Справа № 127/3476/15-к
Провадження № 1-кп/127/352/16
21.03.2016 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015020010000230 по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лука-Мелешківська Вінницький р-н Вінницька обл., громадянки України, з вищою освітою, не заміжньої, працюючої на посаді доцента кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, готельно-ресторанної справи та туризму факультету менеджменту Вінницького національного аграрного університету України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимої,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, -
Відповідно до наказу виконувача обов'язків ректора Вінницького національного аграрного університету України ОСОБА_8 № 362-к від 27.06.2014 р., ОСОБА_7 являлась службовою особою та перебувала на посаді доцента кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, готельно-ресторанної справи та туризму факультету менеджменту вище зазначеного університету. Відповідно до п. 3.4., 3.5, 3.6 Посадової інструкції від 08.04.2014 р. ОСОБА_7 була наділена правами здійснювати оперативне керівництво навчально-допоміжним персоналом кафедри, здійснювати керівництво підготовкою бакалаврів, спеціалістів, магістрів та здійснювати керівництво науковою роботою бакалаврів та магістрів», а також, відповідно до Положення про оцінювання знань студентів у Вінницькому національному аграрному університеті мала право приймати заліки, іспити та захист курсових робіт у студентів університету.
21.01.2015 р. ОСОБА_7 , будучи наділеною організаційно-розпорядчими обов'язками, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержала від студента 5 курсу Вінницького національного аграрного університету - ОСОБА_9 неправомірну вигоду у сумі 500 гривень за захист останнім курсової роботи та здачу іспиту з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності.
Так, 20.01.2015 р. близько 16:00 години ОСОБА_7 перебувала в приміщенні кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, готельно-ресторанної справи та туризму факультету менеджменту Вінницького національного аграрного університету, розташованого за адресою: м. Вінниця вул. Пирогова, 3. Діючи у власних інтересах, використовуючи підлеглого їй співробітника - лаборанта кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності - ОСОБА_10 , будучи ознайомленою з наказом ректора ВНАУ № 300 від 12.11.2012 р. про заборону прийняття внесків та будь-яких зборів від студентів під виглядом формування кафедральних чи факультетських благодійних фондів, ОСОБА_7 зобов'язала ОСОБА_9 написати заяву про надання благодійної допомоги на розвиток кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, зміст якої надиктує йому ОСОБА_10 , та передати останній кошти у сумі 500 гривень.
20.01.2015 р. ОСОБА_9 , діючи відповідно до незаконних вимог ОСОБА_7 , написав ОСОБА_10 заяву на ім'я завідувача кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності про наче б то передачу коштів на благодійний розвиток кафедри. 21.01.2015 року близько 11:00 години ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщені ВНАУ, передав ОСОБА_10 , за вказівкою ОСОБА_7 , грошові кошти у сумі 500 гривень, а саме: дві купюри номіналом по двісті гривень кожна серії ЄВ 1631771, ЄБ 3971130 та одну купюру номіналом сто гривень серії ЕА 4667030 за захист останнім курсової роботи та здачу іспиту з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності.
Після цього, ОСОБА_7 , переконавшись у тому, що ОСОБА_9 передав зазначені нею кошти ОСОБА_10 , користуючись наданими їй повноваженнями, як викладачу лекційних занять з дисципліни менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, не проводивши ніякого екзамену та не приймаючи захисту курсової роботи, поставила ОСОБА_9 відмітку у заліковій книжці та заліково-екзаменаційних відомостях № 204133 та № 204134 про захист курсової роботи та здачу іспиту з описаного предмету. Такими своїми діями ОСОБА_7 порушила вимоги Положення про оцінювання знань студентів у Вінницькому національному аграрному університеті та Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у Вінницькому національному аграрному університеті.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою вину у скоєнні інкримінованого їй злочину при зазначених вище обставинах не визнала, суду повідомила наступне. Вона працює викладачем Вінницького національного аграрного університету. Студент ОСОБА_9 не був допущений до іспиту з дисципліни «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», оскільки не здав курсову роботу. Вона кілька разів спілкувалася з ОСОБА_9 , однак останній не добирав бали для допуску до здачі іспиту. При цьому ОСОБА_9 постійно пропонував свою допомогу університету, говорив, що хоче внести благодійний внесок до фонду університету. Вона не могла відмовити ОСОБА_9 , оскільки в університеті є благодійний фонд. На запитання ОСОБА_9 про те, яким чином йому внести кошти, вона порадила йому звернутися до лаборанта. Наказ ректора університету за номером 350 їй відомий, однак студент має право написати заяву про бажання внести благодійну допомогу та вказати у цій заяві, що він дійсно студент.
Вона доставляла бали ОСОБА_9 , оскільки неодноразово з ним спілкувалася і мала право це робити, до того ж ОСОБА_9 вже здавав екзамен по такій самій дисципліні, коли проходив навчання на бакалавра, тобто певні знання в нього були. Крім того, вона надавала ОСОБА_9 зразок курсової роботи, пояснювала, як написати роботу, а також як правильно оформити листок, де викладач, тобто вона, має написати рецензію. За іспит і за здачу курсової роботи вона проставила ОСОБА_9 3 бали. Лаборанту кафедри ОСОБА_10 вона не давала ніяких вказівок.
21.01.2015 р. вранці її матір дала їй 500 гривень однією купюрою і чотири купюри по 100 гривень на оплату комунальних послуг.
Її сумка була на кафедрі, де працює 17 викладачів і 2 лаборанти, які мають ключі від дверей кафедри.
В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_9 , який суду повідомив наступне. Він навчається у Вінницькому національному аграрному університеті. Біля кафедри він чув, як студенти говорили, що здача іспиту коштує 400 грн. Одного дня він прийшов на кафедру менеджменту до ОСОБА_7 , яка проводила у нього заняття та мала приймати іспит. ОСОБА_7 повідомила йому, що може допомогти з курсовою роботою та передала йому чужу курсову роботу. При цьому вона замінила титульний лист з чужим прізвищем та повідомила, що курсова робота буде коштувати 400 грн., а ще 300 грн. буде коштувати здача іспиту.
Після цього, він звернувся до міліції та повідомив про все, що відбулося на кафедрі, оскільки коштів у нього не було. Через кілька днів він прийшов до правоохоронних органів, там помітили гроші та передали йому. З поміченими грішми в сумі 500 грн. він пішов до університету. Там він прийшов до ОСОБА_7 та сказав, що хоче заплатити гроші. Остання повідомила йому, що слід написати заяву про благодійний внесок та направила його до лаборанта. Він підійшов до лаборанта - ОСОБА_11 та почав писати заяву. При цьому він запитав, яку суму йому слід зазначати. ОСОБА_12 запитала, чи йому не говорили про суму. Він сказав, що йому нічого не говорили. Тоді лаборант вийшла, а коли повернулася, то сказала писати 500 грн. Він написав заяву і пішов до ОСОБА_7 .
Наступного дня він приніс гроші, віддав їх ОСОБА_13 . Потім пішов до ОСОБА_7 , і остання поставила йому відмітку в залікову книжку за курсову і за іспит. Екзамен він не здавав та курсову роботу не захищав.
Сам він з пропозицією внести благодійний внесок ні до кого не звертався.
В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_10 , яка суду повідомила наступне. Вона працює лаборантом кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Вінницького національного аграрного університету. Того дня ОСОБА_7 зайшла на кафедру разом з хлопцем та повідомила, що це студент ОСОБА_9 , який хоче написати заяву про сплату благодійного внеску в сумі 500 гривень. Після цього ОСОБА_7 вийшла. ОСОБА_9 написав заяву і залишив гроші. Потім ОСОБА_9 вийшов і більше до неї не заходив. Через деякий час ОСОБА_7 запитала її, чи написав ОСОБА_9 заяву та чи сплатив кошти, вона сказала, що так. При цьому ОСОБА_7 не казала передати їй гроші. Потім вона взяла кошти, які отримала за вказівкою ОСОБА_7 від ОСОБА_9 , та положила їх в нижню шухляду одного зі столів кафедри. Даний стіл нікому не належав, та їй не відомо, чи міг хтось підмінити гроші. В сумку ОСОБА_7 вона дані гроші не клала, останній не було відомо, куди вона поклала гроші.
В понеділок працівники міліції проводили обшук у ОСОБА_7 і з сумки останньої вилучили 100 грн. При обшуку вона була присутня лише спочатку, а потім, в супроводі двох працівників міліції, пішла на своє робоче місце та не бачила, чим завершився обшук.
Обшук в кабінеті кафедри відбувався наступного ранку, тоді ж вилучили 400 грн. із тих, що вона залишила в нижній шухляді столу. 100 грн. вона звідти забрала ще раніше. На дані гроші хтось зі студентів, за її дорученням, купив пачку паперу та заправив картридж.
Вона не знає номерів купюр, які надавав їй ОСОБА_9 . Хто міг замінити гроші у шухляді, їй не відомо. Ключ від дверей кафедри висів на прохідній, і до нього мали доступ багато людей.
За два роки її роботи на кафедрі, вона вперше приймала благодійний внесок від студента, хоча це в її обов'язки не входить. В університеті є благодійний фонд, і коли хтось бажає внести кошти, то отримує спеціальний рахунок для оплати у банку в бухгалтерії. В неї не було такого рахунку.
В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_14 , яка суду повідомила наступне. Вона працює асистентом кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Вінницького національного аграрного університету. ОСОБА_9 вона не знає, на практичних заняттях його не бачила, оскільки останній їх не відвідував. У зв'язку з прогулами, ОСОБА_9 повинен був відпрацювати практичні заняття і контрольні заходи їй або ОСОБА_7 . Про вимагання та отримання грошових коштів їй нічого не відомо.
Під час того, як працівники міліції оглядали кабінет кафедри вона була присутньою в якості пойнятої, огляд відбувався без порушень. Вона бачила, як працівники міліції вилучали гроші в сумі 800 грн. із сумки ОСОБА_7 . Сумка лежала на робочому місці ОСОБА_7 відкрита. Вона не пам'ятає звідки саме вилучали грошові кошти, чи з відділення сумки, чи з гаманця, та якими купюрами. Номери купюр слідчий переписував у протокол. Працівники міліції також проводили огляд робочих столів.
Наступного дня до неї зателефонувала завідуюча кафедрою ОСОБА_15 та викликала її на кафедру. Коли вона прийшла в приміщення кафедри, там уже були лаборант ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , слідча ОСОБА_16 . Вона бачила як працівники міліції вилучали грошові кошти із шухляди одного зі столів. Це був стіл загального користування, гроші знаходилися в зошиті у шухляді цього столу.
В неї є ключі від кафедри, але якщо вона забуде ключі, то може взяти ключ на прохідній у вахтера.
В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_17 , який суду повідомив наступне. 21.01.2015 року він проходив по вул. Театральній у м. Вінниці. До нього підійшли працівники міліції та запросили бути понятим. Він погодився та разом з працівниками міліції пройшов до службового кабінету, де йому та ще одному чоловікові, який теж був понятим, показали грошові кошти купюрами по 100, 200 та 200 грн. Він перевірив номери купюр. Потім працівники міліції склали протокол і грошові кошти передали хлопцеві на ім'я ОСОБА_18 .
Зі слідчим він не був знайомим до проведення даної слідчої дії, також він не повідомляв слідчому про те, що працює в установі виконання покарань.
В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_19 , який суду повідомив наступне. 21.01.2015 року працівники міліції запросили його бути понятим. Він погодився та разом з останніми пройшов до службового кабінету, де вже сидів хлопець, який представився ОСОБА_18 . Останній повідомив, що у нього вимагають хабар в сумі 500 грн. Потім він та ще один понятий оглянули грошові кошти купюрами по 100, 200 та 200 грн. Далі працівники міліції склали протокол, де були зазначені номери вищевказаних купюр та передали гроші ОСОБА_18 .
В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_20 , яка суду повідомила наступне. Вона працює викладачем Вінницького національного аграрного університету. ОСОБА_9 вона знає, оскільки була його викладачем, коли він був на другому та третьому курсі. Вона була присутня, коли ОСОБА_9 говорив ОСОБА_7 , що має намір внести гроші в благодійний фонд.
Столом, який стоїть на кафедрі, вона користувалася дуже рідко. У шухлядах стола є чай, кава, і всі викладачі та лаборанти кафедри мають доступ до даного столу.
Сама вона жодного разу не отримувала від студентів благодійної допомоги, вона знає про наказ ректора, яким заборонено отримувати від студентів будь-які кошти.
В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_21 , яка суду повідомила наступне. Вона працює асистентом кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Вінницького національного аграрного університету. ОСОБА_9 вона знає, оскільки він неодноразово приходив на кафедру. Одного разу ОСОБА_7 після спілкування з ОСОБА_9 сказала їй, що студент хоче внести кошти на розвиток кафедри. ОСОБА_9 був при цьому присутнім.
ОСОБА_7 може давати розпорядження лаборанту лише з приводу робочих обов'язків. Лаборант ОСОБА_10 не підпорядковується нікому з викладачів.
В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_15 , яка суду повідомила наступне. Вона працює завідуючою кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Вінницького національного аграрного університету. Студент, який не відвідував заняття повинен відпрацювати всі пропущені теми та отримати хоча б 35 балів, які стануть допуском до іспиту.
ОСОБА_9 звертався до неї, говорив, що не може здати іспит, на що вона запропонувала здати екзамен комісії. ОСОБА_9 повідомив, що в нього немає курсової роботи, і він на протязі двох тижнів ходить до ОСОБА_7 і не може здати курсову роботу.
Про надання ОСОБА_9 благодійної допомоги вона нічого не знає. Їй відомо, що в університеті діє порядок, підписаний ректором про єдиний благодійний рахунок. У її практиці випадків, коли студенти надавали благодійну допомогу не було.
Коли працівники міліції проводили обшук у кабінеті кафедри, то їй не було відомо, що останні шукають. Гроші вилучили в шухляді столу зліва. При вилученні коштів, ОСОБА_10 пояснила, що ОСОБА_9 привела ОСОБА_7 та повідомила, що останній хоче надати благодійну допомогу.
Лаборант ОСОБА_10 підпорядкована їй, у них робочі відносини.
В судовому засіданні були досліджені документи, надані сторонами кримінального провадження, та докази, а саме:
- витяг з кримінального провадження від 24.02.2015 року;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.01.2015 року, згідно якого ОСОБА_9 зазначає, що 12.01.2015 року викладач вищого навчального закладу вимагає від нього неправомірну вигоду в сумі 400 грн. за здачу курсової роботи та 300 грн. за здачу іспиту;
- копія залікової книжки студента ОСОБА_9 , згідно якої останній здав залік з предмету міжнародне право;
- протокол огляду речей від 21.01.2015 року з фототаблицею, згідно якого проводився огляд грошових коштів номіналами 200 та 100 грн. на загальну суму 500 грн., які були отримані з каси ВФЗБО УМВС України у Вінницькій області. Дані грошові кошти передані ОСОБА_9 ;
- протокол огляду місця події від 26.01.2015 року, згідно якого оглядалося приміщення кафедри ЗЕД Вінницького національного аграрного університету, в ході якого вилучено грошові кошти ОСОБА_7 , курсову роботу ОСОБА_9 з додатками, заліково-екзаменаційну відомість;
- протокол огляду речового доказу від 26.01.2015 року, згідно якого оглядався DVD-R диск з відео зйомкою огляду місця події від 26.01.2015 року;
- протокол огляду речового доказу від 23.02.2015 року з фототаблицею, згідно якого оглядався конверт з грошовими коштами, вилученими 26.01.2015 р. у ОСОБА_7 ;
- протокол огляду місця події від 27.01.2015 року, згідно якого оглядалося приміщення кабінету № 525 - кафедри менеджменту ЗЕД Вінницького національного аграрного університету, в ході якого ОСОБА_10 добровільно видала працівникам міліції грошові кошти в сумі 400 грн. та заяву ОСОБА_9 , які знаходилися в шухляді столу;
- протокол огляду речового доказу від 27.01.2015 року з фототаблицею, згідно якого оглядався конверт з грошовими коштами в сумі 400 грн. та заявою ОСОБА_9 , вилученими 27.01.2015 р. з приміщення кафедри ЗЕД ВНАУ;
- заява ОСОБА_22 від 20.01.2015 р., згідно якої останній просить зав кафедри прийняти благодійний внесок на розвиток кафедри у сумі 500 грн.;
- копія залікової книжки студента ОСОБА_9 , згідно якої останній здав іспит з предмету менеджмент ЗЕД, який приймала у нього ОСОБА_7 та захистив курсову роботу з того ж предмету 14.01.2015 р.;
- розподіл навчального навантаження ОСОБА_7 на 2014-2015 навчальний рік;
- розклад сесії 5 курсу денної форми навчання у осінньому семестрі 2014/2015 навчального року;
- особова картка ОСОБА_7 ;
- положення про порядок формування надходжень та здійснення видатків спеціального рахунку «Суми за дорученнями» на 2014 рік, затверджене в.о. ректора ВНАУ 14.01.2014 року з додатками;
- довідка головного бухгалтера ВНАУ, згідно якої за період з 19 по 23 січня 2015 року кошти на рахунок «Благодійні внески гранти та дарунки», який відкритий на ім'я Вінницького національного аграрного університету від ОСОБА_9 не надходили;
- витяг з наказу в.о. ректора ОСОБА_8 від 07.08.2014 р., згідно якого ОСОБА_9 зараховано на навчання до ВНАУ;
- аркуш результатів вступних випробувань ОСОБА_9 ;
- заява ОСОБА_9 від 22.07.2014 р., згідно якої останній просить допустити його до участі в конкурсному відборі на денну форму навчання факультету менеджменту ВНАУ;
- договір про навчання, укладений між ОСОБА_9 та в.о. ректора ОСОБА_8 ;
- посадова інструкція доцента кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності затверджена в.о. ректора ВНАУ;
- положення про оцінювання знань студентів у Вінницькому національному аграрному університеті з додатками;
- положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу у Вінницькому національному аграрному університеті з додатками;
- лист т.в.о. ректора ВНАУ від 27.01.2015 р. з копією витягу з протоколу розподілу навчального навантаження, згідно якого проведення захисту курсових робіт та здача екзаменів по другій відомості здійснюється викладачем, що вів лекційний курс та завідувачем кафедри. Крім того, викладач зобов'язаний прийняти іспит у повному обсязі по трьох відомостях;
- копія списку студентів, які не допущені до здачі заліково-екзаменаційної сесії 2014-2015 н.р. серед яких зазначений ОСОБА_9 ;
- заліково-екзаменаційні відомості № 204134 та № 204133 від 14.01.2015 р., згідно яких ОСОБА_9 отримав оцінки задовільно за здачу іспиту та курсової роботи з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності;
- заліково-екзаменаційні відомості № 203679 та № 203683 від 05.12.2014 р. та 26.11.2014 р., згідно яких ОСОБА_9 не допущений до здачі іспиту та курсової роботи з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності;
- наказ ректора ВНАУ № 300 від 12.11.2012 р. та розпорядження останнього від 08.10.2012 р., згідно яких в університеті існує один рахунок для перерахунку благодійних внесків, на який кошти перераховуються через банківські установи, та формування кафедральних чи факультетських благодійних внесків забороняється;
- постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 19.01.2015 р.;
- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 21.01.2015 р., в якому зазначено, що 21.01.2015 р. ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_7 . Під час розмови ОСОБА_7 повідомила про те, щоб вирішити питання про позитивний захист курсової роботи, допуск та позитивну здачу іспиту з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, потрібно підійти до лаборанта кафедри - ОСОБА_23 та передати останній грошові кошти в сумі 500 грн., що в подальшому ОСОБА_9 зробив. Після цього ОСОБА_7 запитала ОСОБА_23 чи все нормально, на що остання відповіла ствердно. Далі ОСОБА_7 виставила ОСОБА_9 оцінки за курсову роботу та іспит;
- протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою від 21.01.2015 р., згідно якого здійснювався аудіо контроль відносно ОСОБА_7 ;
- протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою від 22.01.2015 р., згідно якого здійснювався аудіо контроль відносно ОСОБА_7 ;
- протокол про результати аудіо-, відео контролю за особою від 27.01.2015 р., згідно якого здійснювався аудіо контроль відносно ОСОБА_7 ;
- постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 10.02.2015 р.;
- повідомлення про підозру від 10.02.2015 р.;
- положення про планування та облік навантажень науково-педагогічних працівників університетів;
- заліково-екзаменаційна відомість № 193874 та аркуш успішності студента № НОМЕР_2 , згідно яких ОСОБА_9 захистив курсову роботу з предмету менеджмент зовнішньоекономічної діяльності на оцінку задовільно;
- переглянуто диск з відео зйомкою огляду місця події від 26.01.2015 року
- переглянуто диск з аудіо записом до протоколу НСД зі звукозаписами від 21.01.2015р., 22.01.2015 р., 27.01.2015 р.;
- речовий доказ, а саме курсова робота ОСОБА_9 та витяг із заліково-екзаменаційної відомості № 204133 та № 204134.
Під час дослідження доказів в судовому засіданні стороною захисту заявлялося клопотання про визнання недопустимими такі докази: протокол огляду речей від 21.01.2015 року, всі протоколи та всі матеріали проведених негласних слідчих дій з аудіо- та відео контролю за діями ОСОБА_7 . Свої клопотання захист мотивував тим, що вказані докази отримані органом досудового розслідування з порушенням вимог ст.ст. 248, 258 КПК України, оскільки втручання в приватне життя ОСОБА_7 здійснювалося слідством без ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області про надання дозволу на проведення таких негласних слідчих дій, оскільки в матеріалах кримінального провадження такі ухвали відсутні; також під час проведення фактичного контролю за вчиненням злочину слідчим в порушення вимог закону складено протокол огляду, до вказаної слідчої дії залучено особу, яка не мала права бути понятим, зокрема ОСОБА_17 , вказані обставини були встановлені під час допиту свідка в судовому засіданні.
Заслухавши думку захисту, який наполягав на задоволенні клопотання, прокурора, який вважав клопотання захисту необґрунтованим та безпідставним, обвинуваченої, яка клопотання підтримала, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а докази, перелічені в ньому слід вважати допустимими з наступних підстав.
Так відповідно до ч. 1 ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.
Як слідує із показань свідка ОСОБА_9 на момент його звернення до правоохоронних органів, між ним та ОСОБА_7 вже відбулася домовленість про надання ним ОСОБА_7 500 грн. в якості плати за те, що вона поставить йому оцінку за курсову та екзамен. Саме ці відомості ОСОБА_9 й повідомив слідству. Такі відомості не давали слідству підстав вважати, що злочин, який може вчинити ОСОБА_7 є тяжким або особливо тяжким. Крім того норма ч. 1 ст. 271 КПК України не є імперативною, а тому обов'язку оформляти слідчу дію як контроль за вчиненням злочину в слідчого не було.
Також не була обов'язковою участь понятих у проведеній слідчій дії. Крім того на момент залучення понятого в слідчого не було можливості напевно з'ясувати місце роботи особи, яка запрошується в якості понятого, ці дані записуються зі слів особи. ОСОБА_17 в судовому засіданні повідомив, що слідчому він сказав, що тимчасово не працює. Таким чином слідчий діяв правомірно, залучивши цю особу понятим. Та обставина, що ОСОБА_17 на момент проведення слідчої дії працював в установі виконання покарань, яка входить до складу органів МВС, та приховав даний факт від слідчого не є підставою для визнання протоколу огляду за його участю недопустимим доказом.
Щодо наявності ухвал слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області, якою надавався дозвіл на проведення стосовно ОСОБА_7 негласних слідчих (розшукових) дій, то судом отримано відповідь Апеляційного суду Вінницької області від 18.02.2016 р. №1-27/167/2016/БП-129, з якої вбачається, що слідчим суддею 16.01.2015 р. виносилася ухвала №0-56т, якою такий дозвіл слідчому надавався на строк до 16.02.2015 р. Як вбачається із досліджених в судовому засіданні протоколів проведених негласних слідчих дій, вони проведені в строк, визначений ухвалою слідчого судді та на підставі вказаної ухвали, тобто є належними доказами.
Аналізуючи та оцінюючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд дійшов наступних висновків.
Згідно з п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21.10.2011 р., Суд повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
Так обвинувачена ОСОБА_7 заперечувала факт отримання нею коштів від ОСОБА_9 за здачу екзамену та курсової роботи, стверджувала, що ОСОБА_24 вніс кошти добровільно як благодійний внесок для університету, а вона лише цьому сприяла, тобто розповіла, як і де він може це зробити.
Такі показання ОСОБА_7 суд оцінює критично з наступних підстав. По-перше ОСОБА_7 не була уповноважена адміністрацією університету приймати благодійні внески ні особисто, ні через лаборанта кафедри. Навпаки, як вбачається із наказу ректора ВНАУ № 300 від 12.11.2012 р. та розпорядження останнього від 08.10.2012 р. у закладі існував єдиний рахунок, куди кошти можна перерахувати через банківську установу, при цьому формування кафедральних та інших фондів заборонено. Із довідки бухгалтерії жодних коштів від ОСОБА_9 в благодійний фонд академії не поступало. Проте частина коштів, які передав ОСОБА_9 ОСОБА_10 виявлена була у сумці ОСОБА_7 та в шухляді столу на кафедрі. Це свідчить про те, що кошти були отримані від ОСОБА_9 не в якості благодійної допомоги академії, а в якості особистої вигоди ОСОБА_7 . Підтвердженням цього є факт отримання ОСОБА_9 оцінки за курсову та екзамен, які він не писав та не здавав відповідно. Ствердження ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_9 вже колись був атестований з даного предмету, тому мав елементарні знання, суд вважає неправдивими та хибними, оскільки з таких міркувань всі студенти мали б отримати оцінку автоматично, однак цього не відбувалося, вони всі писали курсові роботи та потім здавали екзамен. Це підтвердили свідки викладачі академії. Тобто і ОСОБА_9 , як і всі інші студенти, мав отримати оцінку лише після того, як написав та захистив курсову роботу, а потім здав екзамен. Однак ОСОБА_7 поставила йому оцінки без відповідної процедури здачі.
Суд також критично ставиться до частини показань свідка ОСОБА_25 , яка вказувала, що вона не повідомляла ОСОБА_7 про те, куди поклала гроші. В цій частині своїх показань свідок лукавить та намагається приховати всю істину. Так сама ОСОБА_10 стверджувала, що ОСОБА_7 сказала їй отримати від ОСОБА_9 кошти як благодійну допомогу та відібрати заяву про надання такої допомоги, що вона в подальшому і зробила. Однак після цього вона не занесла надані ОСОБА_9 кошти ані в бухгалтерію, ані в банк, а залишила їх на кафедрі, причому не в своєму кабінеті, а в кабінеті, де було робоче місце ОСОБА_7 . Така суперечливість між показаннями свідка та його об'єктивними діями дає підставу вважати, що ОСОБА_10 діяла за вказівкою ОСОБА_7 . Крім того свідок ОСОБА_9 стверджував, що ОСОБА_10 питала його про суму, яку він має їй надати, а коли він не повідомив їй суми, вона вийшла із свого кабінету, а повернувшись вказала йому сплатити 500 гривень. При перегляді відеозапису негласних слідчих дій в судовому засіданні видно і чути, як на запитання ОСОБА_9 про суму, ОСОБА_7 відповіла, що це йому знижка.
При дослідженні заяви ОСОБА_9 про надання благодійної допомоги стає зрозумілим, що для написання такої заяви не потрібно будь-чиєї допомоги, адже заява не містить ані реквізитів отримувача коштів, ані реквізитів того, хто ці кошти перераховує. Що дає підстави вважати таку заяву намаганням ОСОБА_7 створити собі штучне алібі непричетності до отримання неправомірної вигоди, що в свою чергу свідчить про усвідомлення нею неправомірності своїх дій.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в Постанові N 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
Таким чином в судовому засіданні було доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_7 була наділена повноваженнями прийняти в студента екзамен та курсову роботу та виставити йому оцінку у відомість та залікову книжку, як підтвердження його атестування з відповідного предмету відповідно до програми навчання учбового закладу для можливості продовжити навчання далі. Таким чином ОСОБА_7 в розумінні примітки до ст. 364 КК України на момент скоєння злочину була службовою особою, оскільки її діяльність була пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій за спеціальним повноваженням, яким вона була наділена повноважною особою установи. Вона, використовуючи своє службове становище оцінки виставила, не приймаючи екзамен та курсову роботу, тобто діяла в інтересах ОСОБА_24 , за що одержала від нього неправомірну вигоду.
Суд вважає, що дії ОСОБА_7 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої та обставини, що обтяжують та пом'якшують її покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_7 раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_7 , судом не встановлено.
Беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, а також те, що ОСОБА_7 вину не визнала, у скоєному не розкаялася, намагалася ввести суд в оману, суд вважає, що ОСОБА_7 слід призначити покарання у вигляді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з викладацькою діяльність та зі спеціальною конфіскацією.
Суд також вважає, що речові докази у кримінальному провадженні, а саме ті, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження слід залишити там же, а до грошових коштів, які поміщені до банку для зберігання у сховищі (сейфі) застосувати спеціальну конфіскацію, оскільки вони є предметом злочину.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі сімнадцять тисяч гривень в дохід держави з позбавлення права обіймати посади, пов'язані з викладацькою діяльністю строком на три роки та зі спеціальною конфіскацією грошових коштів в сумі 300 гривень - номіналом 100 гривень (ЕА 4667030), номіналом по 200 гривень (ЕД 5920983, АЖ 9387088), які здані уповноваженому банку - Вінницьке обласне відділення № 220/01 АБ УКРГАЗБПНК, що розташоване за адресою: м. Вінниця вул. Івана Бевза, 34, для зберігання у сховищі (сейфі).
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити попередній - особисте зобов'язання.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
оптичний носій інформації, на якому наявний відеозапис огляду місця події від 26.01.2015 року, курсову роботу студента 5 курсу ВНАУ ОСОБА_9 на 58 аркушах, з додатками на 7 аркушах, 2 аркуші формату А4 - екзаменаційну відомість № 204133 від 14.01.2015 року, аркуш паперу з рукописним написом виконаний ОСОБА_9 від 20.01.2015 року, протокол про результати контролю за вчиненням злочину № 3/192т від 21.01.2015 р., гриф «не таємно», протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою № 3/193т від 21.01.2015 р., гриф «не таємно», протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою № 3/194т від 22.01.2015 р., гриф «не таємно», протокол про результати аудіо- відеоконтролю за особою № 3/195т від 27.01.2015 р., гриф «не таємно» та оптичний носій інформації інв. №9т від 19.01.2015 року, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: