копія
22 лютого 2016 р. Справа № 818/3664/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.
за участю секретаря судового засідання - Кохан Т.І.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Єременка Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до УУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_3 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",-
Позивач, ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3.), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач-1, Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач - 2, ФГВФО), в якій просить:
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_3 (Договір № 001-18513-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 13.02.2015 року) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та передати цю інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для включення до Загального реєстру вкладників;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 (Договір № 001-18513-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 13.02.2015 року) до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.02.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 010-18513-130215 на суму 170 000,00 грн. Постановою правління Національного банку України відкликано ліцензію ПАТ "Дельта Банк" та прийнято рішення про його ліквідацію. Листом від 23.09.2015 року позивача повідомлено, що відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 13.02.2015 року № 001-18513-130215, укладений позивачем з ПАТ "Дельта Банк" є нікчемним. В зв'язку з цим відповідачі не включили ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Вказані дії позивач вважає протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні та зазначив, що перерахування коштів на депозитний вклад, згідно договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 13.02.2015 року № 001-18513-130215, укладений позивачем з ПАТ "Дельта Банк", проведено з рахунку ОСОБА_5, відкритого в ПАТ "Дельта Банк". При цьому такі дії проведені в період дії постанови Національного банку України від 30.10.2014 року № 692/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних". В період дії вказаної постанови банку було заборонено проведення операцій, за рахунок яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб. За таких умов, укладання між банком та фізичними особами договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами банку, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання банком кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. Така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб. В зв'язку з цим договір банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 року № 001-18513-130215, укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", визнаний нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідач 2 - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.19). До суду надав письмові заперечення, зазначивши, що грошові кошти на рахунок позивача надійшли з рахунку іншої фізичної особи - ОСОБА_5, які мав на власних рахунках у банку, який на той час вже неналежно виконував свої зобов'язання, грошові кошти, що перевищували гарантовану державою суму відшкодування. Крім того, положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не обмежено уповноважену особу Фонду вчиняті дії, право на які передбачені іншими нормами права, зокрема, встановити факт нікчемності правочину з підстав, що передбачені ЦК України, якщо вони містять в собі ознаки, з наявністю яких чинне законодавство України пов'язує їх недійсність.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 13.02.2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях № 001-18513-130215 на суму 170 000,00 грн. Згідно вказаного договору ПАТ "Дельта Банк" приймає грошові кошти у розмірі 170 000,00 грн. строком до 12.08.2015 року та нараховує відсотки у розмірі 13 % річних (п.1.2, 1.3, 1.4 договору) (а.с. 8).
Пунктом 1.8 Договору передбачено, що грошові кошти перераховуються із власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього Договору. У разі нездійснення перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, договір вважається таким, що не був укладений.
Також, 13.02.2015 року позивач та працівник банку ОСОБА_7 укладає додаткову угоду № 1 від 26.02.2015 року, яким змінює зміст п.1.8 Договору щодо перерахування коштів, зокрема, даний пункт викладається в новій редакції, а саме, визначається право перерахування грошових коштів із власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього Договору, а також право перерахувати кошти із відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента. Також додатковою угодою №1 від 13.02.2015 року сторони визначили, що умови п. 5.11 Правил до правовідносин, що виникають на підставі до цього договору не застосовуються.
В день підписання даного договору, сума вкладу в розмірі 170 000,00 грн. перерахована платіжним дорученням від 13.02.2015 року № 45831323 в безготівковому порядку з рахунку іншої особи - ОСОБА_5, відкритого в ПАТ "Дельта Банк" (а.с. 11).
Постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 року № 692/БТ ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних (а.с. 55).
В подальшому, Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних (а.с. 46-47).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 року № 51 затверджено тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" з 03.03.2015 року по 02.06.2015 та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (а.с. 48). Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 року № 71 тимчасову адміністрацію запроваджено строком до 02.09.2015 року (а.с. 49). Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 року № 147 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації по 02.10.2015 року включно (а.с. 50).
Постановою Правління Національного банку України від 02.10.2015 року № 664 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Дельта Банк" (а.с. 51).
Згідно протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" виявлено ряд правочинів з ознаками нікчемності. В протоколі зазначено, що нікчемні договори та інші правочини були вчинені в зв'язку з тим, що сума грошових коштів на рахунках окремих клієнтів ПАТ "Дельта Банк" перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом гарантування, а відповідно існували ризики для незадоволення вимог кредиторів в результаті ліквідації Банку та реалізації його майна. Вказаними фізичними особами було ініційовано процес зарахування коштів на депозитні рахунки інших осіб у розмірі, що не перевищує суму граничного розміру відшкодування коштів. При цьому вказані дії вчинялись в період дії постанови Національного Банку України про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних (а.с. 71-73).
Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. від 16.09.2015 року № 813 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту) на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с. 64).
В подальшому, листом від 23.09.2015 року № 8821/500 позивача повідомлено, що договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 13.02.2015 року № 001-18513-130215 є нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с. 7).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду (ч. 1 ст. 11 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку). Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Суд зазначає, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не було включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав визнання договору банківського вкладу від 13.02.2015 року № 001-18513-130215 (в т.ч. і додаткової угоди № 1 від 13.02.2015 року, яка є невід'ємною частиною до договору від 13.02.2015 року № 001-18513-130215) нікчемним.
Вказане ґрунтується на тому, що під час перевірки правочинів (договорів), укладених ПАТ "Дельта Банк" з вкладниками, встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача надійшли внаслідок так званого "дроблення" рахунку іншого клієнта з метою отримання коштів не від Банку, а за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто за рахунок держави. Рахунок відкрито після прийняття постанови Правління Національного банку України від 30.10.2014 року № 692/БТ про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (частини 2, 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб")
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Твердження представника позивача про те, що кошти, внесені ОСОБА_5 згідно платіжного доручення від 13.02.2015 року № 45831323 (а.с.11), є фактичним поверненням останнім позивачу суми позики, отриманої на підстави розписки від 19.10.2012 року (а.с. 39), суд вважає безпідставним з огляду на наступне.
З копії розписки, наданої представником позивача, вбачається, що її предметом є передача позивачем у власність ОСОБА_5 (позичальник) грошових коштів у сумі 7000 доларів США. При цьому, позичальник зобов'язується повернути отриману суму не пізніше 01 січня 2015 року (а.с. 39).
З наданого до матеріалів справи платіжного доручення від 13.02.2015 року № 45831323 не вбачається, що кошти перераховані ОСОБА_5 на банківський рахунок позивача є сумою, повернутою ОСОБА_3 саме на повернення позики згідно розписки, в графі платіжного доручення "призначення платежу" вказано: "переказ коштів від ОСОБА_5." (а.с.11). Інших доказів на підтвердження факту перерахування коштів саме на виконання розписки від 19.10.2012 року позивачем до суду не надано.
Крім того, представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що з 12.02.2015 року по 26.02.2015 року ОСОБА_5 було в безготівковому порядку переведено грошові кошти в розмірі по 170 000,00 грн. 22 фізичним особам, яким було відкрито рахунки в ПАТ "Дельта Банк". При цьому, як вбачається із матеріалів справи, готівка в касу банку не вносилась, кошти зараховані електронним переказом.
Суд визнає, що переказ коштів від ОСОБА_5 підпадає під визначення здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства", тобто пункту 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
З огляду на викладене суд вважає, що банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без установлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій (перерахування коштів з одного банківського рахунку на інший без видачі/внесення готівки фізичними особами).
Таким чином, суд вбачає в таких діях наявність ознак нікчемного правочину згідно ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України - порушення публічного порядку з метою незаконного заволодіння майном.
Так, для певних фізичних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, відкритих в AT "Дельта Банк", були зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів - ініціаторів операцій на момент здійснення операції перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом, i, відповідно, з огляду на незадовільний стан AT "Дельта Банк", для таких клієнтів існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації AT "Дельта Банк" та реалізації його майна, що було встановлено під час перевірки.
3 огляду на це, фізичні особи - платники ініціювали перерахування з власних поточних та вкладних рахунків на вклади (депозити) певної кількості інших фізичних осіб грошових коштів у розмірі, що є необхідним для подальшого відшкодування коштів Фондом (не більше 200000,00 грн.) ініціатopy переказу та/або отримувачу переказу в безготівковому порядку.
Зазначені операції з перерахування грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, відкриті в Банку, які були здійсненні в період дії Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних" (далі за текстом - "Постанова"). Відповідно до зазначеної Постанови було прийнято рішення про віднесення АТ "Дельта Банк" до категорії иeплaтocпpoможниx на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
При цьому, як зазначено в Рішенні Виконавчої дирекції Фонду (протокол № 174/15 від 27.07.2015 року), керівників структурних підрозділів Банку було повідомлено про обмеження на здійснення певних операцій, встановлені вказаної Постановою, 15.01.2015 року, а отже, факт надання переваги Банком кредиторам може бути доведений виключно щодо договорів банківського вкладу, укладених після 16.01.2015 року включно.
Тобто, за таких умов, укладання між Банком та фізичними особами договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є кредиторами Банку, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, стало наслідком надання Банком кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб.
Слід зазначити, що п. 2 Постанови Правління НБУ від 30.10.2014 року № 692/БТ була встановлена пряма заборона на проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Натомість всупереч дії даної Постанови та після її прийняття 30.10.2014 року, всупереч Рішення Виконавчої дирекції Фонду 15.01.2015 року, спірний договір та додаткову угоду № 1 до нього, якою фактично змінено публічну пропозицію щодо банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая", було укладено 13.02.2015 року.
Крім того, слід зазначити, що Рішенням Ради Директорів АТ "Дельта Банк", зокрема, протоколом № 14 від 20.03.2013 року, затверджені Правила банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк", які містять в матеріалах справи. Пунктом 5.11 встановлена заборона зарахування на вкладний (депозитний рахунок) грошових коштів для вкладника від третьої особи.
Натомість додатковою угодою сторони домовилися не застосовувати умови п. 5.11 Правил. Доказів того, що у сторонам, зокрема і позивачу, і працівнику банківської установи надані такі повноваження, матеріали справи не містять, і свідчать про те, що укладаючи додаткову угоду позивачу була надана перевага перед іншими вкладниками, а також встановлений у ПАТ "Дельта Банк" загальний порядок та умови проведення операцій щодо розміщення вкладів.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає, що уповноваженою особою Фонду ПАТ "Дельта Банк" надано належні докази, які підтверджують вжиття ним всіх необхідних заходів щодо виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності, як того вимагає ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Стосовно позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про включення ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд відмовляє в їх задоволенні, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення № 14 уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в силу вищевказаних норм зобов'язаний включити позивача до загального реєстру вкладників банку для здійснення виплат коштів за банківськими вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після подання уповноваженою особою Фонду інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
На час вирішення справи відсутні спірні правовідносини безпосередньо між позивачем та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення останнього до Загального реєстру вкладників, дані вимоги є передчасними.
Враховуючи те, що перелік вкладників, який складається уповноваженою особою Фонду, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом, а у переданому уповноваженою особою Фонду переліку вкладників банківської установи інформація стосовно позивача відсутня, суд вважає позовні вимоги про зобов'язання ФГВФО включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта-банк" необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для включення до Загального реєстру вкладників та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_3 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та передати цю інформацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для включення до Загального реєстру вкладників, зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 29 лютого 2016 року.
Суддя (підпис) В.О. Павлічек
З оригіналом згідно
Суддя В.О. Павлічек