Справа № 344/865/16-ц
Провадження № 2/344/2526/16
09 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Островського Л.Є.
секретаря Гули Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 22 листопада 2002 року у відділі ДРАЦС Івано-Франківського міського управління юстиції зареєстрував шлюб з відповідачкою, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1667. В шлюбі народилось двоє дітей, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позовні вимоги обґрунтував тим, що подружнє життя не склалось, через втрату взаєморозуміння. Близько року разом не проживають, так як відповідачка не бажала підтримувати шлюбних відносин. Спору щодо поділу майна немає. Стосунки які на даний час існують між ними виключають можливість її збереження. За наведених обставин просить шлюб розірвати.
Позивач в судове засідання не з'явився, суду подав заяву, за змістом якої просить розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, суду подала заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, позов визнає в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.
Згідно свідоцтва про одруження виданий повторно серії НОМЕР_1 від 22 січня 2016 року (а.с4) сторони зареєстрували шлюб 22 листопада 2002 року у відділі ДРАЦС Івано-Франківського міського управління юстиції зареєстрував шлюб з відповідачкою, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1667.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
В судовому засіданні встановлено, що стосунки, які існують між сторонами виключають можливість збереження сім'ї, сторони миритись не бажають, шлюб їх існує формально, а тому зберігати його не доцільно. Щодо поділу майна спору у сторін немає.
З огляду на викладене та з урахуванням положень ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд дійшов до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.
Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю. Сторони дійшли згоди про залишення малолітніх дітей проживати з матір'ю. І суд вважає доцільним залишити малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживати з матір'ю ОСОБА_2.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 110 ч. 1, 112 ч. 2, 161 Сімейного кодексу України, п. 24 Постанови Пленум Верховного Суду України від 12 червня 1998 року N 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, керуючись ст.ст. 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений 22 листопада 2002 року у відділі ДРАЦС Івано-Франківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1667.
Малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити на проживання з матір'ю ОСОБА_2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Островський Л.Є.