номер провадження справи 8/221/15
11.02.2016 Справа № 908/6086/15
За позовом Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” (юр. адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40; адреса для листування: 01030, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, б. 42, кв. 44)
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “МетаБанк” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30)
про стягнення 5886 грн. 07 коп. страхового відшкодування
Суддя І. А. Попова
Представники:
Позивача - не з'явився
Відповідача - ОСОБА_2, дов. № 10/15-2059 від 08.12.2015 р.
ОСОБА_3, дов. № 10/15-2055 від 02.12.2015 р.
Заявлено позовні вимоги про стягнення 5886 грн. 07 коп. страхового відшкодування.
Розгляд справи, призначений на 28.01.2016 р. відкладався до 11.02.2016 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 11.02.2016 р.
Позивач свого представника в судове засідання не направив, клопотав про розгляд справи за його відсутності.
Позовні вимоги заявлено з наступних підстав: 22.04.2013 р. ПрАТ» Українська пожежно-страхова компанія» та АТ «МетаБанк» укладено договір добровільного страхування № АВ9673508, за яким позивач застрахував майнові інтереси відповідача, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля ««DAEWOO Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і який був у володінні АТ «МетаБанк» та під керуванням ОСОБА_4 За участю автомобіля «DAEWOO Lanos», номерний знак НОМЕР_1, який знаходився у володінні АТ «МетаБанк» та автомобіля «КІА CLARUS», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, 02.10.2013 р. сталася дорожньо транспортна пригода. Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль «КІА CLARUS», отримав механічні пошкодження відповідно до довідки ДАІ. Відповідно до ст. 124 КУпАП особа, яка керувала автомобілем «DAEWOO Lanos» визнана винною у скоєні адміністративного правопорушення постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області. Потерпілий своєчасно звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, встановлено у висновку експерта. Позивач нарахував та виплатив потерпілому суму страхового відшкодування в розмірі 5886 грн. 07 коп. Позивач зазначає, що відповідачем не було повідомлено страхову компанію про настання страхового випадку у стоки, передбачені ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Оскільки відповідач не відшкодував шкоду та згідно з положеннями ст.. 993 ЦК України та ст.. 27 Закону України «Про страхування» позивач отримав право вимоги на таке відшкодування. Позивач з посиланням на ст. ст. 993, 1172, 1187, 1191, 1192 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» просить стягнути з відповідача 5886 грн. 07 коп. страхового відшкодування.
Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що позивач, відповідно до умов укладеного ПрАТ «УПСК» та АТ «МетаБанк» договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №03цвп/13 від 22.04.2013 р., на підставі заяви потерпілого про виплату страхового відшкодування після розгляду наданих йому документів про дорожньо-транспортну пригоду на підставі рішення про виплату страхового відшкодування, 28.04.2014 р. нарахував та виплатив потерпілому суму страхового відшкодування, яка склала 5886 грн. 07 коп. Відповідач вважає, що підстав для виплати суми страхового відшкодування в порядку регресу немає, оскільки дії/бездіяльність ПАТ «Мета банк» не спричинили жодних наслідків, що вплинули на відшкодування шкоди потерпілому. Позивачем не надано жодних доказів того, що письмове неповідомлення відповідачем позивача про настання ДТП потягло безпідставну виплату суми страхового відшкодування та за умови цих винних дій ПАТ «МетаБанк», що полягали в неповідомленні страховика про ДТП, є підставою для стягнення з нього суми в порядку регресу.
Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд встановив:
22.04.2013 р. Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (страховик, позивач у справі) та ОСОБА_1 акціонерним товариством «МетаБанк» (страхувальник, відповідач у справі) укладено договір у вигляді полісу №АВ/9673508 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умовами якого страховиком застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «DAEWOO Lanos», номерний знак НОМЕР_1.
02 жовтня 2013 в м. Запоріжжя по вул. Б. Хмельницького/пр. Леніна відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «DAEWOO Lanos», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням працівника ПАТ «МетаБанк» ОСОБА_6, та транспортного засобу «КІА CLARUS», номерний знак НОМЕР_2, під керування ОСОБА_5
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31.10.2013 ОСОБА_6 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП.
Відповідно до звіту № 311 від 03.01.2014 р. про визначення вартості матеріальної шкоди, складеного спеціалістом - автотоварознавцем ОСОБА_7І, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «КІА CLARUS», номерний знак НОМЕР_2, у результаті його пошкодження при ДТП, становить 7663 грн. 29 коп.
Згідно страхового акта від 24.04.2014р. № ОЦ/016/000/14/0061, за страховим випадком, що стався 02.10.2013 р., визначено суму страхового відшкодування за страховим полісом № АВ9673508 у розмірі 5886 грн. 07 коп.
На підставі заяви про страхове відшкодування позивач виплатив власнику автомобіля «КІА CLARUS» 5886 грн. 07 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 4044 від 28.04.2014 р.
Як зазначає позивач, відповідач, тобто страхувальник, не повідомив позивача в установлені строки про настання страхового випадку, що надає позивачу право регресної вимоги для стягнення здійсненого страхового відшкодування.
Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення на підставі пункту 38.1.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в порядку регресу 5886 грн. 07 коп. суми виплаченого страхового відшкодування.
У відповідності до пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з пп. "ґ" п.38.1.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у разі, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Тобто зазначена правова норма передбачає у випадку неповідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди наявність у нього права на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
За приписами пункту 5 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.
Підпунктом 33.1.4 п.33.1 ст.33 цього ж Закону (в редакції чинній на момент скоєння ДТП) передбачено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Наведеними правовими нормами встановлено обов'язок страхувальника повідомити письмово страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, право страховика подати регресний позов до страхувальника або водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду регламентовано положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і пов'язується саме із встановленим фактом неповідомлення страховика у встановлені законом строки. При цьому, можливість задоволення такого позову залежить від доведеності наявності випадків, передбачених статтею 38 Закону.
При цьому неузгодженість пунктів статей 33 та 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" після внесених змін згідно із Законом України від 17.02.2011р. № 3045-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" не може обмежувати встановлене статтею 38 цього Закону право страховика подати регресний позов у разі недотримання строків і умов повідомлення його про дорожньо-транспортну пригоду, а відтак і не може бути підставою для відмови у позові.
Зазначені правові норми передбачають у випадку неповідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди у встановлений строк виникнення у нього альтернативного права на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Право страховика на відшкодування шкоди в порядку регресу зі страхувальника, який є суб'єктом господарювання, внаслідок спричинення страхового випадку його працівником, повністю узгоджується із загальними засадами правового регулювання відносин, що виникають внаслідок заподіяння позадоговірної шкоди. Так, відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як встановлено судом, відповідач вказані вимоги Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не виконав, докази своєчасного повідомлення позивача про настання 02.10.2013 р. страхового випадку в матеріалах справи відсутні, і таких доказів відповідачем до суду не надано, що також не спростовано останнім під час розгляду справи.
Суд вважає позовні вимоги, заявлені до відповідача, законними, обґрунтованими та доведеними матеріалами і обставинами справи. З огляду на встановлене, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно заперечень відповідача щодо відсутності причинно-наслідкового зв'язку між неповідомленням про ДТП та рішенням про виплату страховиком страхового відшкодування суд зазначає, що ці обґрунтування є надуманими, оскільки в контексті ст. 1191 ЦК України вина відповідача - власника транспортного засобу «DAEWOO Lanos», номерний знак НОМЕР_1 - є у скоєні ДТП, а не у неповідомленні про скоєну ДТП страховику.
При цьому конструкція ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в тому числі підпункту «ґ», не містить застережень щодо застосування винятковості до перелічених у ній випадків. Більш того, ст. 33 Закону, посилання на яку має ст. 38 Закону, передбачає обов'язковість письмового повідомлення страховика водієм транспортного засобу, причетного до ДТП. Якщо цю дію неможливо було вчинити впродовж трьох днів, страхувальник має підтвердити це документально.
Тобто, приписи ст.. 38 вказаного Закону не передбачають підстав, за яких страхувальник може бути звільнений від відповідальності в порядку регресу за умови виявлення однієї із підстав, зазначених у цій нормі Закону, а саме: алкогольне, наркотичне сп'яніння водія; керування без права на керування транспортним засобом; якщо водій самовільно покинув місце пригоди; не повідомив страховика про ДТП тощо.
Таким чином, доводи відповідача не спростовують висновків суду.
Позовні вимоги задовольняються.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 988, 993, 1191 ЦК України, Закону України «Про страхування», Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства “МетаБанк” (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, ідентифікаційний номер 20496061) на користь Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” (юр. адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, ідентифікаційний номер 20602681) 5886 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 07 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. судових витрат. Видати наказ.
Повне рішення складено 17 лютого 2016 року
Суддя І.А. Попова