15 березня 2016 року Справа № 876/111/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Пістецької Н.О.,
представника третьої особи Кінаш Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до адміністративної комісії при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради, третя особа - КП «Адміністративно-технічне управління» про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
20 травня 2015 року ОСОБА_4 через поштове відділення зв'язку звернувся в суд з позовом до адміністративної комісії при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови адміністративної комісії при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради № 74 від 07.05.2015 року про накладення адміністративного стягнення.
Позивач вважає постанову № 74 від 07.05.2015 року незаконною та мотивує позовну заяву тим, що при винесенні постанови не перевірено правильність складеного протоколу, не було сповіщено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи, а також постанова винесена з порушенням вимог ч. 2 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
11 червня 2015 року Галицький районний суд м. Львова протокольною ухвалою залучив до участі у справі третю особу - КП «Адміністративно-технічне управління».
Постановою від 14 грудня 2015 року Галицький районний суд м. Львова адміністративний позов задовольнив. Визнав незаконною та скасував постанову № 74 від 07.05.2015 року адміністративної комісії при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради.
Не погодившись з таким рішення суду першої інстанції, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради подала апеляційну скаргу, оскільки вважає постанову суду незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
В апеляційній скарзі зазначає, що постанова № 74 від 07.05.2015 року адміністративної комісії при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради винесена згідно чинного законодавства. При цьому відповідач посилається на ст. 213, 217, 218 КУпАП та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Також зазначає, що протокол № 2-014б про адміністративне правопорушення від 16.03.2015 року складений на громадянина ОСОБА_4 уповноваженою особою КП «Адміністративно-технічне управління», із зазначенням посади працівника, який склав протокол.
З огляду на викладене, просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 грудня 2015 року та прийняти нову постанову, якою апеляційну скаргу задовольнити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Представники відповідача та третьої особи підтримали вимоги апеляційної скарги та просять їх задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення винесена з порушенням норм КУпАП.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є правильними, з огляду на наступне.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно постанови адміністративної комісії при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради № 74 від 07.05.2015 року ОСОБА_4 порушив правила благоустрою територій населених пунктів, а саме: п. 20.1.28.2 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою міської ради від 21.04.2011 року № 376, незадовільний зовнішній вигляд, невідповідність затвердженим паспорту, проекту, вимогам тимчасової споруди малої архітектурної форми на вул. В.Великого, 1- вул. Стрийська, чим порушив ст. 152 КУпАП, а тому на нього накладено штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 850 грн.
В позовній заяві позивач посилається на те, що він не був належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно із ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували належне повідомлення ОСОБА_4 про дату і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у матеріалах справи містяться два протоколи про адміністративне правопорушення, складені інженером КП «Адміністративно-технічне управління» - ОСОБА_5 про порушення ОСОБА_4 ст. 152 КУпАП , а саме протокол № 2-014б від 16.03.2015 року та протокол № 2-018б від 28.04.2015 року. Також, у протоколах № 2-014б від 16.03.2015 року та № 2-018б від 28.04.2015 року і у постанові № 74 від 07.05.2015 року прізвище позивача вказано - Білоножко, проте згідно матеріалів справи, а також як заявляє сам позивач, прізвище позивача - ОСОБА_4.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 не був належним чином повідомленим про дату і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим був позбавлений можливості належним чином захистити свої права, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскарженої постанови адміністративної комісії при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради № 74 від 07.05.2015 року.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 грудня 2015 року у справі № 461/5844/15-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді О.М. Довгополов
Н.В. Ільчишин
Ухвала в повному обсязі складена 21 березня 2015 року.