Справа №2- 665/2008 p.
Рішення
іменем України
24 грудня 2008 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Петрусенко Т.В., з участю:
позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
27 листопада 2008 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивачка просить розірвати шлюб з відповідачем.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити, пославшись на те, що за роки спільного проживання з відповідачем вони не знайшли спільного взаєморозуміння в силу психологічної несумісності їхніх характерів, відповідач не займається утриманням сім"ї та вихованням дитини, зловживає спиртними напоями, вчиняє сварки, веде себе агресивно, тому шлюбні відносини з відповідачем припинені, спільне господарство не ведеться, в кожного окремий бюджет.
Відповідач позов визнав повністю.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову відповідачем ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, якщо визнання позову відповідачем не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Судом встановлено, що позивачка і відповідач перебувають у шлюбі, зареєстрованому 1 серпня 1992 року у відділі запису актів громадянського стану Славутицького міськвиконкому Київської області, Україна, актовий запис № 109, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, копія якого долучена до матеріалів справи.
Від шлюбу в них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, батьком якої є відповідач, і яка залишається проживати разом з позивачкою.
Між подружжям припинилися взаємна повага, підтримка, почуття любові, спільне господарство не ведуть, шлюбні відносини не підтримують, в кожного окремий бюджет.
За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки.
Відповідно до СТ.112 Сімейного кодексу України, зазначені обставини є підставою для розірвання шлюбу.
Визнання позову відповідачем не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Як вбачається з пояснень позивачки, питання матеріального утримання дитини буде вирішуватися в судовому порядку. Спірних питань по сумісно нажитому майну у сторін немає.
Судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та по оплаті судового збору позивачка просила з відповідача не стягувати.
З позивачки підлягає стягненню державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу відповідно до ст. 88 ЦПК України в розмірі, передбаченому ст. 3 Декрету ІСМУ „Про Державне мито".
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 174, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 1 серпня 1992 року у відділі запису актів громадянського стану Славутицького міськвиконкому Київської області, Україна, актовий запис № 109.
Стягнути з ОСОБА_4 державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в розмірі 8 гривень 50 копійок.
Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.