Справа № 2-а-3169 2009 рік
Іменем України
6 квітня 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання Ісаєвій Д.А. розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання нарахувати і виплатити надбавку до пенсії, 3-я особа: Головне управління Пенсійного Фонду України у Київській області,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Київського обласного військового комісаріату мотивуючи тим, що з 1 квітня 1995 року наказом МО України введено надбавку військовослужбовцям у зв'язку з роботою, яка передбачає допуск до державної таємниці, з цього часу у нього виникло право на перерахунок пенсії з врахуванням цієї надбавки, відповідачем перерахунок пенсії не було проведено, його звернення відповідач залишив без задоволення, а тому позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача про відмову в нарахуванні надбавки за таємність до призначеної пенсії, зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити компенсацію за надбавку до пенсії за таємність в розмірі 15% посадового окладу за період з 01.04.1995 року по 31.12.2005 року, сплатити за моральну шкоду, яка виражається в приниженні честі і гідності громадянина похилого віку, інваліда 2 групи від захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, що потягло за собою душевні страждання та життєві збитки, в сумі 1000 грн.
В судовому засіданні позивач частково уточнив позовні вимоги і просив суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату надбавки за таємність за період з 01.04.1995 року по 30.06.2006 року в розмірі 15%, а за період з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року -з врахуванням вже призначеної надбавки в розмірі 10%, в іншій частині позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи або щодо розгляду справи без участі представника відповідача до суду не надходило.
За ухвалою суду від 03.03.2009 року до участі в розгляді даної справи в якості 3-ї особи на стороні відповідача було залучено Головне управління ПФУ в Київській області.
До суду представник 3-ї особи не з'явився, але суду надіслано письмові заперечення Головного управління ПФУ в Київській області на позов, які оголошувалися в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
В судовому засіданні, встановлено, що позивач в 1982 році звільнився з військової служби, а з 02.06.1982 року йому було призначено пенсію за вислугу років, що підтверджується поясненнями позивача.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не провів йому перерахунок пенсії та не включив до розрахунку надбавку за таємність в розмірі 15% від посадового окладу з 01.04.1995 року відповідно до Інструкції про розміри і порядок виплати надбавки військовослужбовцям і працівникам ЗС України у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Як встановлено судом, наказом Міністра Оборони України від 06.03.1995 року за № 50 введено в дію Інструкцію про розміри і порядок виплати надбавки військовослужбовцям і працівникам ЗС України у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, якою передбачено умови виплати та розміри надбавки до посадових окладів у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, військовослужбовцям та працівникам ЗС України, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт, згідно з укладеними договорами, займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням та використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці /п.2 Інструкції/.
З листа Центрального управління захисту інформації і криптології ЗС України в матеріалах справи вбачається, що посада старшого помічника начальника оперативного відділу штабу дивізії, яку займав позивач перед звільненням зі служби, повинна входити до номенклатури посад робітників, які підлягають оформленню на допуск до особливо важливих, цілком таємних і таємних робіт і документів, і згідно якої має бути оформлено допуск до державної таємниці за формою 2 /до цілком таємних, таємних робіт і документів/.
В судовому засіданні також встановлено, що позивачу було проведено відповідачем перерахунок пенсії з врахуванням вказаної надбавки за таємність в розмірі 10% від посадового окладу з 01.01.2006 року, а з 01.07.2006 року-в розмірі 15% від посадового окладу, що стверджується копіями розрахункових пенсійних листів.
Згідно п.3 вищевказаної Інструкції надбавка установлюється до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації, а саме: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно» -15 %.
Отже, по займаній посаді позивач мав право на одержання вказаної вище надбавки в розмірі 15% від посадового окладу.
Але при вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 43 Закону України “ Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” від 09.04.1992 року /з подальшими змінами/, пенсія особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюється з грошового забезпечення цих військовослужбовців. Для обчислення їм пенсії враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років служби, надбавка за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постанова Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року “ Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій та грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” ( зі змінами від 08.01.2000 року № 12 ) передбачає, що пенсії військовослужбовцям обчислюються із суми грошового забезпечення, що їм виплачувалось на день звільнення зі служби, зокрема, окладів за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за військове або спеціальне звання, відсоткової надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця. При цьому розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається за 24 останніх календарних місяці служби поспіль перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби поспіль перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у службі.
Відповідно до ст. 63 ч. 3 Закону України “ Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” та п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 призначені особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії перераховуються з підвищенням, що сталося після звільнення їх зі служби, грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
При збільшенні розміру окладів грошового утримання /посадового окладу й окладу за військовим званням/ перерахунку підлягають як відсоткова надбавка за вислугу років, так і інші додаткові види грошового забезпечення, що враховувалися при обчисленні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від зазначених окладів грошового забезпечення.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” від 15.06.2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2005 року, відповідач зобов”язаний з цієї дати провести перерахунок пенсії позивачу з врахуванням відповідних сум посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії в розмірах, встановлених законодавством.
В п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 року № 4 “Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців /крім військовослужбовців строкової служби/, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” зазначено, що перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлений постановою КМ України від 06.04.1998 року № 452, не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, і також мають зараховуватися при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.
Отже, з наведеного слідує, що надбавка за роботу з таємними документами належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і має враховуватися при призначенні пенсії, але позивач під час проходження служби цю надбавку не одержував і був звільнений зі служби до її введення.
Відповідно до п.8 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв”язку із запоровадженням після звільнення військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій. Закон № 1769-1У, який набув чинності 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсій з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
А тому з врахування всього наведеного суд вважає, що позивач мав право на перерахунок пенсії з врахуванням надбавки за роботу з таємними документами з 01.01.2005 року в розмірі 15% від посадового окладу.
Отже, суд вважає за можливе визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача з врахуванням даної надбавки в розмірі 15 % за період з 01.01.2005 року по 30.06.2006 року, оскільки з 01.07.2006 року цю надбавку було включено в розрахунок пенсії позивача у вказаному розмірі.
Таким чином, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з врахуванням зазначеної надбавки за таємність в розмірі 15% від посадового окладу з 01.01.2005 року по 30.06.2006 року, при цьому - за період з 01.01.2006 року по 30.06.2006 року з врахуванням призначеної надбавки в розмірі 10%.
При цьому судом не можуть прийматися до уваги посилання 3-ї особи в письмових запереченнях на позов на пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого ст.99 КАС України, як на підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки відповідно до ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
А як вказано вище в рішенні, відповідачем до суду не було надіслано жодних заперечень на позовну заяву, представник відповідача також не з'явився в судове засідання, тобто, жодна із сторін спору не наполягала на відмові у задоволенні позову в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Позивач просив суд відшкодувати на його користь також спричинену йому моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
Відповідно до ч.2 ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Але суд вважає, що позивачем не доведено взагалі факт спричинення йому моральної шкоди, оскільки ним не вказано, в чому конкретно полягає ця шкода, з чого він виходив при визначенні її розміру та якими саме неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача її спричинено.
А тому суд вважає за необхідне відмовити в частині позову щодо відшкодування моральної шкоди.
Зобов'язуючи в даному випадку Київський обласний військкомат провести перерахунок пенсії позивача з врахуванням надбавки за таємність, судом приймаються до уваги положення ст.99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та постанови КМ України від 02.11.2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного Фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян», відповідно до яких функції з призначення та виплати пенсій військовослужбовцям передано до органів ПФУ лише з 01.01.2007 року, тоді як спір вирішено судом щодо періоду до 01.07.2006 року, коли функції з призначення, виплати та перерахунку пенсій військовослужбовцям виконували військові комісаріати.
На підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави.
Керуючись ст.ст. 43,63 Закону України “ Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”, Законом України “Про внесення змін до ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” від 15.06.2004 року, ст.99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року “ Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій та грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” ( зі змінами від 08.01.2000 року № 12 ), постановою КМ України від 02.11.2006 року № 1522 «Про передачу органам Пенсійного Фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 року № 4 “Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців /крім військовослужбовців строкової служби/, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, Інструкцією про розміри і порядок виплати надбавки військовослужбовцям і працівникам ЗС України у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, якою передбачено умови виплати та розміри надбавки до посадовий окладів у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженої наказом Міністра Оборони України від 06.03.1995 року за № 50 , ст.ст.6,17,21, 99,100,158-163,167,185,186 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Київського обласного військового комісаріату щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні надбавки за таємність до призначеної пенсії відповідно до Інструкції про розміри і порядок виплати надбавки військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, введеної в дію наказом Міністра Оборони України від 06.03.1995 року за № 50.
Зобов'язати Київський обласний військовий комісаріат провести нарахування та виплату до пенсії ОСОБА_1 надбавки за таємність відповідно до Інструкції про розміри і порядок виплати надбавки військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, введеної в дію наказом Міністра Оборони України від 06.03.1995 року за № 50, в розмірі 15 % посадового окладу за період з 1 січня 2005 року по 30 червня 2006 року включно, а за період з 1 січня 2006 року по 30 червня 2006 року - з врахуванням виплаченої суми вказаної надбавки в розмірі 10% посадового окладу.
В решті позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя Дмитренко А.М.