16 березня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Леванчука А.О.,
суддів: Парінової І.К., Писаної Т.О., Попович О.В., Юровської Г.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу кредитного портфелю та договору факторингу, за касаційною скаргоютовариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 3 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2015 року,
У квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду із позовом, який у подальшому уточнило і просило стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 349,89 доларів США, що згідно із встановленим Національним банком України офіційним курсом гривні по відношенню до долара США станом на 19 травня 2015 року було еквівалентно 450 112 грн 33 коп., прострочену заборгованість за відсотками у сумі 1 580,26 доларів США, що було еквівалентно 34 953 грн 23 коп., та пеню у сумі 1 770 489 грн 41 коп.
Позивач посилався на те, що 23 жовтня 2007 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № СL700/1505/2007. Згідно із цим договором, а також на підставі кредитної заявки ОСОБА_6 отримала кредит у сумі 30 800 доларів США. Крім того, згідно із договором про кредитування поточного рахунку (овердрафт) № 700/2457/07/1 від 23 жовтня 2007 року банк надав ОСОБА_6 шляхом кредитування поточного рахунку 7 800 грн.
12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю б/н. Згідно із цим договором ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло на себе зобов'язання за кредитним договором № CL700/1505/2007 від 23 жовтня 2007 року. Таким чином доТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за вищевказаним кредитним договором. У п. 3.3 договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року передбачено, що покупець набув усіх прав вимоги за кредитними договорами, що є дійсними на дату набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників щодо сплати суми основного боргу, відсотків нарахованих на суму основного боргу, а також щодо сплати штрафних санкцій. За актом приймання-передачі від 12 листопада 2010 року ПАТ «ОТП Банк» передало, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло кредитний портфель.
27 січня 2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір факторингу № 27/01/12, згідно із яким ПАТ «ОТП Банк» передало, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право грошової вимоги і стало кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.
ОСОБА_6 не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальній сумі 2 255 554 грн 97 коп.
У червні 2015 року ОСОБА_6 подала зустрічний позов до суду про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року б/н із додатком № 1 до нього, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», в частині передачі останньому права грошової вимоги за кредитним договором № CL700/1505/2007 від 23 жовтня 2007 року, укладеним між ОСОБА_6 та ЗАТ «ОТП Банк». Також просила визнати частково недійсним договір факторингу від 27 січня 2012 року № 27/01/12, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», в частині передачі останньому права грошової вимоги за договором № 700/2457/07/1 про кредитування поточного рахунку (овердрафт), укладеним між ОСОБА_6 та ЗАТ «ОТП Банк». При цьому ОСОБА_6 посилалася на те, що договір факторингу та договір купівлі-продажу кредитного портфелю було укладено з істотними порушеннями законодавства, а саме: сторони цих договорів не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності для його укладання; вказані договори укладені з порушенням Законів України «Про захист персональних даних», «Про банки і банківську діяльність», «Про захист прав споживачів»; вказані договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не має ні генеральної, ні індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 3 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2015 року, у задоволенні первісного позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні його позову, посилаючись на неправильне застосування судами у цій частині норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення не відповідають цим вимогам у повній мірі.
Під час розгляду справи судами було встановлено, що 23 жовтня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № СL700/1505/2007, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 30 800 доларів США терміном до 23 жовтня 2013 року.
Пунктом 1.1 ч. 2 договору сторони погодили його предмет, відповідно до якого в порядку, передбаченому договором банк надав позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначених у ч. 1 договору, а позичальник прийняв кредит та зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у договорі.
Відповідно до п. 1. 4 ч. 2 договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату в порядку та на умовах, що були визначені договором. Згідно з п. 1. 5 ч. 2 договору повернення відповідної частини кредиту мало здійснюватися позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, якщо інше не передбачено договором.
У відповідності до п. 3 ч. 1 кредитного договору сторони кредитного договору визначили фіксовану відсоткову ставку у розмірі 11,49 %.
За кредитним договором, а також на підставі кредитної заявки ОСОБА_6 отримала 30 800 доларів США на придбання автомобіля.
Згідно із п. 1.4 ч. 2 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату.
ОСОБА_6 не виконувала належним чином своїх договірних зобов'язань, у зв'язку з чим у січні 2010 року банк направив на її адресу досудову вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої позичальник був зобов'язаний протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання досудової вимоги сплатити на користь банку заборгованість.
12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю б/н. Згідно із цим договором ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло на себе зобов'язання за кредитним договором № CL700/1505/2007 від 23 жовтня 2007 року. Таким чином доТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за вищевказаним кредитним договором.
Із п. 3.3 договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року вбачається, що покупець набув усіх прав вимоги за кредитними договорами, що є дійсними на дату набрання чинності, включаючи, але не обмежуючись правами вимоги до боржників щодо сплати суми основного боргу, процентів нарахованих на суму основного боргу, а також щодо сплати штрафних санкцій.
З акта приймання-передачі від 12 листопада 2010 року вбачається, що ПАТ «ОТП Банк» передало, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло кредитний портфель.
27 січня 2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір факторингу № 27/01/12, згідно із яким ПАТ «ОТП Банк» передало, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право грошової вимоги і стало кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком і боржниками, у розмірі портфеля заборгованості.
Встановлено, що ОСОБА_6 не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором. Станом на 19 травня 2015 року за нею рахувалася заборгованість у загальному розмірі 2 255 554 грн 97 коп.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивач пропустив строк на звернення до суду з позовом за захистом своїх майнових прав.
Однак з таким висновком суду погодитися не можна з огляду на наступне.
Частиною 4 ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.
Розглядаючи справу, суди у порушення вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, не сприяли всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, зокрема, відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з підстав пропуску строку позовної давності, суди виходили із того, що останній платіж було зроблено ОСОБА_6 24 жовтня 2010 року, а з позовом до суду позивач звернувся у квітні 2014 року. Однак суди зробивши такий висновок не звернули увагу на те, що з розрахунку заборгованості останній платіж було зроблено відповідачем 23 лютого 2012 року (а. с. 32 т. 1).
Отже, оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору і ці порушення були допущені як місцевим судом, так і апеляційним судом, то рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню в частині вирішення позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Разом із цим судові рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 не оскаржуються, тому не є предметом перегляду, відповідно до ст. 335 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.
Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 3 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2015 року скасувати в частині вирішення позову товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
А.О. Леванчук І.К. Парінова Т.О. Писана О.В. Попович Г.В. Юровська Головуючий Судді: