03 лютого 2016 року суддя Апеляційного суду м. Києва Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року, -
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини вчиненого правопорушення та свою винуватість у його вчинені, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду змінити, та призначити йому більш м'яке адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами накладено на нього судом без урахування характеру вчиненого правопорушення та обставин, які цьому сприяли, даних про особу порушника та ступеня його вини, а тому є надмірно суворим. Зокрема, суд не врахував, що він, повертаючись із роботи додому, вимушений був сісти за кермо свого автомобіля у нетверезому вигляді, оскільки необхідно було терміново доставити до медичної установи ОСОБА_2, який потребував невідкладної медичної допомоги. Суд також не врахував, що він визнав свою вину та щиро розкаюється у вчиненому.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, допитавши свідка ОСОБА_2 та дослідивши подані документи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 01 листопада 2015 року о 23 год. ОСОБА_1 керував автомобілем Субару, д.н.з.НОМЕР_1, по вул. Харківське шосе в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційним переглядом встановлено, що суддя, діючи у відповідності до положень ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, а тому обґрунтовано прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
Відповідно до положень ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суду необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі обґрунтовано посилається на те, що суддею при накладенні на нього адміністративного стягнення не було враховано, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому.
Допитавши в суді апеляційної інстанції свідка ОСОБА_2 та дослідивши надані ОСОБА_1 документи, суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими його доводи про те, що дане адміністративне правопорушення він вчинив, намагаючись терміново доставити до медичної установи ОСОБА_2, який потребував невідкладної медичної допомоги. Хоча дана обставина не виключає адміністративну відповідальність, суд апеляційної інстанції визнає її, а також щире каяття винного обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1
Наведені обставини дають суду апеляційної інстанції підстави вважати, що накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами є надмірно суворим, що надає суду можливість змінити постанову суду першої інстанції в частині призначеного адміністративного стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами, на штраф.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року в частині накладення наОСОБА_1 адміністративного стягнення - змінити.
Вважати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень).
В решті постанову суду залишити без змін. Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Мосьондз