[1]
26 лютого 2016 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 за участі:
прокурора - ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні попередній розгляд справи за апеляціями засудженої ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_4 на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2015 року,
Вказаним вироком суду:
ОСОБА_5 за відсутністю складу злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України визнано невинуватою і по суду виправдано на підставі п. 2 ст. 6 КПК України 1960 року;
ОСОБА_3 - за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 190 КК України за відсутністю складу злочину визнано невинуватою і по суду виправдано на підставі п. 2 ст. 6 КПК України 1960 року;
за ч. 1 ст. 190 КК України визнано винуватою та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Згідно зі ст. 74 КК України, ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінально відповідальності.
По справі також вирішено питання речових доказів.
Прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_4 та засудженою ОСОБА_3 на вказаний вирок подано апеляційні скарги, які разом із матеріалами кримінального провадження надійшли до Апеляційного суду міста Києва.
В апеляційній скарзі засуджена ОСОБА_3 просить скасувати вирок районного суду в частині визнання її винуватості у вчиненому злочині, передбаченому ч. 1 ст. 190 КК України та закрити справу на підставі п. 2. ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року - за відсутністю в її діянні складу зазначеного злочину.
Прокурор в своїй апеляційній просить скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий, за яким визнати винуватими: ОСОБА_5 - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а ОСОБА_3 - у вчиненні злочину, передбаченому ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 190 КК України та призначити кожній окремо покарання у виді 240 годин виправних робіт. На підставі ст.ст. 49, 74 КК України звільнити останніх від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності. Разом з тим, просить визнати винуватими ОСОБА_5 і ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити кожній покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
Хоча дана справа призначена судом першої інстанції до апеляційного розгляду на 10 годину 15 хвилин 29 лютого 2016 року, однак вона винесена апеляційним судом до попереднього розгляду для вирішення питань, передбачених ст. ст. 357-359 КПК України 1960 року.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не заперечував проти повернення справи до місцевого суду для виконання вимог КПК України 1960 року, апеляційний суд вважає за необхідне повернути дану кримінальну справу до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 351, 354 КПК України 1960 року, виходячи з наступного.
Апеляції на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , розглядаються судом апеляційної інстанції після набрання чинності 20 листопада 2012 року Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року (надалі - КПК України).
Відповідно до п.п. 11, 15 розділу ХІ “Перехідні положення” КПК України, кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій та Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Апеляційні скарги у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, розглядаються у порядку, що діяв до набрання ним чинності, тобто в порядку визначеному КПК України 1960 року (надалі - КПК України 1960 року), з наступними змінами.
Відповідно до ч. 1 ст. 351 КПК України 1960 року, про надходження апеляції суд першої інстанції оповіщає прокурора, інших зазначених у ст. 348 цього Кодексу осіб, інтересів яких стосується апеляція, зокрема, направленням відповідних повідомлень.
Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 354 КПК України 1960 року, після виконання вимог, передбачених ст. 351 цього Кодексу, суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, протягом семи діб передає справу разом з поданою апеляцією і запереченнями на неї до апеляційного суду і визначає дату розгляду ним справи. Про дату призначення справи до апеляційного розгляду суд першої інстанції оповіщає заінтересованих осіб направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції належним чином дотриманні не були.
З матеріалів кримінальної справи убачається, що прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженою ОСОБА_3 подано апеляції на вирок суду, однак суд першої інстанції належним чином не оповістив осіб, інтересів яких вони стосуються, зокрема, захисників обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , відповідно, адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
Як видно з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_5 та ОСОБА_3 під час розгляду судом даної кримінальної справи відмовлялись від послуг своїх захисників, відповідно, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_8 , однак суд першої інстанції, у відповідності до ч. 2 ст. 46 КПК України 1960 року не постановлював відповідні рішення про прийняття таких відмов, а лише продовжив розгляд справи у їх відсутності та вказаних захисників не повідомляв про надходження апеляційних скарг, час і місце їх розгляду, на що вже зверталась увага апеляційним судом.
Проте, суд першої інстанції не повідомив зазначених захисників, а обмежився лише засвідченням зауважень ОСОБА_5 від 14 січня 2016 року на протокол судового засідання, без прийняття вмотивованого рішення про поважність причин пропуску ОСОБА_5 строку подання таких зауважень.
При цьому судом проігноровано вимоги ст. 88, 88-1 КПК України 1960 року, згідно з якими учасники судового розгляду мають право знайомитися з протоколом судового засідання і протягом трьох діб після повідомлення про виготовлення протоколу або після закінчення строку на його виготовлення подавати свої письмові зауваження з приводу допущеної неправильності або неповноти протоколу. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення суд залишає їх без розгляду і приєднує до матеріалів справи.
З огляду на викладене, апеляційний суд позбавлений можливості розглянути справу у призначений судом першої інстанції строк, та вважає за необхідне повернути дану кримінальну справу до місцевого суду для виконання вимог ст. ст. 351, 354 КПК України 1960 року.
Керуючись ст. ст. 357, 359 КПК України 1960 року, -
Кримінальну справу відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_3 повернути до Голосіївського районного суду м. Києва для виконання вимог, передбачених ст. ст. 351, 354 КПК України 1960 року.
Суддя ОСОБА_1
Справа №11/796/77/2016 Категорія: ч.ч.1,2 ст.190 КК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1