18 лютого 2016 року м. Київ К/800/21911/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автоскладальне підприємство "Кобальт" до Харківської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоскладальне підприємство "Кобальт" звернулось до суду з позовом до Харківської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України про скасування картки відмови Харківської митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2013 №807110000/2013/00180 та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2013 №8070000003/2013/002401/2.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Харківською митницею Міндоходів протиправно, на підставі хибного висновку щодо не підтвердження поданими позивачем документами заявленої митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято необґрунтоване рішення щодо її коригування.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року, позов задоволено: скасовано картку відмови Харківської митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2013 №807110000/2013/00180; скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2013 №8070000003/2013/002401/2.
У поданій касаційній скарзі Київська міжрегіональна митниця Міндоходів із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Автоскладальне підприємство "Кобальт", виробником FOTON INTERNATIONAL TRADE CO, LTD (Китай) та продавцем Beijing XTRS Mechanical Electrical Eqipment Co, Ltd (Китай) укладено контракт від 02.08.2013 №UAKB-FT-130802, відповідно до умов якого, постачальник поставляє, а Покупець купує товар виробництва виробника на умовах цього контракту на умовах Інкотермс FOB.
На виконання умов контракту від 02.08.2013 №UAKB-FT-130802 на митну територію України відповідно до Інвойсу від 11.10.2013 UAKB-FT-130802\01 ввезено товар, одержувачем якого є позивач.
З метою митного вказаного товару 04.12.2013 ТОВ "Автоскладальне підприємство "Кобальт" до Харківської обласної митниці подано вантажну митну декларацію №807110000/2013/011896, згідно з якою задекларовано імпорт рам для вантажних автомобілів FOTON.
Митну вартість товару визначена за ціною контракту на рівні 6465,90 доларів США (51681,94 грн.) за 4668 кг (нетто) товару, у тому числі із врахуванням вартості транспортних послуг на умовах Інкотермс FOB.
На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем митному органу надано: контракт від 02.08.2013 № UAKB-FT-130802; від 11.10.2013 Інвойс UAKB-FT-130802\01; довідку про транспортні послуги від 26.11.2013 №3785274; міжнародні автомобільні накладні 018091, 018092 від 02.12.2013; копію митної декларації країни відправлення від 12.10.2013 425820130580095167; сертифікат про походження товару від 13.11.2013 13С4403А9469\03031Х; рішення "Промстандарту" №177\161 від 02.12.2013р.
У зв'язку з виникненням у Харківської митниці Міндоходів сумніву щодо достовірності заявленої митної вартості товару, органом доходів і зборів від декларанта витребувано: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У зв'язку з ненаданням декларантом у повному обсязі запитуваних документів та неможливістю визначити митну вартість за першим методом, Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2013 №8070000003/2013/002401/2, згідно з яким митну вартість товарів, ввезених позивачем, скориговано із застосуванням шостого методу визначення митної вартості до рівня 16338,00 доларів США,
Також відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2013 №807110000/2013/00180, згідно з якою в якості умов, що забезпечують пропуск товарів через митний кордон, вказано на необхідність подання нової ВМД із урахуванням прийнятого рішення про коригування митної вартості від 05.12.2013 №8070000003/2013/002401/2.
Вказуючи на протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2013 №8070000003/2013/002401/2 та картки відмови від 05.12.2013 №807110000/2013/00180, товариство з обмеженою відповідальністю "Автоскладальне підприємство "Кобальт" звернулось до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності рішення митного органу про коригування митної вартості товарів як такого, що прийнято за відсутністю факту доведення з боку митного органу наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що мають значення для визначення митної вартості, а також за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені у частині четвертій цієї статті документи.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Судами попередніх інстанцій в обґрунтування судових рішень зазначено, що відповідачем не обґрунтовано наявності обставин, з якими положення Митного кодексу України передбачають наявність підстав для витребування від декларанта додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.
Колегія суддів також вказує на безпідставність доводів заявника касаційної скарги в частині обґрунтованості виникнення у митного органу сумніву у достовірності заявленої митної вартості у зв'язку із спрацюванням автоматизованої системи аналізу управління ризиками. Так, відповідачем як при прийнятті рішення про коригування митної вартості, так і під час судового розгляду справи не обґрунтовано наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що є підставою для витребування додаткових документів.
Колегія суддів також зазначає, що витребувавши від декларанта на підтвердження митної вартості товару весь перелік додаткових документів, передбачений частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, відповідач не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити, чим необґрунтовано обмежив позивача в можливості довести органу доходів і зборів правильність визначення митної вартості товару за першим методом.
Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що органом доходів і зборів під час судового розгляду справи не спростовано правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також не обґрунтовано, що відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом є неповними та/або недостовірними, та не доведено наявності підстав для витребування у декларанта будь-яких додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2013 №8070000003/2013/002401/2 та винесеної на підставі нього картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2013 №807110000/2013/00180.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: