29 березня 2016 р. Справа № 876/1299/16
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Запотічного І.І.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
за участю позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
пред. відповідача: Круглій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.01.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що її загальний страховий стаж її складає 32 роки (з них з 13.10.1980 року по 19.11.1988 року, тобто 8 років по 1,5 (коефіцієнт один рік роботи за один рік та шість місяців страхового стажу, за період роботи в районі Крайньої Півночі) = 12 років). Увесь час позивач працював у тому ж районі Крайньої Півночі, який відноситься до пільгових. Коли позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі Львівської області з проханням призначити їй, пенсію передбачену Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 18.07.2014 року отримала відповідь, згідно якої зазначено, що її стаж роботи ставить 27 років 10 місяців 7 днів. Кратному розрахунку підлягає лише період роботи в районах Крайньої Півночі на Артикській автобазі з 22.08.1986 року по 19.11 1988 року відповідно до наданого строкового трудового договору. Період роботи в районі Крайньої Півночі з 14.10.1980 року по 21.08.1986 року зараховано до страхового стажу в календарному обчисленні, оскільки документів, які б підтверджували факт укладення з нею строкових трудових договорів терміном не менше як на три роки, за цей період нею не надано. Не погоджується з відмовою відповідача призначити їй пенсію на пільгових умовах, тому для захисту своїх прав та інтересів змушена звернутися до суду. Просила позов задоволити.
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.01.2016 року у задоволені позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_1. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 працювала в районі Крайньої Півночі.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст.24 Закону).
З 1 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким внесено зміни, зокрема, до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу - не менш як 15 років.
До досягнення 60-річного віку право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження, і старші після досягнення ними такого віку:
55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;
55років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року:
59років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року. (ст. 26 в редакції Закону N 3668-УІ).
Відповідно до п. 7-2 Прикінцевих положень Закону (в новій редакції) до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу - не менш як 30 років та за умови звільнення з роботи. У такому разі розмір їхньої пенсії, обчислений відповідно до ст. 27 та з урахуванням ст. 28 Закону, зменшується на 0,5% за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.
Рішення № 7 від 21.08.2015 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1, виданого управлінням Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі вбачається, що 13 серпня 2015 року ОСОБА_1, звернулася до управління із заявою про призначення пенсії за віком за роботу у районах Крайньої Півночі Росії.
Проте, управлінням Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі та Дрогобицькому районі відмовлено у призначенні пенсії за віком за роботу у районах Крайньої Півночі згідно з статтею 1 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення, від 15.01.1993 та пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На час звернення за пенсією загальний стаж роботи позивачки складає 27 років 10 місяців 7 днів, стаж зараховано по 17.06.2002 року.
Для підтвердження записів трудової книжки про роботу у районах Крайньої Півночі з 14.10.1980 року по 19.11.1988 року було представлено довідку від 12.04.2002 року без номера, видану Артикським АТП, та архівну довідку від 11.03.2014 № 267 адміністрації муніципального утворення «Оймяконський улус (район)», де вказано, що позивачка працювала в Артикській автобазі з 13.10.1980 року по 19.11.1988 року.
Таким чином, період роботи позивача у районах Крайньої Півночі складає 8 років 1 місяць 7 днів.
Згідно пункту 1 статті 1 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення, громадяни, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі незалежно від місця їх постійного проживання мають право на пенсію по старості (за віком): жінки - по досягненні 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років.
Відтак період роботи ОСОБА_1 у районах Крайньої Півночі складає 8 років 1 місяць 7 днів, право на призначення пенсії відсутнє.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.01.2016 року у справі №442/7735/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
І. Запотічний
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 30.03.2016 року