, зареєстрований легковий автомобіль CHEVROLET AVEO та ГАЗ 32213 2895, номерні знаки НОМЕР_3; автомобіль IVECO EUROCERGO 120Е24, державний номерний знак НОМЕР_2, яким здійснювалося перевезення, зареєстровано за гр. ОСОБА_4, проте, контролюючим органом не досліджувалося питання укладання цивільно-правових угод щодо оренди транспортного засобу.
Сукупність зазначених вище обставин свідчить, що підстави, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, знаходяться поза межами приписів Податкового кодексу України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови не вбачається.
Ухвалою судді-доповідача про відкриття апеляційного провадження у справі відстрочено апелянту сплату судового збору до вирішення справи по суті, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 88, 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2777,63 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.01.2016 р. в справі № 808/8920/15 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.01.2016 р. в справі № 808/8920/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізькій завод «Перетворювач» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Стягнути на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України (Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012) з бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39491003), що розташована у м. Запоріжжя, по вул. Бородінській, 1-а, судовий збір у розмірі 2777 (дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 63 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 30.03.2016 р.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак
Суддя: Н.А. Олефіренко