14 березня 2016 року Справа № 876/9222/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Кухтея Р.В., Сапіги В.П.
за участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про визнання дій щодо самовільного припинення виконання рішення суду протиправними,скасування постанови старшого державного виконавця та зобов'язання поновити виконання судового рішення,-
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області (надалі - УПФУ в м.Луцьку) про визнання дій щодо самовільного припинення виконання рішення суду протиправними,скасування постанови старшого державного виконавця та зобов'язання поновити виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12.03.2014 року ним було подано до відповідача виконавчого листа № 2а-3487/11/0308, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 12.12.2013 року, для його примусового виконання. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Волинській області від 12.03.2014 року було відкрито виконавче провадження та зобов'язано боржника самостійно виконати рішення до 19.03.2014 року. 28.03.2014 року старшим державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачеві. Вважає вказану постанову необґрунтованою та незаконною, позаяк рішення суду виконано не було.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 вересня 2014 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Суд виходив з того, що згідно з довідкою УПФУ в м.Луцьку позивачу відповідно до виконавчого листа проведено нарахування пенсії у визначених постановою суду розмірах. У зв'язку із відсутністю коштів на виплату пенсій і надбавок за минулі роки сума пенсії не виплачена. Не є аргументовані доводи, що держвиконавець зобов'язаний був звернутись із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, позаяк - це право, а не обов'язок. Також нарахування проведено підставно до 22.07.2011 року, виходячи з постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, пенсійного законодавства та Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», з урахуванням вимог рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 року №4-зп та рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України».
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та задоволити позовні вимоги.
Покликання маються на те, що рішення суду не виконане в повному обсязі, так як кошти нараховані, але їх не отримано. Крім того, обмеження кінцевою датою виконання рішення (22.07.2011 року) є неправомірним, бо суперечить резолютивній частині рішення. Не враховано рішення Конституційного Суду України №20-рп від 01.12.2004 року, рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Сєрков проти України», «Рябих проти України», «Pyabykh v.Russia», «Брумареску проти Румунії». Судом не враховано, що відповідач не виконав усіх виконавчих дій з примусового виконання судового рішення, не наклав штраф, не змінив способу та порядку виконання рішення тощо.
Не погодившись з апеляційною скаргою, відповідач - УПФУ в м.Луцьку скерувало до суду свої заперечення, де зазначено, що за рішенням суду проведено перерахунок пенсії до 22.07.2011 року з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З приводу кінцевої дати, то враховано зміни, внесені Верховною Радою України до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 року №20-рп/2011, постанову Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.02.2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2013 року, визнано дії УПФУ в м. Луцьку Волинської незаконними та зобов'язано УПФУ в м.Луцьку Волинської області перерахувати та призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч.4 ст. 54, ст.ст. 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію інваліду ІІ-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 75 % мінімальної пенсії у зв'язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком з врахуванням виплачених сум.
12.12.2013 року на підставі вищевказаної постанови, Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано виконавчий лист в частині зобов'язання УПФУ в м. Луцьку Волинської області перерахувати та призначити ОСОБА_1 пенсію у визначених постановою розмірах.
На підставі вищевказаного виконавчого листа, 12.03.2014 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області Коритнюка Р.О. було відкрито виконавче провадження, надано строк добровільного виконання рішення суду до 19.03.2014 року.
Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.03.2014 року виконавчий документ - виконавчий лист № 2а-3487/11/0308 виданий 12.12.2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, був повернутий стягувачеві - позивачу. Як вбачається із вищевказаної постанови сума нарахована згідно судового рішення 46223,83 грн. включена у відомість на виплату пенсії та при надходженні коштів із Державного бюджету будуть виплачені Пенсійним фондом. Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Через відсутність фінансового ресурсу територіальний орган Пенсійного фонду України не має можливості провести виплату нарахованих коштів. Разом з цим, стаття ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», передбачає, що до відповідальності притягуються посадові особи за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, а постанови про накладення штрафу на посадових осіб територіального органу Пенсійного фонду України не виносилися.
Ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» визначені обставини за яких повертається виконавчий документ. Так, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення (п.9 ч. 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»).
Як вбачається із довідки УПФУ в м. Луцьку Волинської області від 01.07.2014 року № 5197, позивачу відповідно до виконавчого листа № 2а-3487/11/0308 від 12.12.2013 року проведено нарахування пенсії у визначених постановою суду розмірах. Проте у зв'язку із відсутністю коштів на виплату пенсій і надбавок за минулі роки сума пенсії не виплачена.
Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що за рішенням суду, на підставі якого видано виконавчий лист, УПФУ в м.Луцьку зобов'язано перерахувати та призначити ОСОБА_1 пенсію, а не виплатити суму, що й зроблено.
Крім того, з приводу зазначення кінцевої дати необхідно зазначити наступне.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Таким чином, визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» встановлено порядок виплати та розміри пенсій та компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дана постанова набрала чинності 23.07.2011 року та припинила дію 01.01.2012 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено порядок виплати та розміри пенсій та компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дана постанова набрала чинності 01.01.2012 року та є чинною та не визнана неконституційною.
Водночас, у відповідності до Перехідних положень Законів України «Про Державний бюджет України» за 2011-2014 року, норми і положення статей Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на визначений рік.
Частинами 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Відповідно до пункту 5 статті 51 цього ж Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.
Покликання апелянта на те, що державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду на стягнення нарахованих коштів за виконавчим документом до уваги не беруться, позаяк це є правом, а не обов'язком державного виконавця. Крім того, це не позбавляє права особу самостійно звернутися до суду із такою заявою що зроблено не було.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 вересня 2014 року по справі № 161/10420/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Р.В. Кухтей
В.П. Сапіга
Повний текст виготовлено 17.03.2016 року