Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Макаренко В.В.
№ 06.67/17/2016 Доповідач - Борисова О.В
№ 06.67/19/2016
справа №759/16206/14-ц
м. Київ
28 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Невідомої Т.О., Пікуль А.А.
при секретарі: П'ятничук В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника «NIBULON SA» - Слободяника Олександра Петровича та представника публічного акціонерного товариства «Компанія Райз» - Ковальчука Володимира Васильовича про роз'яснення ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2016 року у справі за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» - Мельник Наталії Степанівни на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року про задоволення клопотання про визнання та надання згоди на виконання рішення іноземного суду по цивільній справі за клопотанням представника «NIBULON SA» - Слободяника Олександра Петровича до публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз» про визнання та надання згоди на виконання рішення іноземного суду,-
Представник компанії «NIBULON SA» - Слободяник О.П. звернувся до суду із клопотанням про визнання та надання згоди на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року № 4323А(i).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.01.2015 року клопотання представника «NIBULON SA» Слободяника О.П. задоволено.
Визнано рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року № 4323А(і) про стягнення з ПАТ «Компанія «Райз» на користь «NIBULON SA» 17 536 000 доларів США збитків; 4 % за період з 11.01.2011 року по 29.01.2015 року в розмірі 3 071 329,52 доларів США та 68 762,43 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день винесення ухвали становить 328 633 626,09 грн.
Надано дозвіл на примусове виконання рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року № 4323А(і) про стягнення з ПАТ «Компанія «Райз» на користь «NIBULON SA» 17 536 000 доларів США збитків; 4 % за період з 11.01.2011 року по 29.01.2015 року в розмірі 3071 329,52 доларів США та 68 762,43 фунтів стерлінгів арбітражних витрат, що за офіційним курсом Національного банку України станом на день винесення ухвали становить 328 633 626,09 грн.
Стягнуто з ПАТ «Компанія «Райз» на користь «NIBULON SA» судові витрати в розмірі 243,60 грн.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.01.2016 року апеляційну скаргу представника ПАТ «Компанія «Райз» - Мельник Н.С. задоволено частково.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 30.01.2015 року скасовано та постановлено нову наступного змісту.
Клопотання представника «NIBULON SA» - Слободяника О.П. задоволено частково.
Визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року № 4323А(і), згідно з яким рішення арбітражного суду першого рівня змінюється, відповідно до висновків цього рішення.
Продавці-Апелянти - ПАТ «Компанія «Райз» повинні сплатити Покупцям-Відповідачам - «NIBULON SA» 17 536 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України гривни щодо долара США станом на 14.01.2016 року становить 414585410,56 грн. в якості відшкодування збитків, а також складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально, за ставкою 4% з дати невиконання зобов'язань - 11.01.2011 pоку, і до дати повної сплати відшкодування збитків.
Порядок відшкодування арбітражних витрат, передбачений рішенням суду першого рівня, підтримується.
Витрати на арбітраж за розгляд цієї Апеляції (за виключенням витрат Відповідачів-Покупців - «NIBULON SA» на їх торгового представника) несуть Продавці-Апелянти -ПАТ «Компанія «Райз».
Витрати та збори за цією апеляцією:- 53594,85 фунтів стерлінгів, що за офіційним курсом Національного банку України гривни щодо фунта стерлінга станом на 14.01.2016 року становить 1 826 821,68 грн., сплачуються Продавцями - ПАТ «Компанія «Райз».
Стягнуто з ПАТ «Компанія «Райз» на користь «NIBULON SA» судові витрати в розмірі 243,60 грн.
18.01.2016 року представник «NIBULON SA» - Слободяник О.П. звернувся до суду із заявою про роз'яснення ухвали Апеляційного суду м. Києва, в якій просив роз'яснити:
чи є «NIBULON SA» стягувачем та чи є ПАТ «Компанія «Райз» боржником за рішенням апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року № 4323А(і) і ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.01.2016 року;
чи має виконуватись рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року № 4323А(і) органами державної виконавчої служби в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» для звернення стягнення на кошти і майно боржника - юридичної особи, та в якому розмірі.
26.01.2016 року представник ТОВ «Компанія «Райз» - Ковальчук В.В. звернувся до суду із заявою про роз'яснення змісту резолютивної частини ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14.01.2016 року в якій просив роз'яснити:
чи означає запис, а саме, що: «Продавці - Апелянти повинні сплатити Покупцям - Відповідачам - «NIBULON SA» складні відсотки на цю суму, що розраховуються поквартально, за ставкою 4% з дати невиконання зобов'язань - 11.01.2011 pоку, і до дати повної сплати відшкодування збитків» фактичний допуск до примусового виконання іноземного судового рішення, в частині стягнення складних відсотків, з огляду, що сума відсотків у національній грошовій одиниці чи іншій валюті не визначалася;
чи означає вказаний запис, виключно визнання права «NIBULON SA» без допуску до примусового виконання, з огляду, що клопотання «про визнання права» за ст.ст. 399, 400 ЦПК України не розглядалось українськими судами;
незрозуміло, кому і в який спосіб делеговано право розраховувати складні відсотки, визначати їх точну суму та стягувати її примусово, враховуючи, що державні виконавці, згідно Закону України «Про виконавче провадження», позбавлені повноважень тлумачити рішення суду, доповнювати або змінювати його.
В судовому засіданні представник «NIBULON SA» та представник ТОВ «Компанія «Райз» свої заяви підтримали та просили роз'яснити ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14.01.2016 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи заяв, колегія суддів дійшла висновку, що заяви не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.221 ЦПК України якщо рішення є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
В силу зазначеної норми процесуального права роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Як вбачається з матеріалів справи 23.09.2014 року представник компанії «NIBULON SA» - Слободяник О.П. звернувся до суду із клопотанням, в якому з урахуванням уточнень просив визнати та надати згоду на примусове виконання на території України рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року № 4323А(i) про стягнення з ПАТ «Компанія «Райз» на користь компанії «NIBULON SA» 17 536 000 доларів США збитків, 4 відсотків за період з 11.01.2011 року по 29.01.2015 року в розмірі 3 071329,52 доларів США та 68 762,43 фунтів стерлінгів арбітражних витрат з визначенням суми стягнення в національній валюті за курсом НБУ на день постановлення ухвали, та стягнення з ПАТ «Компанія «Райз» на користь компанії «NIBULON SA» судового збору у розмірі 243,60 грн.
Глава 1 Розділу VIII ЦПК України регулює порядок визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.393 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).
Частиною 1 ст.392 ЦПК України визначено, що питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходження боржника.
Таким чином нормами Глави 1 Розділу VIII ЦПК України визначено правовий статус особи, яка подає клопотання, як стягувача та визначено правовий статус особи, відносно якої ухвалене іноземним судом рішення про надання дозволу на примусове виконання якого просить стягувач, як боржника.
Як вбачається з матеріалів справи представник «NIBULON SA» звертався до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку визначеному ст.ст. 390-394 ЦПК України та судом постановлювалася ухвала згідно з ст.395 ЦПК України щодо визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. З клопотання в порядку визначеному ст.ст.399, 400 ЦПК України представник «NIBULON SA» не звертався та судом, відповідно, і не постановлювалася ухвала згідно з ст.401 ЦПК України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що нормами ЦПК України не передбачено можливість роз'яснення рішення іноземного суду та відповідно до ч.6 ст.395 ЦПК України суд розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін постановлює ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.
В даному випадку суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції, відповідно до повноважень визначених ст.307 ЦПК України, скасував ухвалу та постановив нову.
Згідно роз'яснень, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» №12 від 24.12.1999 року клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень, вносити до останніх будь-які зміни.
Колегія суддів вважає, що внесення змін до рішення суду, в тому числі і щодо конкретного розміру складних відсотків 4%, до компетенції суду який визнає та надає дозвіл на примусове виконання рішення арбітражного суду не відноситься, та суперечить положенням Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року та Главі 1 Розділу VIII ЦПК України, оскільки ні компанія «NIBULON SA», ні суд не мають повноваження щодо визначення точних сум грошових коштів, які підлягають стягненню на підставі рішення апеляційної колегії арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 року № 4323А(i).
Відповідно до ст.398 ЦПК України на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрало законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом.
Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу та здійснюється державними виконавцями відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 81 вищевказаного Закону визначено, що порядок виконання в Україні рішень іноземних судів і арбітражів встановлюється міжнародними договорами України, цим Законом та іншими законами України.
Як роз'яснено в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Між тим, обставини, на які посилається заявники, не є підставами для роз'яснення ухвали апеляційної інстанції, у розумінні ст.221 ЦПК України.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для роз'яснення ухвали апеляційного суду м. Києва від 14.01.2016 року, а тому у задоволенні заяв необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 218, 221, 317 ЦПК України колегія суддів, -
У задоволені заяв представника «NIBULON SA» - Слободяника Олександра Петровича та представника публічного акціонерного товариства «Компанія «Райз»- Ковальчука Володимира Васильовича про роз'яснення ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2016 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді