ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
26.02.2016Справа № 910/3019/16
Суддя Борисенко І.І., розглянувши
позовну заяву Фирми "Шевос" АО (SZEWOSS.A.)
до Приватного підприємця ОСОБА_1
про стягнення 33 473,54 Євро,
Позивачем в порушення пункту третього частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" cудовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 378 гривень.
Як вбачається з позовної заяви, остання містять вимогу про стягнення з відповідача 33 473,54 євро.
Суд вказує, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку.
Позивачем надано суду платіжне доручення про сплату судового збору від 19.01.2016 на суму 669,47 євро (номер рахунку 25133012855000), сплаченого за місцем знаходження позивача (42-221 Ченстахова, ул. Св. Роха, 249, Польща).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Відповідно до п. 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" абзацом другим частини першої статті 6 Закону передбачено порядок сплати нерезидентами судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті. Водночас абзацом третім частини першої статті 6 Закону передбачено порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті. За змістом пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову й визначається сума судового збору, що підлягає сплаті: для нерезидентів (за їх бажанням) - в іноземній валюті, для інших платників - у гривнях. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац третій частини першої статті 6 Закону).
Реквізити валютного рахунку для зарахування судового збору в іноземній валюті, визначені наступні:
- Одержувач коштів (beneficiary): Державна казначейська служба України, Україна, 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6 (STATE TREASURY SERVICE OF UKRAINE, Ukraine, 01601, Kyiv, Bastionna str., 6);
- Код ЄДРПОУ: 37567646;
- Валютний рахунок одержувача коштів (account): № 25133012855000;
- Банк отримувача коштів (beneficiary bank): Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", Київ, Україна (JSC "THE STATE EXPORT-IMPORT BANK OF UKRAINE", Kyiv, Ukraine);
- S.W.I.F.T.: EXBS UA UX;
- Код банку: 322313
При цьому, при оформленні платіжного доручення в іноземній валюті в полі "Деталі платежу" (Details of payment) необхідно вказати код класифікації доходів бюджету 22030101.
Проте, подане суду платіжне доручення не відповідає вказаним вимогам, зокрема вказане платіжне доручення не містить: Код ЄДРПОУ: 37567646; S.W.I.F.T.: EXBS UA UX; Код банку: 322313; при оформленні платіжного доручення в іноземній валюті в полі "Деталі платежу" (Details of payment) не вказано код класифікації доходів бюджету 22030101.
Таким чином, суд вказує, що позивачем сплачено судовий збір не в установленому у порядку, за невірними реквізитами.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 63 ГПК України не подання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 6. ст. 63 ГПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вказано у позовній заяві, адресою відповідача є: 04209, АДРЕСА_1.
На підтвердження факту надіслання відповідачу копії позовної заяви від 15.02.2016 та доданих до неї документів, позивачем, як доказ, додана копія поштового чеку №0175 від 15.02.2016.
Проте, суд не визнає даний чек, як належний та допустимий доказ надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Отже, враховуючи положення статті 56 Господарського процесуального кодексу України, належним та допустимим доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Таким чином, опису на підтвердження факту надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів на ім'я відповідача, в порушення імперативних приписів ст. 56 ГПК України, позивачем суду не представлено.
Відтак, судом не встановлено, які саме документи (позов та які додатки) надіслані на адресу відповідача, що не дає суду переконатись в тому, що саме копії, поданих до суду документів, були надіслані відповідачу.
За таких обставин, судом не вбачається, що копія позовної заяви з доданими до неї документами була відправлена в порядку статті 56 ГПК України.
Згідно із пунктом 6 статті 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Керуючись п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України,
Позовну заяву і додані до неї документи повернути без розгляду.
Суддя І.І. Борисенко