Ухвала від 17.02.2016 по справі 607/15018/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/15018/15-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/789/3/16 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія - cт. 185 КК України

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - ОСОБА_2

Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю - прокурора - ОСОБА_5 ;

захисника-адвоката - ОСОБА_6 ;

обвинуваченого - ОСОБА_7 ;

при секретарі - ОСОБА_8 ,

із застосуванням технічного комплексу “Оберіг”,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора прокуратури м. Тернополя ОСОБА_9 , захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 30 жовтня 2015 року, яким визнано винним та призначено покарання:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області, проживаючому за адресою АДРЕСА_1 , громадянину України, не одруженому, не працюючому, раніше не судимому згідно вимог ст. 89 КК України,

за ч.1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 1 рік;

за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 5 років і 3 місяці.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_7 визначено п'ять років три місяці позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахується з моменту затримання, а саме з 11 серпня 2015 року.

Згідно вироку суду 24 липня 2015 року близько 14.30 год. ОСОБА_7 вийшовши із приміщення квартири АДРЕСА_2 , на сходову клітку під'їзду та зійшовши на перший поверх, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно з корисливих мотивів шляхом пошкодження металевого тросу за допомогою молотка і сокири, викрав належний ОСОБА_11 велосипед марки «Тгек» вартістю 7840,00 грн., після чого з місця вчинення злочину втік.

Крім того, 05 серпня 2015 року близько 11.00 год. ОСОБА_7 перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно з корисливих мотивів викрав, із тумбочки, яка розміщена у спальній кімнаті вказаної квартири, металевий сейф, який в подальшому заховав у сумку та на автомобілі таксі, перевіз у лісосмугу, що неподалік вул. Козацька в м. Тернополі. Перебуваючи у лісосмузі, ОСОБА_7 , за допомогою металевої кувалди, шляхом пошкодження дверцят металевого сейфу, вартість якого становить 1700,00 грн., відкрив сейф та таємно викрав із нього грошові кошти в сумі 5000,00 доларів США (що еквівалентно згідно курсу НБУ на день вчинення злочину 108570,67 грн.), грошові кошти в сумі 90000,00 грн., пістолет моделі «Форт-12Р» вартістю 13000, 00 грн., що належали ОСОБА_10 , після чого з викраденим майном втік, завдавши ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 213270,67 грн.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 просить вирок Тернопільського міськрайонного суду від 30 жовтня 2015 року змінити, призначивши ОСОБА_7 більш м'яке покарання, із застосуванням ст. 69 КК України.

Вважає вирок занадто суворим, а тому таким, що підлягає зміні на підставі наступних обставин:

- обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_7 є визнання ним вини в повному обсязі, його щиросердне розкаяння, активне сприяння слідству у розкритті злочину;

- обставин які б обтяжували покарання, не встановлено;

- обвинуваченим ОСОБА_7 , було прийнято рішення піти по скороченій процедурі судового розгляду, він погодився зі всіма викладеними в обвинувальному акті обставинами, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового слідства доказами, неодноразово просив прощення в потерпілих та в інших учасників процесу.

Судом першої інстанції навіть не розглянуто можливості застосування ст. 69 КК України.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок скасувати.

Вважає, що до нього застосували затяжку міру покарання, просить врахувати пом'якшуючі обставини: він повернув більшу частину викрадених коштів, визнав свою вину повністю, співпрацював з слідством, потерпілі не мають претензій та пробачають. Також у нього є проблеми зі здоров'ям. Щиро кається в скоєному вчинку і готовий відпрацювати та відшкодувати потерпілому решту завданих збитків.

Просить застосувати до нього ст. 69 КК України і меншу міру покарання, ніж передбачено ст. 185 ч.4 КК України.

По кримінальному провадженні були подані апеляційні скарги прокурором прокуратури м. Тернополя і потерпілим ОСОБА_10 , які до початку розгляду відкликані.

Заслухавши суддю-доповідача, в дебатах: міркування прокурора, захисника обвинуваченого та обвинуваченого, які вважають що вирок суду першої інстанції слід змінити, дослідивши матеріали та доводи апеляції, колегія вважає наступне.

У відповідності до п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод “Право на справедливий судовий розгляд”, рішення Європейського суду у справі “Н. і Й. проти України” від 21 квітня 2011р. - рішення національних суддів мають бути аргументованими, а також кожен при вирішенні питання про встановлення обгрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як встановлено, висновок суду про винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинених кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України за вказаних у вироку обставин, відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення, належно аргументований і ніким не оспорюється.

Посилання апелянтів, а саме обвинуваченого та його захисника на суворість міри покарання не відповідає відомостям про особу і матеріалам кримінального провадження.

Як встановлено, міра покарання призначена ОСОБА_7 у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, в частині належної аргументації прийнятого рішення та статей 65-67 КК України із врахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом'якшують його покарання, в тому числі і тих, на які посилаються апелянти - обвинувачений та його захисник : визнання вини, позитивні характеристики, сприяння слідству, в зв'язку з чим і було призначене покарання близьке до мінімального, передбачене санкцією статті 185 ч. 4 КК України (санкція передбачає покарання від 5 до 8 років позбавлення волі). Підстав, які б давали можливість застосування ст. 69 КК України - істотно знижували б ступінь тяжкості вчинених злочинів, не має.

Тому, апеляції обвинуваченого і його захисника є безпідставними.

Оскільки, прокурор та потерпілий відмовилися від апеляційних вимог, апеляційне провадження за їхніми апеляційними скаргами слід закрити.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 72 КПК України, в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №838 VIII “Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання”, який вступив в силу 24 грудня 2015 року, у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув'язнення зарахування строку попереднього ув'язнення проводиться в розрахунку один день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Таким чином, на час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції ОСОБА_7 перебував під попереднім ув'язненням 191 день (з 11.08.2015 року по 17.02.2016 року) і в строк відбування покарання йому слід зарахувати 382 дні (191х2).

З урахуванням наведеного, керуючись ч.5 ст.72, ст. ст. 404, 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А.

Апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора прокуратури м. Тернополя ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_10 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 30 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_7 - закрити.

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 30 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - без змін.

Зарахувати ОСОБА_7 у строк відбуття покарання його знаходження під вартою з 11.08.2015 р. по 17.02.2016 р.

Зарахувати ОСОБА_7 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення - 382 дні.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2

Попередній документ
56189695
Наступний документ
56189697
Інформація про рішення:
№ рішення: 56189696
№ справи: 607/15018/15-к
Дата рішення: 17.02.2016
Дата публікації: 10.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка