Справа № 344/13083/15-ц
Провадження № 2/344/1625/16
08 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Островського Л.Є.,
секретаря Гули Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 18 липня 2003 року у відділі РАГС Івано-Франківського міського управління юстиції, зареєструвала шлюб з відповідачем, про що зроблено відповідний актовий запис за № 951. В шлюбі народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що подружнє життя не склалось, через різні погляди на сімейне життя та втрату взаєморозуміння між ними.Протягом шести років разом не проживають, шлюбних відносин не підтримують та спільного господарства не ведуть. Шлюб носить формальний характер, тому просить шлюб розірвати, малолітню дитину залишити на проживання з нею. Спір про поділ майна, набутого за час шлюбу відсутній
Позивачка в судове засідання не з'явилась, суду подала заяву, за змістом якої просить розглянути справу за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в письмовій заяві просив розглянути справу без його участі. Проти задоволення позову не заперечував.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 18 липня 2003 року (а.с.4) сторони зареєстрували шлюб 18 липня 2003 року у відділі РАГС Івано-Франківського міського управління юстиції, зареєструвала шлюб з відповідачем, про що зроблено відповідний актовий запис за № 951.
В шлюбі народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03 червня 2004 року (а.с.5).
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейних стосунків, шлюб їх існує формально, миритися не бажають. Збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, малолітню дитину залишити на проживанні з матір'ю. Після розірвання шлюбу прізвище позивачки, ОСОБА_3, не змінювати на дошлюбне.
На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.88,212-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 18 липня 2003 року у відділі РАГС Івано-Франківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий за № 951 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки, " ОСОБА_1 ", не змінювати на дошлюбне.
Малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на проживанні з матір'ю, ОСОБА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Островський Л.Є.