23 березня 2016 року м. Київ К/800/15620/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Лосєва А.М.,
Рибченка А.О.,
Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року
у справі № 0670/2134/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Папір-Мал»
до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Папір-Мал» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (надалі - відповідач) про визнання недійсним скасування податкових повідомлень-рішень від 23 грудня 2011 року № 0005671540.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року, адміністративний позов задоволено.
Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
У зв'язку із неподанням клопотань особами, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку позивача щодо податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 67/15-1/30477405 від 12 грудня 2011 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на 15325682,00 грн.
У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2011 року № 0005671540, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 15325682,00 грн.
Підставою для вказаних висновків відповідача, стало неврахування позивачем у декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року висновків акта попередньої перевірки.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 серпня 2011 року відповідачем проведено документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період 01 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт №104/23-10/30477405. На підстав вказаного акта відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 22 серпня 2011 року № 0000792340, № 0000802340; № 0000972340 від 20 жовтня 2011 року.
Зазначені податкові повідомлення оскаржені позивачем в судовому порядку. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі № 0670/434/12, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 22 серпня 2011 року № 0000792340, № 0000802340 та від 20 жовтня 2011 року №0000972340.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Враховуючи факт судового оскарження та подальше скасування податкових повідомлень-рішень від 22 серпня 2011 року № 0000792340, № 0000802340 та від 20 жовтня 2011 року №0000972340, винесених на підставі акта № 104/23-10/30477405, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність неврахування позивачем висновків акта перевірки № 104/23-10/30477405 у відповідній податковій декларації.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність факту порушення позивачем податкового законодавства та про неправомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення.
2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі № 0670/2134/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв
Судді:(підпис)А.О. Рибченко
(підпис) Т.М. Шипуліна