"16" лютого 2016 р. м. Київ К/800/53374/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБорисенко І.В.
суддів Кошіля В.В.
Моторного О.А.
за участю секретаряТитенко М.П.
та представників сторін: від позивача від відповідача не з'явився Рибак А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову та ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2014 Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014
у справі № 2а-14532/12/2670
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Свєго»
доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання протиправними дій ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Свєго» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій ДПІ щодо результатів проведення зустрічної звірки ТОВ «Свєго» щодо документального підтвердження його господарських відносин із платниками податків ТОВ «Айс-Вок», ТОВ «Росар-Трейд», ТОВ «Євротраст-Альянс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 по 30.04.2012, які оформлені актом від 11.10.2012 №1594/2240/37729190.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014, позов задоволено частково, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби щодо складання Акта від 11 жовтня 2012 року № 1594/2240/37729190 «Про результати проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЄГО» (ЄДРПОУ 37729190) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «АЙС-ВОК (код ЄДРПОУ 35660200), ТОВ «РОСАР-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37194012), ТОВ «ЄВРОТРАСТ-АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 37146943) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У судовому засіданні суду касаційної інстанції представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача (Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його обґрунтованість та необхідність його задоволення.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне:
- відповідачем направлено позивачу запит від 04.09.2012 № 4469/10/22-40 про надання інформації та її документальне підтвердження щодо перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) при взаємовідносинах з ТОВ «АЙС-ВОК», ТОВ «РОСАР-ТРЕЙД», ТОВ «ЄВРОТРАСТ-АЛЬЯНС» відповідно до укладених первинних документів за період січень-квітень 2012 року;
- позивач листом № 20.08.2-02 від 20.08.2012 надав письмову відповідь з доданими до нього копіями первинних документів - податкових і видаткових накладних, банківських виписок;
- відповідачем здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача, за результатами яких складено акт № 1594/22-40/37729190 від 11.10.2012 «Про результати проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЄГО» (ЄДРПОУ 37729190) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «АЙС-ВОК (код ЄДРПОУ 35660200), ТОВ «РОСАР-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37194012), ТОВ «ЄВРОТРАСТ-АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 37146943) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року»;
- з тексту названого акта вбачається, що відповідачем проведено дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача з даними певних автоматизованих інформаційних баз даних ДПІ, а також іншої податкової інформації - Актів ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 27.06.2012 №372/23-60/35660200 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «АЙС-ВОК» (код ЄДРПОУ 35660200) за період діяльності з 24.11.2011 по 27.06.2012, від 05.07.2012 №2245/22-9/37194012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Росар-Трейд», код ЄДРПОУ 37194012, за період з 01.01.2011 по 31.05.2012 та акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 22.08.2012 №1194/22-40 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЄВРОТРАСТ-АЛЬЯНС» код за ЄДРПОУ 37146943 щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «МЕГАПОЛІС-ТРЕЙДКОМПАНІ» код за ЄДРПОУ 36691753 за березень 2012 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.
Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку наявності протиправності у діях відповідача при оформленні результатів проведеної звірки позивача документом за нелегалізованою формою, а саме: Актом від 11.10.2012 № 1594/22-40/37729190, - із викладенням у ньому висновків про порушення платником норм податкового та цивільного законодавства.
Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вважає їх передчасними, як такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не було враховано, що згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.
Виходячи за межі позовних вимог та визнаючи протиправними дії податкового органу щодо складання акту за результатами зустрічної звірки, судами попередніх інстанцій не враховано, що наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача.
Однак, розглядаючи заявлені позовні вимоги та задовольняючи позов частково, судами не було встановлено, чи є такі дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Окрім цього, судам слід врахувати, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.
Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.
Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 220, 221, 223, 224, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Допустити заміну відповідача (Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.
3. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.В. Борисенко
СуддіВ.В. Кошіль
О.А. Моторний