03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
11 лютого 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Гаращенка Д.Р.
суддів Ратнікової В.М., Борисової О.В.
при секретарі Лознян О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Відділу державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Технолоджі Компані» про зобов'язання не вчиняти певні дії,
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Відділу державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ТОВ «Інтер Технолоджі Компані» про зобов'язання не вчиняти певні дії.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити нову про закриття провадження у справі
Справа № 758/13882/15-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2424/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Декаленко В.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р.
В обґрунтування заявлених вимог апелянт вказав, що судом помилково було відкрито провадження по справі, оскільки справа не підвідомча загальним судам, а повинна розглядатися в порядку господарського судочинства.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_3 заперечував проти апеляційної скарги.
Інші учасники процесу повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання за їх відсутністю.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Колегія суддів встановила, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Відділу державної реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Технолоджі Компані» про зобов'язання не вчиняти певні дії.
Згідно положень ч.1 ст. 293 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження по справі може оскаржуватися тільки з підстав недотримання судом першої інстанції правил підсудності.
Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт не оскаржує ухвалу з вказаних підстав, в той час як вважає, що судом першої інстанції відкрито провадження з порушенням правил підвідомчості, оскільки, на думку апелянта, справа повинна розглядатися в порядку господарського судочинства.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК України).
Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108-114 ЦПК України).
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.
Згідно з Постановою Пленуму ВССУ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності» № 3 від 01.03.2013 р. встановлено, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15,16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (ст.17), Господарським процесуальним кодексом України (ст.1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення , віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Згідно зі статтею 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.
Суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.
Згідно з ч. 3 ст. 167 ГПК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Визначаючи, чи є спір таким, що виникає з корпоративних відносин та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 4 ч.1ст. 12 ГПК, ст. 15 ЦПК), слід враховувати роз'яснення, надані у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".
Наприклад, у порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у спорі є фізична особа. При цьому положення пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, враховуючи її імперативний характер, не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних з діяльністю інших суб'єктів господарювання (споживчих, садових товариств тощо), а також стосовно справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, який вибув. Це стосується і спорів за участю спадкоємців учасників господарських товариств, які ще не стали їх учасниками.
Спори між господарським товариством і його учасником (акціонером, засновником), які є трудовими, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно зі ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відкриваючи провадження по справі вимог процесуального закону не врахував, не встановив чи дійсно між сторонами є спір, яким він є за своєю природою трудовий або корпоративний спір.
Судова колегія вважає, що провадження по справі судом першої інстанції було відкрито без з'ясування певних обставин, перевірки відповідності заявлених позовних вимог ст. 15,16 ЦПК України, а тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала Подільського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року про відкриття провадження у справі скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 218, 303-305, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року - скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді