24 березня 2016 року м. Київ К/800/59526/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Лосєва А.М., Рибченка А.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 по справі № 806/838/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська фабрика спеціального паперу»
до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області
про скасування податкового повідомлення - рішення ,-
У лютому 2013 року Товариством до суду заявлений позов про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2011 №0001101601 про застосування штрафних санкцій у сумі 1, 00 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2013 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинська фабрика спеціального паперу» є юридичною особою, перебуває на обліку в Малинській об'єднаній державній податковій інспекції та є платником податку на додану вартість.
Повідомленням Державної податкової інспекції від 21.06.2011 №5094 про відмову у прийнятті податкової декларації за травень 2011, яку Товариство подало 20.06.2011, позивачу роз'яснено, що податкова декларація з податку на додану вартість складена ним з порушенням п. 4 ст. 49 Податкового кодексу України та запропоновано надати належними чином оформлену нову податкову декларацію.
Також судами встановлено, що 30.06.2011 податковим органом був складений акт №15/2-41/32876028 про порушення терміну подання декларації з податку на додану вартість за травень 2011 та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Так, відповідно до приписів пп. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 Податкового Кодексу України у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог п. 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк, - то така декларація вважається прийнятою.
А, згідно приписів п. 42.1 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення, або особисто вручені уповноваженому представнику такого платника податків.
Із матеріалів справи вбачається, що всупереч вимог ст. 42 Податкового кодексу України, повідомлення Державної податкової інспекції від 21.06.2011 №5094 про відмову у прийнятті податкової декларації, акт від 30.06.2011 №15/2-41/32876028 про порушення терміну подання декларації з податку на додану вартість за травень 2011 та податкове повідомлення-рішення від 30.06.є2011 №0001101601 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1,00 грн. позивачу направлено простою кореспонденцією, доказів про отримання позивачем вказаних документів матеріали справи не містять.
З огляну на вищезазначене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду, що такий спосіб повідомлення позивача про неприйняття звітності та про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, як направлення простою кореспонденцією без повідомлення про вручення не обумовлений Податковим кодексом України та є порушенням прав позивача.
З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин переглянуте судове рішення апеляційної інстанцій у справі відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області відхилити.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 по справі № 806/838/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.М. Лосєв
А.О. Рибченко