Справа № 755/14418/15-ц
"04" лютого 2016 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді: Астахової О.О.
при секретарі: Рудь Р.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Позивач - ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 79 692,58 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, відповідно до укладеного договору № DNH4КS20360149 від 09.12.2005 року, відповідач отримав кредит в розмірі 5 502,97 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» є правонаступником прав та обов'язків Закритого Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 р. змінено найменування Позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" про що зазначено у п.1.1. Статуту ПАТ КБ "ПриватБанк", який додасться до позовної заяви.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.
У порушення статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України закону та умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв»язку з чим у нього перед банком утворилась заборгованість, яка станом на 03.07.2015 року становить 79 692,58 грн. та складається із заборгованості за кредитом - 38,37 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 15 207,52 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 60 175,61 грн., а також штрафів відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг штраф (фіксована частина) - 500,00 грн. та штраф (процентна складова) - 3771,08 грн.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, виходячи з доводів, якими обґрунтовується позовна заява.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні.
Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.12.2005 року відповідач підписав заяву Позичальника № DNH4КS20360149 відповідно до умов якої отримав кредит у сумі 5 502,78 грн. на строк 12 місяців до 11.12.2006 року включно з умовами сплати відсотків за його користування у розмірі 2,09 % у місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту сплати процентів в обумовлених у Заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам, строки, а також сплати комісії, яка зазначена в Умовах. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати за який приймається період з «21» по «28» число кожного місяця.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем долучені до позовної заяви письмові Умови подання споживчого кредиту фізичним особам, Умови надання банківських послуг де визначено, за яких умов та за якими правилами банк відкриває позичальнику банківську картку чи надає інші банківські послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Позивачем вказано, що Заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і Банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
При цьому, позивач не надав суду підписаних відповідачем Умов надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою, не зазначив в позовній заяві і не надав суду жодних даних про номер карткового рахунку, дати вручення картки відповідачу , повідомлення йому пін-коду, строку дії картки саме за цим позовом та наданим розрахунком заборгованості.
Не містить таких даних і додана заява Позичальника від 09.12.2005 року.
При вирішенні даної справи суд дотримується вимог ст. 360-7 ЦПК України, відповідно до якої правові позиції Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, застосовує правову позицію Верховного Суду України сформовану у справі № 6-16цс15 від 11.03.2015р., у якій зазначається, що Умови надання споживчого кредиту фізичним особам не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі Умови не містять підпису позичальника.
Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки наведені позивачем у позовній заяві обставини того, що Заява разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка», не підтверджуються належними і допустимими доказами, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судовий збір, сплачений позивачем, не відшкодовується.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 16, 610-612, 625, 1046, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.