Справа: № 758/1319/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Декаленко В.С. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
23 лютого 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киш С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про усунення порушення права особи на відповідне соціальне забезпечення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати дії відповідачів щодо виплати йому пенсії з врахуванням надбавки (премії) у розмірі 10% протиправними, зобов'язати Київський обласний військовий комісаріат перерахувати розмір пенсії з урахуванням премії у розмірі 33,3% починаючи з 01 січня 2008 року, а ГУ ПФУ в Київській області провести нарахування та виплату пенсії із збільшенням розміру грошового забезпечення (премії) в розмірі 33,3%.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року позовні вимоги позивача, що стосуються періоду нарахування та виплати пенсії до 30 липня 2014 року було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та постановити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 1983 року позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
30 жовтня 2006 року постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 було перераховано пенсійне забезпечення з врахуванням надбавки (премії) 33,3%.
З матеріалів пенсійної справи позивача вбачається, що в червні 2009 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на виконання постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2006 року позивачу було виплачено 23 915,79 грн. До 31 грудня 2007 року при нарахуванні розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідачем було враховано премію у розмірі 33,3%, а з 1 січня 2008 року розмір премії при розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 було зменшено до 10%.
Не погоджуючись з розміром премії, що взята при розрахунку грошового забезпечення позивач звернувся до ГУ ПФУ у Київській області з вимогою здійснити її перерахунок.
22 вересня 2014 року листом № 2282/К-01 ГУ ПФУ у Київській області відмовив позивачу у здійсненні перерахунку з посиланням на те, що йому припинено виплату премії у розмірі 33,3% у зв'язку з тим, що дана виплата не передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка діє з 1 січня 2008 року.
Позивач вважаючи, що невиплата пенсії з урахуванням премії 33,3% суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», відповідно до якої до складу грошового забезпечення військовослужбовців входить премія, звернувся з позовом до суду.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Як вбачається з наведеної норми права, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Постановою № 1294 Міністра оборони України дозволено здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 % посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення (підпункт 2 пункту 5).
На виконання зазначеної постанови Міністр оборони України наказами №№ 50, 355 встановив розміри премії військовослужбовцям у межах видатків, передбачених для їх грошового забезпечення у 2011 році.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що встановлені наказами №№ 50, 355 премії мають тимчасовий характер, їх виплата дозволена за наявності певних умов тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців у 2011 році. Отже, встановлення таких премій не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ.
Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2014 року (справа № 21-248а14) та від 31 березня 2015 року у справі № 21-101а15 відповідно.
Частиною 1 ст.244-2 КАС України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2015 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І.О.Лічевецький
В.Е.Мацедонська
Повний текст рішення виготовлено 29.02.2016 р.
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.