Справа № 344/12458/15-ц
Провадження № 2/344/1564/16
10 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Островського Л.Є.
секретаря Гули Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 24 серпня 2002 року у міському відділі реєстрації актів громадянського стану управління юстиції Вінницької області, зареєструвала шлюб з відповідачем, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1716. В шлюбі народилось двоє дітей, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що подружнє життя не склалось, через різні погляди на сімейне життя, несумісність характерів та відсутність взаєморозуміння. Сторони разом не проживають з грудня 2014 року, шлюбні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть. Вважає що шлюб носить формальний характер, тому його слід розірвати, дітей залишити на проживанні з нею.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, суду подала заяву, за змістом якої просить розглянути справу за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в письмовій заяві просив розглянути справу без його участі. Проти задоволення позову не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 24 серпня 2002 року (а.с.4) сторони зареєстрували шлюб 24 серпня 2002 року у міському відділі реєстрації актів громадянського стану управління юстиції Вінницької області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1716.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
В судовому засіданні встановлено, що стосунки, які існують між сторонами виключають можливість збереження сім'ї, сторони миритись не бажають, шлюб їх існує формально, а тому зберігати його не доцільно.
З огляду на викладене та з урахуванням положень ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд дійшов до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.
Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю. Сторони дійшли згоди про залишення малолітніх дітей проживати з матір'ю. І суд вважає доцільним залишити малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживати з матір'ю ОСОБА_1.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки, ОСОБА_1, не змінювати на дошлюбне.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 110 ч. 1, 112 ч. 2, 161 Сімейного кодексу України, п. 24 Постанови Пленум Верховного Суду України від 12 червня 1998 року N 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, керуючись ст.ст. 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений 24 серпня 2002 року у міському відділі реєстрації актів громадянського стану управління юстиції Вінницької області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1716.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки, ОСОБА_1, не змінювати на дошлюбне.
Малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити на проживання з матір'ю ОСОБА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Островський Л.Є.