04 лютого 2016 року справа № 823/5478/15
12 год. 30 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Рідзеля О.А.,
суддів - Бабич А.М., Орленко В.І.,
при секретарі судового засідання - Сосюрі Ф.В.,
за участю: представників позивача Нора А.Г., Федини О.В. - за довіреностями, представника відповідача Кондакова Є.О. - за довіреністю, представника третьої особи Коваля К.М. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» до Державної фіскальної служби України, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Золотоніська об'єднана державна податкова інспекція головного управління ДФС у Черкаській області, спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
30.12.2015 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (далі - позивач) з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Золотоніська об'єднана державна податкова інспекція головного управління ДФС у Черкаській області (третя особа - 1), спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі міжрегіонального головного управління ДФС (третя особа - 2) в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 14.01.2016, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 08.12.2015 №26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПП;
- зобов'язати ДФС України здійснити дії щодо зняття ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» з обліку як платника податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі міжрегіонального головного управління ДФС та переведення його на основне місце обліку до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Черкаській області.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що прийнявши оскаржуване рішення від 08.12.2015 №26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПП, відповідач діяв у спосіб, що не передбачений Конституцією і законами України, оскільки зазначений в ньому контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків не був включений до переліку контролюючих органів, зазначених в повідомленні від 11.09.2015 № 19509/6/99-99-20-04-02-15-ВПП, а визначений відповідачем контролюючий орган є найбільш територіально віддаленим контролюючим органом серед інших аналогічних територіальних органів, що суперечить приписам п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України та не відповідає закріпленій приписами ч. 3 ст. 2 КАС України вимозі пропорційності прийнятого рішення, зокрема, дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що є безумовною підставою для визнання його протиправним і скасування в судовому порядку.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що наказом ДФС України від 08.09.2015 № 681 підприємство включено до Реєстру великих платників податків під номером 880 як таке, що відповідає критеріям, встановленим пп. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 податкового кодексу України. 11.09.2015 позивачеві направлено повідомлення ДФС України від № 19509/6/99-99-20-04-02-15-ВПП щодо включення до Реєстру великих платників податків на 2016 рік, де запропоновано на вибір стати на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, зокрема: СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (м. Харків); Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (м. Київ); СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС (м. Дніпропетровськ).
Позивач не скористався правом вибору контролюючого органу та самостійно не подав заяви про взяття на облік до запропонованих контролюючих органів.
У зв'язку з зазначеним та з метою якісного обслуговування платника податків, з у рахуванням кількості платників, які перебувають на обліку, ДФС України прийнято оскаржуване рішення про переведення на облік саме до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі.
Станом на 01.01.2016 на обліку в Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (м. Київ) перебуває 1141 платник; в СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровськ Міжрегіонального головного управління ДФС (м. Дніпропетровськ) - 219 платників; в СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (м. Харків) - 191 платник; в СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі - 97 платників.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позиції сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає про таке.
ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (ідентифікаційний код 31082518) зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності 23.01.2001 (а.с.6).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - Кодекс №2755).
Статтею 15 Кодексу №2755 визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755 визначено, що великий платник податків - юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п'ятсот мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, за такий самий період перевищує дванадцять мільйонів гривень.
Функції контролюючих органів визначені ст. 191 Кодексу № 2755, зокрема, контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Права контролюючих органів визначено ст. 20 Кодексу № 2755. Так, відповідно до пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 Кодексу № 2755 контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом. Також відповідно до пп. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 Кодексу № 2755 контролюючі органи мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог іншого законодавства, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 63.1 ст. 63 Кодексу №2755 облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За приписами п. 63.2 ст. 63 Кодексу №2755 взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
Згідно із п. 63.3 ст. 63 Кодексу №2755 з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про зміну основного місця обліку великого платника податків. Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» станом на 08.09.2015 у повній мірі відповідало критеріям великого платника податків, включено до реєстру великих платників податків на 2016 рік (а.с.46) та відповідає вимогам пп. 14.1.24 п. 14.1 ст. Кодексу №2755.
Згідно з п. 64.7 ст. 64 Кодексу №2755 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, визначає порядок обліку платників податків у контролюючих органах та порядок формування Реєстру великих платників податків на відповідний рік з урахуванням критеріїв, визначених цим Кодексом для великих платників податків. У разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюються особливості, визначені цим Кодексом для великих платників податків. Після включення платника податків до Реєстру великих платників податків та отримання повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, про таке включення платник податків зобов'язаний стати на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року), на який сформовано Реєстр.
Щодо великих платників податків, які самостійно не стали на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про зміну основного місця обліку та переведення їх на облік у контролюючі органи, що здійснюють супроводження великих платників податків.
У разі відсутності за місцем реєстрації великого платника податків контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, облік такого платника податків за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, здійснюється або територіально найближчим контролюючим органом, що здійснює супроводження великих платників податків, або іншим контролюючим органом.
У разі прийняття рішення про переведення великого платника податків на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган відповідні контролюючі органи зобов'язані протягом 20 календарних днів після прийняття такого рішення здійснити взяття на облік/зняття з обліку такого платника податків.
Великий платник податків, щодо якого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийнято рішення про переведення на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов'язаний сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а подавати податкову звітність та виконувати інші обов'язки, передбачені цим Кодексом, за новим місцем обліку.
З аналізу абзаців 5, 6, 7 п. 64.7 ст. 64 Кодексу №2755, суд дійшов висновку, що Законодавець мав на увазі те, що у разі відсутності за місцем реєстрації великого платника податків контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, облік такого платника податків за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, здійснюється або територіально найближчим контролюючим органом, що здійснює супроводження великих платників податків або іншим контролюючим органом, тобто контролюючим органом, що не здійснює супроводження великих платників податків.
Судом встановлено, що 11.09.2015 позивачеві надіслано повідомлення про включення його до реєстру великих платників податків на 2016 рік на підставі досягнення ним критеріїв, визначених пп.14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755 та згідно з наказом ДФС України від 08.09.2015 № 681 (а.с.10). Зазначене повідомлення отримано позивачем 24.09.2015.
У зазначеному повідомленні позивачеві роз'яснено обов'язок стати на облік в одному з визначених у переліку контролюючих органів, що здійснюють податкове супроводження великих платників податків: СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (м. Харків); Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (м. Київ); СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС (м. Дніпропетровськ).
Також у повідомленні зазначено, що для зміни основного місця обліку позивача необхідно до 15.11.2015 подати заяву про взяття на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків.
Згідно пп. 1 п. 10.22 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок № 1588), якщо відповідно до критеріїв, визначених пп. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755 , та згідно з п. 64.7 ст. 64 Кодексу №2755 в установленому порядку платника податків включено/не включено до Реєстру великих платників податків на наступний рік, внаслідок чого змінюється основне місце обліку платника податків, контролюючі органи здійснюють переведення такого платника податків до/з контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, з урахуванням таких особливостей: у разі отримання платником податків повідомлення про включення платника податків до Реєстру великих платників податків такий платник податків зобов'язаний не пізніше 15 листопада поточного року подати до вказаного у такому повідомленні контролюючого органу за новим місцем обліку заяву за формою № 1-ОПП про взяття на облік з початку календарного року, на який сформовано реєстр. Платник податків, якого включено до Реєстру великих платників податків на наступний рік, подає заяву за формою № 1-ОПП до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, за самостійно обраним новим основним місцем обліку.
Відповідно до абз. 1 пп. 2 п. 10.22 Порядку № 1588, якщо платник податків не подав заяви за формою № 1-ОПП про взяття на облік з початку календарного року, на який сформовано реєстр, до контролюючого органу за новим місцем обліку, стосовно такого платника податків Центральний контролюючий орган має право приймати рішення про зміну основного місця обліку та переведення на облік у контролюючий орган, що здійснює супроводження великих платників податків, чи інший контролюючий орган. Рішення надсилається платнику податків, а інформація про направлення рішення надсилається до відповідних контролюючих органів (за місцем обліку платника податків та новим основним місцем обліку, яке визначено у рішенні).
У зв'язку з тим, що позивач у визначений у повідомленні від 11.09.2015 строк не подав заяву про взяття на облік до одного з контролюючих органів, що здійснює супроводження великих платників податків, визначених у вказаному повідомленні, відповідачем 08.12.2015 прийнято рішення № 26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПП про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, чи іншого контролюючого органу, відповідно до якого, у зв'язку з невиконанням позивачем абз. 4 п. 64.7 ст. 64 Кодексу №2755, змінено основне місце обліку великого платника податків ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» шляхом переведення його на облік до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі міжрегіонального головного управління ДФС.
Суд зазначає, що ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За приписами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки норма абз. 5 п. 64.7 ст. 64 Кодексу №2755 чітко визначає, що у разі відсутності за місцем реєстрації великого платника податків контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, облік такого платника податків за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, здійснюється або територіально найближчим контролюючим органом, що здійснює супроводження великих платників податків, або іншим контролюючим органом, а відповідачем прийнято рішення про переведення позивача на облік до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі міжрегіонального головного управління ДФС, яка не є територіально найближчим контролюючим органом, що здійснює супроводження великих платників податків, оскільки розташована на відстані 361 км. від місця реєстрації платника податків (позивача) (а.с.86). Одночасно СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (м. Харків) розташовано на відстані 316 км. (а.с.89), Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (м. Київ) розташовано на відстані 158 км. (а.с.87), СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС (м. Дніпропетровськ)розташовано на відстані 296 км. (а.с.88).
Також судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не дотримано принципу пропорційності з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), оскільки визначений відповідачем контролюючий орган є найбільш територіально віддаленим контролюючим органом серед інших аналогічних територіальних органів, що призведе до значного та нераціонального збільшення фінансових, часових, транспортних, трудових витрат позивача та суттєво ускладнить виконання позивачем передбачених податковим законодавством обов'язків.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовну вимогу про визнання протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 08.12.2015 №26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПП належить задовольнити.
Разом з тим, згідно Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи (прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді) державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень визначено, що під дискреційним повноваженням необхідно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, а тому у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ДФС України здійснити дії щодо зняття ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» з обліку як платника податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі міжрегіонального головного управління ДФС та переведення його на основне місце обліку до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Черкаській області - належить відмовити.
Окрім того, суд зазначає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача належить застосуванню ч. 2 ст. 11 КАС України, відповідно до якої суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 11, 14, 86, 94, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 08.12.2015 №26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПП про зміну основного місця обліку та переведення на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків, чи іншого контролюючого органу.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України повторно розглянути питання та прийняти рішення щодо взяття на облік платника податків - товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Січова, 22, ідентифікаційний код 31082518).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ-53, Львівська пл., 8, ідентифікаційний код 39292197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Січова, 22, ідентифікаційний код 31082518) судові витрати із сплати судового збору, відповідно до задоволених позовних вимог, у сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. сплачених відповідно до платіжного доручення від 29.12.2015 № 6400.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А. Рідзель
Судді: А.М. Бабич
В.І. Орленко
Постанова складена у повному обсязі 09.02.2016.