29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" липня 2009 р.Справа № 17/1087
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат" м. Нетішин
до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин
про стягнення заборгованості в розмірі 25 365 грн. - основного боргу, 2518,43 грн. -пені, 2500,97 грн. -інфляційних нарахувань, 345,84 грн. -3% річних
Суддя В.В. Димбовський
Представники сторін:
позивача: Дяденко А.П. - директор (в судовому засіданні 20.07.2009р.)
відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю 17.07.2009р.
Рішення оголошується 04.08.2009р., оскільки в судовому засіданні 20.07.2009р. оголошувалась перерва.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 25 365 грн. - основного боргу, 2518,43 грн. -пені, 2500,97 грн. -інфляційних нарахувань, 345,84 грн. -3% річних. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно умов договору купівлі-продажу №10/08 від 03.09.2009р. перерахував відповідачу платіжним дорученням №387 від 09.10.2008р. на рахунок відповідача 50 000 грн. Посилаючись на те, що отримав товар на загальну суму 24 635 грн., відповідач зобов'язаний повернути кошти в розмірі 25365 грн.
В судовому засіданні 20.07.2009р. надав на розгляд суду клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого зазначив, що відповідач не виконав вимог по якості товару, не надав сертифікат якості, якість товару перевірялась позивачем по мірі укладання дошок та лаг на робоче місце. При отриманні неякісного товару, товар повертався відповідачу. Вказує на те, що між позивачем та відповідачем було досягнуто усна домовленість про зупинку виготовлення полової дошки та повернення коштів. Зазначає, що договір купівлі-продажу №10/08 від 03.09.2009р. був заключений на виготовлення лаги та полової дошки, улаштування дощатої підлоги при реконструкції ЗОШ І-ІП ступенів в с. Головлі Славутського району на підставі договору підряду між ТОВ "Фрегат" та УКБ Хмельницької ОДА за № 1/08 від 26.08.2008р. та додаткової угоди №1 від 02.10.2008р. Посилається на те, що згідно договору підряду-реконструкції ЗОШ було проведено аналіз проектно-кошторисної документації (ПКД) на реконструкцію будови та складений дефектний акт на виконання деяких видів робіт, які не були включені в ПКД реконструкції. В дефектному акті в п.24 (лаги) та пп.26,64 (полова дошка) указані обсяги виконання робіт по влаштуванню лаг та дощатих покриттів підлоги в школі. Тому, стверджує позивач, було прораховано кількість товару необхідного для виконання цих обсягів робіт, узгоджена ціна товару та суму авансу. Вказує, що покупець виконав свої зобов'язання; при поступленні коштів від замовника (УКБ Хмельницької ОДА) авансу в сумі 256166,10 грн. відразу же були перераховані кошти передоплати за товар. Зазначає, що в п. 2 договору № 1/08 реконструкції в 2008 р. було виділено ліміт коштів в сумі 874 тис. грн., з них 853,887 тис. грн. - підряднику, 20,113 тис. грн. - замовнику, за межі якого ніхто не має права переступити. Роботи виконувались на протязі вересня-жовтня 2008р., акти виконаних робіт (форма КБ-2) та довідки КБ-3 Замовником підписані в жовтні 2008р. на загальну суму 853.887 тис. грн. коштів. На думку позивача, оскільки термін закінчення виконання робіт по договору реконструкції школи в 2008 році є 30.10.08р., термін повернення коштів є 18.03.2009р.
З викладених обґрунтувань позивач просить суд стягнути з відповідача 25365 грн. -основного боргу, 4895,45 грн. -штрафу, 983,58 грн. -інфляційних нарахувань, 266,37 грн. -3% річних.
Подане клопотання про уточнення позовних вимог відповідає вимогам ГПК України та судом приймається.
Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні проти позову заперечує та просить суд в позові відмовити. В обґрунтування заперечень відповідач стверджує, що виконав взяті на себе зобов'язання в межах перерахованої позивачем суми, а саме: продав товар, а позивач замовив його та оплатив його вартість в кількості, оплаченій платіжним дорученням №387 від 09.10.2008р. Вказуючи на те, що згідно умов договору вивіз товару проводить покупець, зазначає, що позивач, отримавши частину товару на суму 24 635 грн., припинив його вивезення та пред'явив претензію і став вимагати повернення йому частини коштів в сумі 25365 грн. Також зазначає, що згідно акту №1 від 10.03.2009р. на пилорамі знаходиться готовий, належним чином промаркований товар позивача на загальну суму 25365 грн.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
03.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрегат" м. Нетішин та Приватним підприємцем ОСОБА_1 м. Нетішин укладено договір купівлі-продажу №10/08, відповідно до умов якого приватний підприємець ОСОБА_1 (продавець) зобов'язався продати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрегат" м. Нетішин (покупець) матеріали, а саме: лагу 40 х 100 - 420 м, дошку полову - 40мм - 700 м2, а покупець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрегат" м. Нетішин зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
Згідно п. п. 3.1., 3.2. договору сторони обумовили, що якість товару, що поставляється повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій документації, яка встановлює вимоги до якості товару. Продавець засвідчує якість товару сертифікатами якості та іншими належними документами. Всі витрати по транспортуванню оплачує покупець, а в разі необхідності товар може бут доставлений продавцем з подальшою оплатою транспортних витрат покупцем згідно попередньої заявки.
Пунктами 4.1., 4.2. договору сторони передбачили, що оплата товару здійснюється на підставі наданого рахунку на кожну окрему партію товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплата товару здійснюється шляхом 30% попередньої оплати.
Відповідно до п. 5.1. за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному договору сторони несуть матеріальну відповідальність, яка встановлена чинним законодавством України.
На виконання умов договору позивач перерахував платіжним дорученням №387 від 09.10.2008р. на розрахунковий рахунок відповідача 50 000 грн.
Позивач отримав товар на загальну суму 24635 грн., що підтверджується накладною від 30.10.2008р. на суму 4352 грн., накладною від 30.10.2008р. на суму 6223 грн., накладною від 30.10.2008р. на суму 14060 грн.
Як вбачається з претензії від 10.03.2009р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення частини коштів в розмірі 25365 грн., перерахованих платіжним дорученням №387 від 09.10.2008р.
Оскільки, відповідач кошти у сумі 25365 грн. не повернув, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 25365 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 4895,45 грн. -штрафу, 983,58 грн. -інфляційних нарахувань, 266,37 грн. -3% річних.
Дослідженням наявних в матеріалах справи документів, доводів сторін суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за слідуючих підстав:
За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені ст. 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України лише власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, позивач має довести наявність відповідного права та його порушення, і спосіб захисту цього права повинен узгоджуватись із способами, визначеними чинним законодавством.
На підтвердження порушення своїх прав позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №10/08 від 03.09.2008р. стосовно якості товару та, відповідно, неповернення перерахованих позивачем згідно платіжного доручення коштів в розмірі 25365 грн.
Наявні в матеріалах справи накладні від 30.10.2008р. свідчать про факт виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у нього правових підстав вимагати стягнення з відповідача 25365 грн. -основного боргу, 4895,45 грн. - штрафу, 983,58 грн. - інфляційних нарахувань, 266,37 грн. -3% річних.
Слід зазначити, що в силу ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Способи захисту права при заподіянні збитків повинні узгоджуватись із визначенням складу збитків. Зокрема це можуть бути вимоги про стягнення збитків.
Тобто, навіть за умови наявності у позивача порушеного права, його позовні вимоги могли бути спрямовані лише до особи, яка безпосередньо заподіяла збитки, і в цьому випадку йому необхідно було б довести неправомірність (протиправність) поведінки відповідача та причинний зв"язок між протиправною поведінкою та наслідками (збитками).
Однак, позивачем зазначені обставини не доведено.
Таким чином, позовні вимоги до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин про стягнення 25365 грн. -основного боргу, 4895,45 грн. -штрафу, 983,58 грн. -інфляційних нарахувань, 266,37 грн. -3% річних з підстав зазначених позивачем у позові не доведені, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України і відповідно задоволенню не підлягають.
З врахуванням викладеного у позові слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат" м. Нетішин до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин про стягнення 25365 грн. -основного боргу, 4895,45 грн. -штрафу, 983,58 грн. -інфляційних нарахувань, 266,37 грн. -3% річних відмовити.
Суддя