Справа №2-о-110/10
20 серпня 2010 року м.Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого - судді Мороз К.В.
народних засідателів Ігнатенко Н.В., Литовченко В.П.
при секретарі Горбік Т.А.
з участю прокурора Домашенко С.М., представника психіатричного закладу, лікаря - психіатра ОСОБА_1 особи щодо якої вирішується питання про надання психіатричної допомоги ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в залі судового засідання заяву Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні про госпіталізацію в примусовому порядку ОСОБА_2, -
Встановив:
Лікар-психіатр Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні звернулась до суду з заявою про госпіталізацію в примусовому порядку громадянки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в психіатричний стаціонар, оскільки хвора була госпіталізована 18.08.2010 року о 08 год. 45 хв. в ЧОПНЛ. В приймальне відділення ОСОБА_2 була доставлена швидкою допомогою Ічнянської ЦРЛ у супроводі медсестри та співробітника міліції. де була оглянута лікарем-психіатром ОСОБА_3, яка підтвердила висновок про необхідність госпіталізації. Причиною висновку про необхідність госпіталізації є відомості про поведінку ОСОБА_2, які були отримані від медичних працівників, із направлення та заяви її матері про прохання направити на стаціонарне лікування в психіатричну лікарню її доньку ОСОБА_2 в зв'язку з психічним захворюванням. Згідно направлення: не працює більше 10 років, засобів для існування не має. Проживає одна у вкрай незадовільних матеріально-побутових умовах. Світло та телефон відключені через несплату. Від допомоги батьків відмовляється. Психічні розлади з'явилися близько 5 років тому, коли почала заявляти, що сусіди у неї все крадуть, хочуть вижити її з хати, труять її, магнітом відкривають хату, крадуть а потім підкидають украдене, що сусіди і зять помічника прокурора разом з начальником РЕСу підключили їй мопед до генератора з високою і низькою напругою і діють на неї апаратурою, променями, перестала спілкуватися з батьками і сестрою, відмовляється від їх допомоги, в хаті не топить, їсти майже не варить, значно схудла, погрожує сусідам їх і їхню худобу потравити або повбивати.
У відділенні ОСОБА_2 була оглянута комісією лікарів - психіатрів ОСОБА_4 та ОСОБА_1. яка підтвердила обґрунтованість рішення про госпіталізацію ОСОБА_2 згідно ст.. 14 ЗУ «Про психіатричну допомогу», так як вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих та не спроможна самостійно задовольнити свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність і прийшла до висновку, що обстеження та лікування ОСОБА_2 можливі тільки в умовах стаціонару.
Згода ОСОБА_2 на госпіталізацію відсутня в зв'язку з тяжкістю її психічного розладу.
В судовому засіданні лікар-психіатр подану заяву підтримала, додатково пояснила, що ОСОБА_2 страждає на тяжкий психічний розлад біля 5-ти років. На даний час психопатологічна симптоматика: свідомість формально збережена. Доступна формальному контакту, виказує маєчні ідеї відношення, впливу, переслідування, заявляє, що сусіди хочуть її отруїти, вижити з хати, крадуть її речі, потім підкидають, що банда разом з зятем помічника прокурора, начальником РЕСу діють до неї через розетки, електромагнітне поле, через що в неї болить голова, погано спить, турбують слабкість, головокружіння, що ця банда хоче заволодіти її квартирою, зробити її «невміняємою», розповідає, що вдома їли абрикоси, які були отруєні, коза також пропала бо їла отруєну траву. Сама собі щось шепоче, до чогось прислухається. Мислення резонерське з параголізмами, напружена, тривожна, дратівлива, підозріла, інструкції виконує вибірково, після повторень, намагається кудись іти, відмовляється від їжі, прийому медикаментів, до свого стану не критична, згоду на лікування не дає.
ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснювала, що вона не вважає себе хворою і тому не згодна на госпіталізацію. Стосунки зо близькими підтримує, проте матеріальної допомоги брати не бажає, з матір'ю стосунки гарні. Дійсно відключено світло, опалення хати здійснюється пічне, газовий котел включає рідко.
Прокурор заяву лікаря-психіатра про госпіталізацію ОСОБА_2 в психіатричний стаціонар в примусовому порядку підтримав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 була госпіталізована 18.08.2010 року о 08 год. 45 хв. в ЧОПНЛ. В приймальне відділення ОСОБА_2 була доставлена швидкою допомогою Ічнянської ЦРЛ у супроводі медсестри та співробітника міліції, де була оглянута лікарем-психіатром ОСОБА_3, яка підтвердила висновок про необхідність госпіталізації. Причиною висновку про необхідність госпіталізації є відомості про поведінку ОСОБА_2, які були отримані від медичних працівників, із направлення та заяви її матері про прохання направити на стаціонарне лікування в психіатричну лікарню її доньку ОСОБА_2 в зв'язку з психічним захворюванням. Згідно направлення: не працює більше 10 років, засобів для існування не має. Проживає одна у вкрай незадовільних матеріально-побутових умовах. Світло та телефон відключені через несплату. Від допомоги батьків відмовляється. Психічні розлади з'явилися близько 5 років тому, коли почала заявляти, що сусіди у неї все крадуть, хочуть вижити її з хати. труять її, магнітом відкривають хату, крадуть а потім підкидають украдене, що сусіди і зять помічника прокурора разом з начальником РЕСу підключили їй мопед до генератора з високою і низькою напругою і діють на неї апаратурою, променями, перестала спілкуватися з батьками і сестрою, відмовляється від їх допомоги, в хаті не топить, їсти майже не варить, значно схудла, погрожує сусідам їх і їхню худобу потравити або повбивати.
Висновком комісії лікарів-психіатрів від 19.08.2010 року встановлено, що ОСОБА_2 страждає на тяжкий психічний розлад. Характер психічного розладу в даний час обумовлює загрозу для себе та оточуючих. Хвора потребує обстеження та лікування, яке може бути надане тільки в умовах психіатричного стаціонару, так як вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих та не спроможна самостійно задовольнити свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність. Згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» потребує госпіталізації для обстеження та лікування в умовах стаціонару.
Згідно ст. 14 ЗУ „Про психіатричну допомогу", особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню, небезпеку для неї чи оточуючих. або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Враховуючи, що в ході судового розгляд) знайшов підтвердження факт необхідності обстеження та лікування ОСОБА_2 в стаціонарних умовах, наявності тяжкого психічного розладу, внаслідок якого ОСОБА_2 виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню, небезпеку для оточуючих і вона неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 213, 215, 282 ЦПК України, ст. ст. 14, 17, 22 Закону України "Про психіатричну допомогу"", суд, -
Вирішив:
Заяву лікаря-психіатра Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні ОСОБА_1 про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_2 -задовольнити.
Госпіталізувати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 до психіатричного закладу у примусовому порядку.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення
Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова: ОСОБА_5
Народні засідателі: Ігнатенко Н.В.
ОСОБА_6