Апеляційний суд міста Києва
Справа № 11-кп/796/133/16
Категорія: ч2 ст. 185 КК України
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Іменем України
11.02.2016 колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
з участю прокурора: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
обвинуваченого: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва кримінальне провадження 12015100040009365, № 12015100040008806 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 10.09.2015, -
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з базовою вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- визнано винуватим, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, тапризначено ОСОБА_8 покарання: за ч.1 ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі; за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі; за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України призначено ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні злочину за наступних обставин.
Так, ОСОБА_8 17.06.2015 року приблизно о 15 годині 00 хвилин, перебуваючи по вулиці Червоногвардійська, 10, в м. Києві побачив автомобіль марки «Субару Трібека» д.н.з. НОМЕР_1 , в якому на лобовому склі знаходився відеореєстратор марки «Престижио» і у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, за допомогою каменя розбив праве переднє скло в автомобілі марки «Субару Трібека», д.н.з. НОМЕР_2 , та викрав з салону автомобіля відеореєстратор марки «Престижно», вартістю 2000 гривень, завдавши потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 2000 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Крім цього, ОСОБА_8 27.06.2015 року приблизно о 12 годині 40 хвилин, перебуваючи по вулиці Жмаченка 18, в м. Києві, побачив автомобіль марки «Honda CRV» д.н.з. НОМЕР_3 , в якому на лобовому склі знаходився відеореєстратор марки «Парабой П-3», і у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, за допомогою каменя розбив ліве переднє скло в автомобілі марки «Honda CRV» д.н.з. НОМЕР_3 та викрав з салону даного автомобілявідеореєстратор марки «Парабой П-3», вартістю 4000 гривень, завдавши потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 4000 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_8 07.07.2015 року приблизно об 11 годині 10 хвилин, перебуваючи по вулиці Микільсько-Слобідська, 1-А, в м. Києві, побачив автомобіль марки «Mitsubishi Pajero» д.н.з. НОМЕР_4 , в якому на лобовому склі знаходився відеореєстратор марки «МІО». В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна.Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, дістав з кишені штанів, в які був одягнутий, автомобільну свічу, яку заздалегідь приготував, за допомогою якої розбив праве переднє скло в автомобілі марки «Mitsubishi Pajero» д.н.з. НОМЕР_4 та викрав з салону даного автомобіля відеореєстратор марки «МІО» з зарядним пристроєм, вартістю 2500 гривень, всередині якого знаходилась карта пам'яті об'ємом 16 GВ, вартістю 500 гривень, завдавши потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 3000 гривень, після чого, виконавши всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, але злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, так як був затриманий свідком.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого, внаслідок суворості, просить вирок суду змінити, застосувати ст. 75 КК України та звільнити його з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців. Своє прохання обґрунтовує тим, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, злочин вчинив вперше, має незадовільний стан здоров'я, а саме у нього погіршується зір, у зв'язку з чим потребує лікування в спеціалізованому закладі.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Дії ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, виходячи з визнаних судом доведеними фактичних обставин справи, які ніким з учасників кримінального провадження не оскаржуються.
При перевірці кримінальної справи, будь-яких порушень кримінально-процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування вироку суду, не встановлено.
Покарання ОСОБА_8 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням всіх обставин, що впливають на відповідальність, відповідно до положень КК України.
При цьому судом враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, особу винного, який не одружений, не працює, характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 11.10.2004 року перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, діагноз: розлад психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, з яким колегія суддів погоджується.
Що стосується посилань обвинуваченого на визнання своєї вини, щире каяття, то суд першої інстанції зазначені дані врахував, надав їм правову оцінку і призначив таке покарання, яке є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.
Крім того, посилаючись в апеляційній скарзі на незадовільний стан здоров'я, будь-яких доказів зазначеному обвинувачений суду апеляційної інстанції не надав, відсутні такі докази і в матеріалах кримінального провадження.
Додаткових доводів, які б могли бути підставою для зміни вироку обвинуваченим ОСОБА_8 до апеляційного суду не надано, а вчинення злочину ОСОБА_8 вперше, не є обставиною, що пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Таким чином, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_8 покарання дотримався вимог кримінального закону, врахував всі, передбачені ним обставини у їх сукупності, і підстав для пом'якшення покарання, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 405, 407 ч.1 КПК України, колегія суддів,
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 10.09.2015 щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді: