23 березня 2016 року К/800/3254/16
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Ємельянова В.І., розглянувши можливість відкриття касаційного провадження за скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року по справі № 876/11792/15
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської
області
про визнання дій неправомірними,
Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року по справі № 876/11792/15.
У зв'язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (скаржником не було додано документ про сплату судового збору), остання була залишена без руху до 10 березня 2016 року для усунення недоліків, про що було постановлено ухвалу від 9 лютого 2016 року.
На виконання вимог зазначеної ухвали, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області подано клопотання, в якому позивач просить звільнити від сплати судового збору, посилаючись на те, що кошти на сплату такого збору бюджетом ПФУ на 2015 рік передбачені не були. Також не затверджено бюджет Пенсійного фонду України і на 2016 рік.
Вказане клопотання скаржника є необґрунтованим, враховуючи наступне.
Частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати.
Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року №484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Наведені в клопотанні відповідача доводи не свідчать про такий майновий стан УПФУ, за якого воно позбавлене можливості сплатити судовий збір і не є підставою для звільнення від його сплати.
Враховуючи викладене, недоліки касаційної скарги зазначені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 9 лютого 2016 року скаржником не усунуто.
Відповідно до положення частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга повертається особі, яка її подала.
В силу частини 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
При цьому повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ч. 3 ст. 108, ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Касаційну скаргу (додані до неї документи) Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року по справі № 876/11792/15 повернути скаржнику.
Суддя Вищого
адміністративного В.І. Ємельянова
суду України